Західні союзники готові до чергових гойдалок з Трампом, а єдиний шлях Європи до безпеки та процвітання – чиста енергія. Акценти світових ЗМІ 26 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 26 січня.

Західні союзники готові до чергових гойдалок з Трампом

Дональд Трамп, фото: gettyimages

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Гарольд Вілсон колись сказав, що "тиждень у політиці – це довгий час". Якщо вже на те пішло, то він навіть занизив значення цього вислову, пишуть аналітики CNN.

Тільки за останній тиждень заяви президента США Дональда Трампа про те, що він хоче придбати Гренландію, про слабкість Європи та його зневажливе ставлення до внесків членів НАТО в Афганістані, оголили сувору реальність: старий порядок мертвий – і його не буде відроджено.

Додайте до цього Раду миру для Гази, до складу якої входить президент Білорусі, та запрошення, надіслане Путіну, і ви отримаєте дивний тиждень.

Ніхто не відобразив настрої краще, ніж прем'єр-міністр Канади Марк Карні, чия промова на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в середу розлютила Трампа. 

"Ми перебуваємо в стані розриву, а не переходу, – сказав Карні, закликаючи до об'єднання те, що він назвав "середніми силами", і додав: – Якщо ви не за столом, ви в меню".

Зараз на Заході з'являються ознаки усвідомлення того, що відвертий опір є кращим підходом, ніж тихе пристосування. Крім обурення з приводу висловлювань Трампа про Афганістан, європейці були так само вражені і висловили це, коли Трамп погрожував, що вісім країн, які не сплачують свою частку в НАТО, будуть змушені платити подвійну ставку.

"Я безперечно стурбований тим, що Путін може увійти до Ради миру", – заявив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після того, як Трамп оголосив, що російський лідер погодився приєднатися. Москва цього не підтвердила.

До середи Трамп відкликав погрозу введення мит і пом'якшив свою риторику щодо військового захоплення Гренландії.

До середи Трамп відкликав погрозу введення мит і пом'якшив свою риторику щодо військового захоплення Гренландії. 

"Нам вдалося вистояти, не допустивши ескалації, але й продемонструвавши твердість позиції, – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. – Ми знаємо, що маємо працювати дедалі більше і більше для незалежної Європи".

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловився більш прямо.

"Ми були залежні від Сполучених Штатів, тому вирішили бути поблажливими, але зараз перетинається так багато червоних ліній, що ви маєте вибір між самоповагою, – зазначив він. – Якщо ви відступите зараз, ви втратите свою гідність, а це, мабуть, найцінніше, що ви можете мати в демократії – ваша гідність".

Якщо Європа чогось і навчилася, то це того, що, ймовірно, за кілька тижнів (або й менше) на неї чекає чергова хвиля трансатлантичної мелодрами, чи то знову Гренландія, чи Україна, чи мита, чи інша сфера, яка стане об'єктом уваги Трампа.

Директор програм Європи та Росії в Chatham House Грегуар Рус стверджує, що справжньою загрозою для Європи є економічна домінація США, прикладом чого є залежність Європи від імпорту американського природного газу.

"ЄС залишається структурно вразливим до тиску з боку свого найближчого союзника – і цей тиск з боку США може застосовуватися різними способами, не перетинаючи межу застосування сили", – написав він минулого тижня.

Чи продемонструють європейці єдність і оперативність у відповідь на ці перипетії – це інше питання. Президент України Володимир Зеленський, який також перебував у Швейцарії минулого тижня, заявив, що поки що цього не сталося.

"Тільки минулого року, тут, у Давосі, я закінчив свою промову словами: "Європа повинна знати, як захищати себе". Минув рік – і нічого не змінилося", – відзначив Зеленський, посилаючись на фільм "День бабака".

Це не зовсім так. Як написав у своєму блозі Futura Doctrina військовий аналітик Мік Раян, який також є ад'юнкт-дослідником Центру стратегічних і міжнародних досліджень, »Європа помітно змінилася за час війни і збільшила свою військову, економічну та розвідувальну підтримку Україні".

Європейський Союз створив солідний фонд для закупівлі зброї Україною, надав мільярди кредитів і збільшив власне військове виробництво, хоча і з дуже низького рівня. Але процес прийняття рішень в ЄС є громіздким: у питаннях оборони та безпеки домогтися згоди 27 урядів – це все одно, що ганятися за білкою по саду.

Як зауважив коментатор Мартін Сандбу в Financial Times цього тижня, Європа "все ще дбає про цінності, до яких прагнув старий порядок, принаймні номінально".

400-сторінковий план вже існує. Два роки тому Маріо Драгі, колишній прем'єр-міністр Італії і, як і Карні, колишній глава центрального банку, написав звіт, в якому виклав виклики, що стоять перед Європою: масштабні інвестиції в спільні військові можливості, більш гнучке прийняття рішень і краще використання інновацій. Вказавши, що до 2040 року робоча сила Європи, за прогнозами, скоротиться на 2 мільйони осіб на рік, Драгі попередив, що "геополітична стабільність слабшає, а наша залежність виявилася вразливістю".

