Українці допоможуть збивати дрони у Перській затоці, а іранська криза стає новим випробуванням для поділеного ЄС. Акценти світових ЗМІ 2 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 2 березня.

Українці допоможуть збивати дрони у Перській затоці

фото: gettyimages

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що українські експерти нададуть консультації щодо перехоплення іранських дронів, повідомляє The Guardian.

Йдеться про дрони, які запускаються на союзників у Перській затоці, у відповідь на удари США та Ізраїлю по Ірану.

"Ми не приєднуємося до цих ударів, але продовжимо наші оборонні дії в регіоні, – заявив Стармер, і додав: – Ми також залучимо експертів з України, які разом з нашими фахівцями допоможуть партнерам у Перській затоці збивати іранські дрони, що атакують їх".

Як зауважують у виданні, Україна ще не прокоментувала заяву Стармера.

Поряд із тим президент України Володимир Зеленський заявив, що зміни в Ірані, спричинені ударами США та Ізраїлю, повинні бути "правильно використані" на благо народу країни.

Він зауважив, що Іран "заздалегідь визначив, як до нього ставитимуться", постачаючи ударні дрони Росії в чотирирічному конфлікті Москви в Україні, а також "розпалював війни в регіоні".

"Важливо, щоб ця можливість для змін в Ірані була використана належним чином, – сказав він, додавши: – Іранський народ довгий час був сам по собі, терплячи насильство, виступаючи проти іранського режиму".

Раніше Зеленський повідомляв, що Москва випустила по Україні понад 57 тисяч безпілотників іранського виробництва типу "шахед" під час війни.

Іранська криза стає новим випробуванням для поділеного ЄС

Євросоюз та стіл перемовин, фото: відкриті джерела

Вже напружений війною Росії та регулюванням відносин з Дональдом Трампом, ЄС зараз намагається реагувати на конфлікт, в якому він має ще менше впливу, пише Politico.

У понеділок Урсула фон дер Ляєн головуватиме на екстреному засіданні європейських комісарів у зв'язку з поглибленням конфлікту з Іраном та після того, як 27 міністрів закордонних справ ЄС не дійшли згоди щодо спільної заяви.

У зв'язку з ракетними обстрілами на Близькому Сході та побоюваннями щодо загрози для Кіпру, Євросоюз перейшов у режим кризового реагування, скликавши екстрені засідання в неділю та запланувавши серію надзвичайних зустрічей. Він стоїть перед складним завданням сформувати узгоджену зовнішньополітичну відповідь для регіону, де він не має значного впливу, одночасно постаючи перед викликами на кількох фронтах як всередині країни, так і за її межами.

Лідери так званої "трійки" – Франції, Німеччини та Великої Британії – виступили із заявою, яка була набагато жорсткішою, ніж та, що її ЄС опублікував лише за кілька годин до того. Цей епізод підкреслює ширшу тенденцію: у міру зростання кількості глобальних криз, від війни Росії в Україні до відновлення трансатлантичних напружень за президентства Дональда Трампа, блок намагається виступити єдиним фронтом.

Пріоритетом ЄС є "забезпечення захисту цивільного населення та деескалації ситуації, а також забезпечення можливості іранського народу висловити свою волю – разом із тим зберігаючи незмінну підтримку України та продовжуючи тиск на Росію", – заявила міністр закордонних справ Латвії Байба Браже в інтерв'ю Politico.

Екстрена зустріч чиновників у Брюсселі, скликана президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у понеділок і присвячена питанням безпеки, збігається з запланованою зустріччю європейських міністрів на Кіпрі.

Вона відбувається після двох днів інтенсивних бомбардувань іранських міст під керівництвом США та Ізраїлю, метою яких було повалення режиму. В результаті авіаударів загинув верховний лідер аятолла Алі Хаменеї, що спонукало Тегеран розпочати контрнаступ по всьому Близькому Сходу.

"Ризик атаки на Кіпр", найближчу до цього регіону країну ЄС, був "високим", за словами чиновника Європейської комісії, який був проінформований про ситуацію і якому, як і іншим у цій статті, було надано анонімність, оскільки це питання є дуже делікатним.

