Лідери ЄС говорять про Україну з Трампом у "критичний момент" для миру, а палата представників США ухвалила законопроєкт про підтримку оборони Європи. Акценти світових ЗМІ 11 грудня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 11 грудня.

Лідери ЄС говорять про Україну з Трампом у "критичний момент" для миру

фото: reuters

Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини провели телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити останні мирні зусилля Вашингтона для припинення війни в Україні, які, за їхніми словами, є "критичним моментом" у цьому процесі, пише Reuters.

Трамп, якого журналісти запитали про цю розмову, сказав, що мав жвавий обмін думками з лідерами і що його закликали надіслати представників США на зустріч із Зеленським, яка відбудеться у вихідні в Європі, щоб обговорити наступні кроки.

Київ перебуває під тиском Білого дому, який вимагає швидкого укладення миру, але відкидає запропонований минулого місяця план, підтриманий США, який багато хто вважає вигідним для Москви.

Президент Франції Емманюель Макрон, запізнившись на публічну дискусію на заході Франції, заявив, що щойно провів 40-хвилинну розмову з Трампом і своїми європейськими колегами, щоб обговорити, як рухатися далі в "питанні, яке стосується нас усіх".

В окремих заявах так званих держав E3 йдеться, що лідери високо оцінили посередницькі зусилля адміністрації Трампа, спрямовані на досягнення міцного і тривалого миру в Україні, майже через чотири роки після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення.

"(Лідери) погодилися, що це критичний момент для України, її народу і спільної безпеки євроатлантичного регіону", – йдеться в британському повідомленні.

Трамп зазначив, що він і лідери обмінялися "досить різкими словами" під час телефонної розмови, про яку він відмовився розповідати детально. Він поскаржився, що Зеленський роками не проводив виборів в Україні і що Україна стикається з "масовою корупцією".

"Ми сказали, що перед тим, як поїхати на зустріч, хочемо дізнатися деякі речі, – говорить Трамп. – Вони хотіли б, щоб ми поїхали на зустріч у вихідні в Європу, і ми приймемо рішення залежно від того, з чим вони повернуться".

Велика Британія, Франція й Німеччина разом з іншими європейськими партнерами та Україною протягом останніх кількох тижнів інтенсивно працювали над вдосконаленням початкових пропозицій США, які передбачали, що Київ віддасть частину своєї території Москві, відмовиться від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО та погодиться на обмеження чисельності своїх збройних сил.

Серед ключових елементів, які намагаються узгодити країни "великої трійки", є потенційні гарантії безпеки для України після укладення мирної угоди.

"Інтенсивна робота над мирним планом триває і продовжуватиметься найближчими днями", – йдеться в заяві країн.

За словами радника в офісі Зеленського про те, що українська переговорна команда працює над конкретною пропозицією у відповідь на останній 20-пунктний мирний план, підтриманий США.

Макрон, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрілися з Зеленським у Лондоні в понеділок і пообіцяли продовжувати підтримувати Київ, попри побоювання, що він може бути змушений погодитися на багато вимог Росії.

Лідери так званої "коаліції охочих", групи країн, що підтримують Україну, проведуть у четвер наступну зустріч у форматі відеоконференції, повідомила французька президентська адміністрація. Зеленський заявив, що також візьме участь у цій зустрічі.

Окремо Макрон і Стармер приєднаються до Мерца для подальших переговорів наступного понеділка в Берліні, повідомили Reuters два дипломати Європейського Союзу на умовах анонімності.

Палата представників США ухвалила законопроєкт про підтримку оборони Європи

фото: reuters

Палата представників США схвалила масштабний законопроєкт про оборону, який зміцнює безпеку Європи, що, як видається, є різким засудженням зростаючих погроз Дональда Трампа погіршити відносини Вашингтона з традиційними союзниками та НАТО, пише The Guardian.

