Росія вербує колаборантів у Польщі за допомогою відеоігор, а план Трампа щодо РФ на основі нафти з Венесуели зіткнувся з проблемою. Акценти світових ЗМІ 4 лютого

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 4 лютого.

РФ за допомогою ігор формує групи радикалів, які дестабілізують ситуацію в країні

"Ігри в Росії вважаються сферою для досягнення бажаних психологічних налаштувань. Мета Кремля – приборкати бажання воювати в країні, що зазнала нападу, після того, як агресія вже відбулася", – про це заявив президент фонду INFO OPS Polska  Каміль Басай в інтерв’ю Rzeczpospolita.

За його словами, насамперед йдеться про ігри, побудовані на розпаді держави. Вони демонструють специфічний профіль чутливості, за якого участь у таких симуляціях знаходиться в межах прийнятних соціальних норм. Творець сценарію або оператори, які спостерігають за гравцями, аналізують не лише результати гри, але й, перш за все, процес прийняття рішень. Таким чином вон отримують  унікальні дані про користувача, які неможливо отримати шляхом пасивного спостереження за соціальними мережами. 
Ключові фактори включають поріг радикалізації, який аналізує реакції на екстремальні сценарії, такі як необхідність застосування насильства проти державних структур у грі; емоційну реактивність, що базується на тому, як гравці спілкуються з іншими гравцями під тиском часу перед обличчям поразки чи перемоги; та деструктивну креативність, яка полягає у винахідливості в обході системних заходів безпеки в рамках сценарію, а також рівень радикалізації та рішучість у діях.

У РФ вийшла комп’ютерна гра в жанрі стратегії в реальному часі за мотивами війни проти України "Загін 22: ZOV", фото: Центр протидії дезінформації

Фактично, отримуючи дані про гравців, РФ формує бази даних потенційних колаборантів. При цьому обов'язково це класична агентурна мережа, а відібрані, радикалізовані групи, дії яких можуть своїми діями несвідомо або навмисно підтримувати цілі російських операцій впливу в майбутньому.

"Протягом багатьох років ми та українська сторона аналізували, як росіяни відбирали антисистемні групи для співпраці в Україні, на окупованих територіях. Наше дослідження виявило багатоетапний процес відбору колабораційних груп розвідувальними службами Російської Федерації. Ключовим елементом цієї стратегії було використання цифрового простору альтернативного дискурсу (форуми, Telegram-канали) як інкубатора для антисистемних настроїв, – каже Каміль Басай. – Інструменталізуючи теорії змови та наративи, що кидають виклик громадському порядку (включаючи антивакцинальні рухи), створювалися цифрові "приманки" для картографування осіб з високим рівнем інституційної недовіри та відрази до власної держави".

Тобто йшлося не про виявлення гравців з проросійськими настроями, а загалом коло осіб з надзвичайно радикалізованими поглядами, які після кінетичної фази військової операції становили б готовий резерв кадрів для співпраці в умовах фізичної окупації території.

"У цій моделі ідеологія відходить на другий план, а на перший план виходить опозиція до існуючого державного та інституційного порядку, який потім точно контролювався агресором. Роками російські операції впливу саме так і використовували ці "антиістеблішментські настрої" як універсальне паливо для радикалізації. 

Будь-хто, хто кидає виклик системі –  незалежно від його початкової мотивації, чи то теорії змови, чи відразу до еліт — стає природним союзником агресора, оскільки їхні безпосередні цілі починають  збігатися: дестабілізація та делегітимізація структур держави, – пояснює Басай. – В результаті, колабораціонізм випливав не лише з прийняття позицій, сприятливих для Російської Федерації, а й з бажання зруйнувати власну систему, що робило такі групи надзвичайно ефективним інструментом на підготовчому етапі та етапі окупації".

Венесуельська нафта є основою плану Трампа щодо РФ, але з цим є проблема

"Президент Дональд Трамп цього тижня уклав угоду з Індією, яка запровадила просте математичне обчислення: Америка різко знизила мита на індійські товари, Індія припиняє купувати російську нафту на користь венесуельської та американської сирої нафти, Росія буде позбавлена ​​основного клієнта та джерела фінансування війни в Україні. Реальність не така проста. Венесуельська операція з нафтою ще не на повну потужність, а Індія не може просто так відмовитися від Росії", – пише Девід Голдмен у статті для CNN.

Він зазначає, що саме закупівлі російської нафти Індією та Китаєм мають вирішальне значення для підтримки російської економіки на плаву. І саме венесуельська нафта за характеристиками максимально схожа на російську – вона ідеально підходить для виробництва мазуту, дизельного палива, асфальту та інших похідних, необхідних стрімко зростаючій економіці Індії. Натомість американська  чудово підходить для виробництва бензину, але не більше. А індійські нафтопереробні заводи добре підходять для переробки нафти венесуельського типу.

Нафтопереробний завод Reliance Industries в Індії, фото: Reliance Industries Limited

Однак проблема у тому, що Венесуела видобуває лише трохи більше як 1 мільйона барелів нафти на день, переважна більшість якої постачається її найбільшому споживачеві – Китаю.

"Навіть якби Венесуела відправляла 100% своєї нафти до Індії, це не компенсувало б 1,5 мільйона барелів нафти, які Індія імпортує з Росії щодня. Венесуела має такий потенціал: вона розташована на найбільших у світі підтверджених запасах нафти. До приходу до влади соціалістичного уряду колишнього президента Уго Чавеса в 1999 році країна видобувала понад 3 мільйони барелів нафти на день. Але її інфраструктура давно зруйнована, і, на загальну думку галузевих експертів, для повернення до цього рівня виробництва знадобляться десятки мільярдів доларів щороку протягом десятиліття", – пише автор.

З іншого боку, хоча Трамп заявив, що прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв припинити купувати російську нафту, це не може статися за одну ніч. Індії потрібно буде провести масштабну модернізацію інфраструктури, зазначив Роб Хаворт, старший директор з інвестиційної стратегії в US Bank Asset Management.

"Коригування глобального ланцюга розподілу поставок потребуватиме часу, особливо враховуючи різницю в часі транзиту між російським імпортом та імпортом з Венесуели для Індії", – сказав Хаворт.

Індії також доведеться платити значну премію за російську нафту Urals, яку вона купує зараз. Російська нафта торгується зі значною знижкою — приблизно 16 доларів за барель — порівняно з ОПЕК або американською нафтою, що ускладнює для Індії вихід.

"Росія вже постраждала від падіння цін на нафту, а її економіка переживає труднощі через глобальні санкції. Висока інфляція та зростання боргу ще більше ускладнили життя росіян. Однак економіка російського президента Володимира Путіна ще не така близька до краху. Росії вдалося розширитися завдяки поєднанню збільшення виробництва, тіньових нафтових флотів та вищих податків. Втрата Індії як споживача нафти навряд чи завдасть фатального удару. Однак, послаблення продажів російської нафти може мати значення, навіть якщо Індія лише поступово відмовиться від російської сирої нафти", – йдеться у статті.  

Тобто венесуельська нафта ускладнить Росії фінансування війни в Україні, але на швидкий ефект розраховувати не варто.