Космічні перегони знову в розпалі, а Путін хоче ще рік чи два воювати з Україною. Акценти світових ЗМІ 2 квітня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 2 квітня. 

Люди повертаються на Місяць, а Китай збільшує кількість ядерної зброї

Астронавти Artemis II, фото: NASA

Увага світу прикута до історичної місії Artemis II, яка цієї ночі вирушила у свою мандрівку на Місяць з Космічного центру Кеннеді на мисі Канаверал. Як відзначає Politico, NASA запустило свою першу за понад 50 років пілотовану місію на Місяць, що стало вирішальним кроком до повернення американських астронавтів на поверхню Місяця та великою перемогою для нового керівника агентства Джареда Айзекмана.

"Місія "Артеміда II" – це останній крок у новій космічній гонці з Китаєм. І це чудовий початок для прагнень Айзекмана відродити та розширити національну програму пілотованих космічних польотів, включаючи постійну базу на Місяці", - пишуть у виданні.

Це випробувальний політ, коли всі системи протестують тому висадки на Місяць не буде, але саме він прокладе шлях для майбутніх місій Artemis, із запланованою висадкою на Місяць у 2028 році. NASA прагне зайти набагато далі, ніж історичні місії Apollo, які вперше висадили американців на Місяць у 1969 році, і зрештою побудувати на Місяці форпост вартістю 30 мільярдів доларів.

Це другий випробувальний політ ракети, побудованої Boeing. Перша місія Artemis була запущена у 2022 році, але зіткнулася з роками затримок та перевитратами коштів. Лише один запуск ракети SLS коштує близько 4 мільярдів доларів, а вся кампанія Artemis, як очікується, коштуватиме майже 100 мільярдів доларів.

"NASA також прагне повернутися на Місяць, випередивши Китай, космічну державу, що розвивається та планує висадку на Місяць наприкінці десятиліття. Чиновники стверджують, що США повинні виграти ці перегони, щоб зберегти своє місце у світовому порядку. Напередодні історичної місії президент Трамп здебільшого мовчав щодо "Артеміди II". У середу він опублікував заяву, в якій висвітлив місію та заявив про домінування США в космосі", - пишуть у Politico.

У New York Times додають, що екіпаж, троє американців та один канадець, є першими людьми, які на власні очі побачать Місяць зблизька за понад 50 років.

А у Washington Post зауважують, що запуск "Артеміди II" знаменує собою ризиковану, дорогу та технічно складну подію – офіційне відновлення людських амбіцій щодо дослідження глибокого космосу. 

"Пілотовані космічні польоти можуть здатися майже звичними та буденними в наші дні, враховуючи, що астронавти живуть на Міжнародній космічній станції протягом тривалого часу, а комерційна космічна індустрія регулярно відправляє людей на низьку навколоземну орбіту. Але політ на Місяць за своєю суттю небезпечніший. Це означає політ далі та швидше, покладаючись на обладнання, яке ніколи не використовувалося для транспортування людей нікуди, не кажучи вже про Місяць", - пишуть у виданні.

Тим часом Китай таємно розширює свою інфраструктуру ядерної зброї, відзначають у CNN. Тобто крім космічної гонки, також активізується гонка озброєнь.

Американські журналісти розповідають, що у 2022 році троє селян із китайської провінції Сичуань запитали місцевих чиновників, чому в них конфіскують землю та виселяють з домівок. Відповідь була лаконічною: "державна таємниця". Розслідування CNN показало, що за цією "таємницею" стоять масштабні плани Китаю з розширення ядерної програми. Супутникові знімки свідчать: понад три роки потому село зрівняли з землею, а на його місці зведено нові об’єкти для виробництва ядерної зброї.

Розширення ядерних потужностей у Сичуані, підтверджене супутниковими даними та китайськими урядовими документами, відповідає заявам адміністрації президента США Дональда Трампа про найзначнішу за десятиліття модернізацію ядерного арсеналу Китаю. Наступного місяця Трамп відвідає Пекін, де, ймовірно, спробує започаткувати переговори щодо стримування ядерних амбіцій Сі Цзіньпіна. Раніше цього року завершилася дія угоди New START між США та Росією – Трамп хоче укласти нову угоду, яка включала б і Китай.

Однак зміни в Сичуані вказують, що програма Народно-визвольної армії Китаю майже не уповільнюється. Серед ключових новобудов – великий купол незвичної форми на березі річки Тунцзян (розміром із 13 тенісних кортів), оснащений системами для роботи з радіоактивними матеріалами (уран, плутоній). Об’єкт розташований всередині добре відомої бази ядерної зброї, оточений кількома шарами охорони.

Експерти вважають, що це свідчить про фундаментальну реконструкцію та значне збільшення виробничих потужностей. Також реконструйовано дороги, залізничні вузли та сусідні зони (включно з виселенням сіл Байту та Дашан).