Карні пішов ще далі за оцінку Драгі, попередивши, що старий порядок, заснований на правилах, руйнується перед "посиленням суперництва великих держав, де найпотужніші переслідують свої інтереси, використовуючи економічну інтеграцію як засіб примусу".

Прем'єр-міністр Бельгії Де Вевер зазначив, що перехідний період може бути небезпечним, нагадавши слова італійського філософа Антоніо Грамші: "Якщо старе вмирає, а нове ще не народилося, то ви живете в часи монстрів".

"Трамп сам вирішує, чи хоче він бути монстром – так чи ні", – сказав Де Вевер.

Єдиний шлях Європи до безпеки та процвітання – чиста енергія

Світ увійшов в епоху більшої невизначеності та нестабільності, ніж будь-коли раніше за наше життя, і енергетика зараз відіграє центральну роль у цьому нестабільному періоді, в якому ми опинилися, переконані міністр енергетики Великої Британії Ед Мілібенд та комісар ЄС з питань енергетики Дан Йоргенсен, про що вони пишуть на шпальтах Politico.

В останні роки і Велика Британія, і Європа заплатили високу ціну за те, що ми опинилися в епіцентрі коливань на міжнародних ринках викопного палива. Незаконне вторгнення Росії в Україну у 2022 році спричинило стрімке зростання світових цін на газ, що призвело до підвищення рахунків за комунальні послуги для сімей та підприємств по всьому континенту і спричинило найгіршу кризу вартості життя, з якою країни стикалися за останнє покоління.

Навіть попри те, що Європа швидко скоротила свою залежність від російського газу і зараз стрімко рухається до повної відмови від нього, залежність від викопних палив залишається ахіллесовою п'ятою її енергетичних систем.

Навіть попри те, що Європа швидко зменшила свою залежність від російського газу і зараз стрімко рухається до повної відмови від нього, залежність від викопних палив залишається ахіллесовою п’ятою енергетичних систем. 

"Реальність у тому, що значна залежність від викопних палив – з Росії чи з інших країн – не може забезпечити нам енергетичну безпеку та процвітання, яких ми потребуємо. Вона робить нас надзвичайно вразливими до коливань на міжнародних ринках та тиску з боку зовнішніх акторів", – вважають експерти.

Як сказала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, "зі зниженням нашої енергетичної залежності від викопного палива зростає наша енергетична безпека". 

Ось чому Велика Британія та ЄС прагнуть розбудувати європейські ресурси чистої енергії власного виробництва, щоб підвищити енергетичну безпеку, створити добре оплачувані робочі місця, знизити рахунки за енергію та підвищити конкурентоспроможність промисловості, водночас борючись із кліматичною кризою, щоб захистити майбутні покоління.

Сьогодні дев'ять європейських країн, а також представники НАТО та Європейської комісії, збираються в Гамбурзі на третій саміт Північного моря, щоб втілити це спільне розуміння в життя.

"Разом ми можемо реалізувати величезний потенціал Північного моря як джерела чистої енергії – використовувати його природні ресурси, кваліфіковану робочу силу та високорозвинену енергетичну галузь, щоб стати світовим лідером у галузі морських вітрових електростанцій, водневих технологій та технологій уловлювання вуглецю, – пояснюють Мілібенд і Йоргенсен. – Три роки тому в Остенде наші країни об'єдналися навколо новаторської мети – до 2050 року забезпечити 300 гігаватів морської вітроенергетики в Північному морі. Сьогодні в Гамбурзі ми подвоїмо ці зобов'язання і пообіцяємо спільно реалізувати спільні проекти в галузі морської вітроенергетики".

З урахуванням того, що лише минулого року в ЄС було інвестовано близько 360 мільярдів доларів у чисту енергетику, а вітро- та сонячна енергетика вперше випередили енергетику, що використовує викопне паливо, це історичний пакт, який ґрунтується на динаміці розвитку чистої енергетики.

Експерти переконані, що ця безпрецедентна низка проєктів дозволить використовувати багаті енергетичні ресурси, що розташовані просто поряд, щоб могти постачати дешеву та надійну енергію до домівок та підприємств, скоротити витрати на інфраструктуру та задовольнити зростаючий попит на електроенергію.

"Все, що ми бачимо, вказує на бурхливий розвиток економіки чистої енергії", – підкреслюють вони.

Дійсно, на початку цього місяця Велика Британія провела найуспішніший в історії Європи аукціон з продажу прав на будівництво морських вітрових електростанцій, що забезпечить достатньою кількістю чистої енергії 12 мільйонів домівок – це значний прояв довіри до Великої Британії та Європи в їх прагненні повернути контроль над енергопостачанням.

Це свідчить про більш загальну істину: в епоху невизначеності співпраця на основі  спільних інтересів і цінностей стає не менш, а більш важливою. Прискорюючи перехід до чистої енергії, сьогоднішній саміт матиме фундаментальне значення для забезпечення енергетичної безпеки та процвітання, яких так потребує Європа.