Путін зламав суспільний договір із своєю елітою, а США не зацікавлені вести "вічні переговори". Акценти світових ЗМІ 25 травня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 25 травня.

Лякання "Орєшніком"

фото: скріншот

Чи не всі великі світові медіа написали про масштабну та смертоносну російську атаку на Київ, що сталася у неділю. Однак у більшості вони пов’язали свої заголовки з – ракетою середньої дальності, здатною нести ядерні боєголовки – "Орєшніком", даючи фото з атаки на Київ, помилково роблячи враження, що ця ракета атакувала столицю і спричинила стільки лиха, хоч офіційно – Білу Церкву. Наприклад, так написали в AP: "Росія застосувала гіперзвукову ракету "Орєшнік" для масованого обстрілу Києва".

У BBC зауважили, що це третій випадок, коли Росія використовує цю ракету у війні. 

"Запуск цієї ракети був розцінений як демонстрація ядерної сили, хоча у двох попередніх випадках в Україні її запускали з муляжами боєголовок, які завдали лише мінімальної шкоди", - відзначали в New York Times. 

Швидкість і траєкторія роблять "Орєшнік" практично невразливим для систем протиповітряної оборони, доступних Україні, написали в CNN.

Також деякі медіа наголосили, що Росія обстріляла Київ після обіцянки "покарати" Україну, як написали в New York Post.

"Атака на Київ відбулася після того, як Путін звинуватив Україну у здійсненні нападу на студентський гуртожиток у Луганську, на окупованому сході України, в результаті якого загинуло 18 людей. Путін наказав російським військовим підготувати "пропозиції" щодо того, як ужити заходів у відповідь. Українські військові заперечили відповідальність за загибель людей, заявивши, що вони завдали удару по військовому командному центру", - написали у Politico.

У Reuters відзначили, що це був "один з найбільших обстрілів Києва в історії війни".

Європейські лідери засудили атаку, а Велика Британія та Німеччина назвали використання "Орєшніка" – "ескалацією".

Кая Каллас, головний дипломат Європейського Союзу, звинуватила Москву у використанні "політичної тактики залякування та безрозсудного маневру на межі ядерної зброї".

У Der Spiegel наголосили, що Україна вимагає негайного скликання засідання Ради Безпеки ООН через масовані авіаудари Росії по Києву. Власне, що міністр закордонних справ України закликав до екстреного скликання засідання Ради Безпеки ООН і вимагає рішучої міжнародної відповіді агресору.

А у Washington Post зауважили, що атака сталася на тлі застою мирних переговорів між Києвом та Москвою за посередництва США. Зокрема, у п'ятницю державний секретар США Марко Рубіо заявив журналістам, що переговори "не були плідними" і що Вашингтон "не зацікавлений у втручанні в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не призводять".

У Путіна ще 4-5 місяців, що вести війну з позиції сили 

Путін на зустрічі зі своїми силовиками (22.05.2026), фото: офіційна хроніка

Тим часом, як написали в The Guardian у своїй великій аналітичній статті, настрої в Росії "повертаються проти Путіна". 

"Дедалі більше ізольований президент рішуче налаштований продовжувати війну в Україні, кажуть обізнані джерела, незважаючи на економічні проблеми", - пишуть у виданні.

Британські журналісти розповідають, як на початку травня Володимир Путін на російському позашляховику під’їхав до московського готелю, показово одягнений у джинси та легку куртку. З букетом квітів він обійняв свою колишню шкільну вчительку Віру Гуревич, допоміг їй сісти в авто і відвіз на вечерю до Кремля. Це сталося за день після того, як західні ЗМІ повідомили, посилаючись на європейську розвідку, що Путін тижнями переховувався в бункері, боячись замаху чи перевороту.

Зустріч була чітко постановочною – щоб показати "народного" президента, доступного й упевненого. Однак, попри перебільшені чутки про бункер, Путін справді вступив у найскладніший період свого правління, відзначають у The Guardian.

Джерела в російській еліті, бізнесі та західних розвідках описують ізольованого лідера, оточеного розчарованою верхівкою.  

"Серед еліт відбулася зміна настроїв. Є глибоке розчарування в Путіні й відчуття, що насувається катастрофа", - каже бізнесмен із кремлівськими зв’язками. 

Люди, які раніше його захищали, більше цього не роблять, бо зникло відчуття майбутнього.

Попри проблеми, Путін не змінює курс. Він переконаний, що до кінця року Росія захопить весь Донбас, і не збирається йти на компроміси. Генерали подають йому надто оптимістичну картину, хоча військові аналітики вважають такі терміни нереальними. Його апетит зростає зі під час їжі: якщо Україна почне слабшати, він може спробувати перейти навіть Дніпро. 

Віра в Дональда Трампа як того, хто може вирішити "питання Донбасу" в Москві значно ослабла.

Щоб контролювати невдоволення, у 2026 році Кремль жорстко обмежив месенджери, періодично вимикав мобільний інтернет, підвищив податки. Це спричинило обурення бізнесу та населення. Суспільний договір "не заважайте нам, і ми не заважатимемо війні" почав руйнуватися. Рейтинг Путіна впав, індекс щастя – до 15-річного мінімуму.

Чи буде переворот? Попри тріщини в еліті, більшість аналітиків вважають реальний переворот малоймовірним. Сергій Шойгу після арештів соратників не становить загрози. Олігархи мовчать і бояться. Путін залишається при владі, з’являється публічно, щоб спростувати чутки про параною, і продовжує контролювати ситуацію. Однак багато хто у верхах уже визнає, що країна рухається вниз – просто не знає, що з цим робити.

Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін, в інтерв'ю CNN заявив, що "час не на користь Росії" через втрати на полі бою та економічні труднощі, які все більше посилюють тиск на Путіна.

"Путін має обмаль часу, щоб виграти війну проти України, на тлі глухого кута на полі бою та зростаючих проблем у країні. Протягом наступних чотирьох-п'яти місяців Путін можливо, більше не зможе вести переговори з позиції сили", – заявив Каупо Розін.

Читайте також: Москва просить, Пекін вирішує: який головний підсумок візиту Путіна до Сі. Пояснюємо