Китай уже став третім у світі за кількістю ядерних боєголовок (понад 600, за даними Пентагону), поступаючись лише США та Росії, і залишається найшвидшим виробником. Пекін заперечує звинувачення США в порушенні заборони на ядерні випробування та наголошує на політиці "незастосування першим".

Зростання арсеналу може стати стримуючим фактором у разі конфлікту навколо Тайваню та посилити дипломатичний вплив Китаю. Експерти попереджають про ризик нової гонки озброєнь, складнішої за холодну війну, і небезпеку, що США почнуть "відповідати на свій власний кошмар". 

Війна в Україні може ще тривати рік чи два

фото: Олег Кіпер

А Росія планує новий наступ в Україні, оскільки світ зосереджений на Ірані, пише Bloomberg. У виданні зауважують, що Володимир Путін наприкінці минулого року активно заявляв про захоплення Куп’янська на Харківщині, проте Володимир Зеленський відразу спростував це у відеозверненні з міста. Зараз, за даними двох джерел у Москві, російські війська поступово витісняються українськими силами з Куп’янська. Це стає ганебним провалом для Путіна напередодні весняного посилення бойових дій.

Міноборони РФ ситуацію не коментує. Куп’янськ залишається важливим залізничним вузлом. Хоча невдача має переважно тактичний характер, вона підкреслює: Путін далекий від виконання заявлених цілей війни, яка триває вже п’ятий рік. Лінія фронту загалом стабільна – обидві сторони повільно просуваються на окремих ділянках, але жодна не здатна на рішучий прорив.

Експерти зазначають, що головна боротьба йде за контроль над тилами: той, хто домінує на глибину 300 км, може перервати постачання супротивника.

Надії на швидке дипломатичне врегулювання слабшають. Переговори під егідою США зайшли в глухий кут, а увагу Вашингтона відволікає ситуація на Близькому Сході. Тому російська армія готується до нової наступальної кампанії навесні, зокрема в районі Слов’янська та Краматорська. Без прориву в переговорах війна може затягнутися ще на 1–2 роки з мінімальними територіальними змінами.

Україна тримає стратегію виснаження: завдавати росіянам більших втрат, ніж Москва може компенсувати новобранцями. Зеленський заявляє, що посилення російських атак лише збільшує їхні втрати, не порушуючи українську оборону.

Натомість Кремль ставить за мету на 2026 рік захопити решту Донбасу та інші території для посилення позицій на можливих переговорах. Водночас Україна активно б’є по російській інфраструктурі, зокрема нафтовий експорт, і розвиває співпрацю з країнами Перської затоки для обміну технологіями дронів на засоби ППО. Та зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході дає Росії додаткові доходи, але українські удари по глибокому тилу роблять жоден регіон РФ безпечним.

У Reuters зауважують, що Росія заявляє, що її війська повністю взяли під контроль Луганську область на сході України, однак українські сили це спростовують. Також у виданні пишуть, що Кремль залучає студентів, щоб ті ставали операторами дронів, заманюючи їх великими фінансовими пакетами. 

"Ці зусилля з вербування, які відбуваються на тлі того, що російські війська продовжують просуватися на полі бою в Україні, а мирні переговори за посередництва США заморожені через війну в Ірані, свідчать про те, що Москва диверсифікує свої зусилля щодо поповнення лав своєї армії на п'ятому році війни", - пояснюють у Reuters.

У The Guardian написали, що "зараз непохитна підтримка Європи важливіша, ніж будь-коли".

В окупованому Криму розбився літак – всі загинули 

фото: bbc.com

Як пише BBC, в окупованому Криму внаслідок катастрофи російського військового літака загинули 29 осіб. Зазначається, що міністерство оборони Росії повідомило про катастрофу військового літака Ан-26 в окупованому Криму. Загинули всі 29 осіб, які перебували на борту. За даними відомства, під час планового польоту літак втратив зв’язок. Уламки Ан-26 знайшли у вівторок. Причиною назвали технічну несправність, зовнішніх пошкоджень не виявили.

На борту було 7 членів екіпажу та 22 пасажири. Слідчий комітет Росії розпочав розслідування порушення правил безпеки польотів. Зв’язок із літаком зник близько 18:00 за місцевим часом. Україна ситуацію не коментувала.

Ан-26 – радянський транспортний літак українського виробництва, який активно використовується з кінця 1960-х. Раніше він вже був причетний до кількох авіакатастроф, зокрема в Харкові (2020, 26 загиблих) та на Далекому Сході Росії (2021, 28 загиблих).

Натомість у CNN написали, що літак "розбився об скелю в Криму" і також додали, що згідно даних росіян, жодного удару по літаку не було.

У New York Times зауважили, що літак, який розбився у вівторок, виконував невизначену місію, перш ніж з ним було втрачено зв'язок. 

Читайте також: Майдан проти Трампа: що означає наймасовіший протест в історії США і чого хочуть демонстранти. Пояснюємо