Кіпр, який також очолює ротаційне головування в Раді ЄС, скликав на вівторок засідання з питань інтегрованого реагування на політичні кризи, на яке зібралися інституції блоку та країни-члени, щоб обговорити питання внутрішньої безпеки, торговельних потоків та енергопостачання. Такий формат раніше застосовувався для обговорення питань, пов'язаних з Covid, міграційною кризою та початком війни в Україні.

Цього тижня також організовується зустріч високопоставлених дипломатів ЄС із міністрами закордонних справ країн Перської затоки, повідомили Politico два джерела, обізнані з ходом обговорень.

"Необхідно проводити екстрені засідання на всіх рівнях, – заявив Politico високопоставлений дипломат з цього регіону, підкресливши нагальну необхідність для ЄС швидко зайняти тверду позицію. – Це поворотний момент для Близького Сходу, Європи та США".

Лідери Франції, Німеччини та Великої Британії заявили, що "вживатимуть заходів для захисту наших інтересів та інтересів наших союзників у регіоні, можливо, шляхом вжиття необхідних і пропорційних оборонних заходів для знищення здатності Ірану запускати ракети та дрони з їхніх джерел". Вони "будуть співпрацювати з США та союзниками в регіоні з цього питання".

Незадовго до цього ЄС опублікував ретельно зважену заяву після того, як 27 міністрів закордонних справ провели двогодинну відеоконференцію. Вони закликали до "повного дотримання міжнародного права", закликали Іран припинити розвиток своєї ракетної програми, наголосили на необхідності відновлення регіональної безпеки та висловили підтримку "основним свободам" іранського народу.

Чотири європейські дипломати, які були присутні на зустрічі або були проінформовані про її результати, заявили, що головним предметом суперечок під час телефонної розмови міністрів закордонних справ було питання, чи можна розглядати частину заяви, що стосується "міжнародного права", як критику Трампа та ізраїльського уряду.

З цього питання європейські лідери публічно розділилися. Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес засудив удари США та Ізраїлю, попередивши, що вони можуть призвести до "більш невизначених та ворожих міжнародних відносин". Але канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив у неділю, що "не час читати лекції нашим партнерам та союзникам", додавши, що "ми поділяємо багато їхніх цілей, не маючи можливості самостійно їх досягти".

Врешті-решт, всі країни схвалили спільну заяву, а ЄС пообіцяв вжити «всіх необхідних заходів» для захисту своїх громадян, які опинилися в зоні конфлікту.

Раніше в неділю посли урядів країн блоку не змогли дійти згоди щодо заяви, як повідомили Politico три європейські дипломати, обізнані з перемовинами, причому двоє з них зазначили, що Угорщина відмовилася її підписати. Угорська делегація в Брюсселі відмовилася від коментарів.

Натомість Будапешт використав переговори, щоб висловити свої претензії щодо не пов'язаного з цим питання підтримки ЄС України, згадавши про пошкоджений трубопровід, що транспортує російську нафту до Центральної Європи. Угорщина вже кілька тижнів звинувачує Україну в тому, що вона не відновлює його роботу, в результаті чого блокує кредит для Києва на суму 90 млрд євро.

Із суботи, коли в результаті ударів США та Ізраїлю по Тегерану загинули верховний лідер та кілька високопоставлених іранських чиновників, на Близькому Сході відбуваються вибухи.

Іран відповів лютим нападом на американські військові бази в регіоні, зокрема в Бахрейні, Іраку, Йорданії, Кувейті, Омані, Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.

У Дубаї було вражено розкішний готель, який спалахнув, а в столиці Бахрейну ракета влучила в базу ВМС США, піднявши густі стовпи чорного диму.

У результаті хвилі атак загинули троє американських солдатів. Трамп заявив у неділю, що очікує, що операція США проти Ірану триватиме близько чотирьох тижнів "або менше".

За словами дипломата ЄС, у неділю посли союзу зосередилися на тому, як криза вплине на безпеку європейців у регіоні, а також на наслідки для блоку, якщо бойові дії триватимуть.

Серед обговорюваних питань було вплив на повітряний і морський транспорт, особливо у разі закриття ключової Ормузької протоки. Протока, яка частково знаходиться в іранських територіальних водах, є ключовим морським шляхом, через який проходить 20% світової нафти.

Раніше Кіпр був змушений спростувати повідомлення про те, що Тегеран у неділю обстріляв його ракетами, після того, як міністр оборони Великої Британії Джон Хілі заявив Sky News, що "були дві ракети, випущені в напрямку Кіпру".