Двопартійне голосування відбулося лише через кілька днів після оприлюднення стратегії національної безпеки Білого дому, в якій йшлося про те, що Європа стоїть перед "цивілізаційним знищенням", і було висловлено явну підтримку Вашингтоном націоналістичних ультраправих партій Європи, що викликало занепокоєння лідерів ЄС і спричинило кардинальні зміни в трансатлантичних відносинах.

На противагу цьому, Пентагон, який отримав від Палати представників 900 млрд доларів, відзначається своєю проєвропейською орієнтацією та обмеженням повноважень Трампа щодо скорочення чисельності військ, переміщення обладнання або зниження рівня місій, пов'язаних з НАТО.

Закон про національну оборону на 2026 рік (NDAA), який зараз передається до Сенату, передбачає на 8 млрд доларів більше, ніж фінансування, яке Трамп запросив у травні.

Він приділяє велику увагу європейській обороні, забороняючи зменшення чисельності військ на континенті нижче 76 тисяч осіб протягом більше ніж 45 днів і блокуючи вивезення основного обладнання.

"Президент Трамп і республіканці в Конгресі відновлюють силу Америки, захищають нашу батьківщину, підтримують наших союзників і забезпечують, щоб Сполучені Штати залишалися найпотужнішою і найздібнішою військовою силою, яку коли-небудь знав світ", – заявив спікер Палати представників Майк Джонсон перед голосуванням.

У стратегії національної безпеки, опублікованій минулого тижня, Трамп розкритикував Європу як надмірно регульований, цензурний континент, якому бракує "впевненості в собі" і який постає перед "цивілізаційним зникненням" через імміграцію.

Документ відкрито підтримував ультраправі європейські партії, ставив під сумнів прихильність континенту до миру та вказував, що його безпека більше не є головним пріоритетом США.

Адміністрація Трампа звинувачує європейські країни у тому, що вони користуються американською щедрістю та не беруть на себе відповідальність за власну долю. Стратегічний документ був схвально сприйнятий у вихідні Кремлем, який заявив, що він "багато в чому відповідає нашому баченню".

Цього тижня президент Європейської ради національних лідерів Антоніу Кошта попередив адміністрацію Трампа про недопустимість втручання у справи Європи.

"Союзники не погрожують втручатися у внутрішньополітичні рішення інших союзників, – заявив він. – США не можуть замінити Європу в її баченні свободи вираження поглядів... Європа повинна бути суверенною".

Однак ухвалення NDAA свідчить про те, що Палата представників чітко рухається в протилежному напрямку – збільшуючи ресурси США для країн Балтії та зміцнюючи північно-східний фланг НАТО, що є одним із найсильніших підтверджень стратегічної важливості Європи з боку Конгресу за останні роки.

З огляду на нестабільну підтримку з боку адміністрації, законопроєкт також подвоює допомогу Україні, виділяючи 400 млн доларів на безпекову допомогу, щоб зберегти базовий рівень підтримки навіть у разі зупинки надзвичайного фінансування.

Із моменту вступу на посаду на початку цього року Трамп коливався між підтримкою та зневагою до України, але його нещодавні мирні ініціативи на умовах, які здаються вигідними для Росії, викликали занепокоєння у союзників.

NDAA також розширює традиційні пріоритети безпеки. Він встановлює нові обмеження на будь-яке скорочення 28 500 американських військовослужбовців у Південній Кореї, що є сигналом для Сеула в умовах невизначеності щодо довгострокових військових зобов'язань Америки в Східній Азії.

NDAA санкціонує програми Пентагону, але не фінансує їх. Конгрес повинен окремо затвердити фінансування в законопроєкті про видатки на фінансовий рік, що закінчується у вересні 2026 року.

Окрім типових положень NDAA щодо оборонних закупівель та конкуренції з такими суперниками, як Китай і Росія, цьогорічний законопроєкт зосереджується на скороченні програм, які Трамп вважає неприйнятними, таких як навчання з питань різноманітності, рівності та інклюзивності.

Білий дім підтримав текст обсягом 3086 сторінок, а Трамп заявив, що підпише NDAA, як тільки він потрапить на його стіл.