Рютте запропонував членам НАТО виділяти 0,25% свого ВВП на допомогу Україні, — Politico

Генсек Альянсу порушив це питання під час закритої зустрічі послів НАТО наприкінці квітня. Обговорення відбувалося в межах підготовки до липневого саміту НАТО в Туреччині.

"Рютте та багато хто з нас хочуть гарантувати, що підтримка України буде стабільною та передбачуваною", — сказав один із дипломатів НАТО.

Якщо союзники підтримають цю ідею, щорічні обсяги допомоги Україні фактично зростуть утричі — до $143 млрд, згідно з оцінками самого Альянсу щодо сукупного ВВП країн НАТО. Минулого року Україна отримала $45 млрд безпекової допомоги від союзників — це охоплювало все: від закупівлі озброєння для армії до інвестицій в українські оборонні компанії та очолюваної НАТО програми закупівлі американської зброї для Києва.

Подібну ідею вперше озвучив президент України Володимир Зеленський минулого року.

"Україна є частиною безпеки Європи, і ми хочемо, щоб 0,25% ВВП кожної країни-партнера спрямовувалися на нашу оборонну промисловість і внутрішнє виробництво", — сказав він журналістам у червні 2025 року.

За словами дипломатів, пропозиція Рютте частково стала відповіддю на невдоволення деяких столиць тим, що вони роблять значно більше за інших для підтримки Києва. Північні та Балтійські країни, Нідерланди й Польща виділяють на військову допомогу Україні більшу частку свого ВВП, ніж багато інших союзників, згідно з Ukraine Support Tracker Кільського інституту.

Кільський інститут зазначив, що країни Півночі надають значно більше своєї частки, великі країни Західної Європи перебувають приблизно на рівні, пропорційному їхньому ВВП, тоді як Південна Європа "залишається невеликим донором".

"Ті держави, які реально роблять більший внесок, порушують це питання щоразу. І якщо подивитися на цифри, очевидно, що тягар розподілений нерівномірно", — заявила у вівторок після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Наприкінці минулого року міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила, що вважає несправедливим непропорційне співвідношення допомоги Україні.

"Той факт, що країни Півночі з населенням менше ніж 30 мільйонів людей забезпечують третину всієї військової підтримки, яку надають країни НАТО з майже 1 мільярдом населення... є нежиттєздатним", — сказала вона.

Втім, пропозиція Рютте викликала скепсис у деяких союзників, зокрема у Франції та Великій Британії, повідомили дипломати, тому малоймовірно, що вона буде ухвалена у нинішньому вигляді. Будь-який загальноальянсовий показник має бути погоджений усіма членами НАТО.

Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП є лише однією з кількох пропозицій, які зараз опрацьовуються для досягнення конкретного результату щодо України на саміті 7-8 липня, зазначили дипломати НАТО.

"В Анкарі союзники мають показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичні зобов’язання", — сказав дипломат НАТО.

Додаткову складність у розрахунки допомоги вносить те, що деякі союзники НАТО, які також є членами ЄС, хочуть, щоб їхні внески до нещодавно схваленого кредиту Україні на 90 млрд євро "бралися до уваги" в будь-яких майбутніх пропозиціях щодо збільшення фінансування для Києва, повідомив другий дипломат Альянсу.

Очікується, що міністри закордонних справ країн НАТО обговорять це питання наступного тижня під час зустрічі у шведському Гельсінгборзі, повідомили дипломати. За їхніми словами, ця зустріч може стати можливістю оцінити рівень підтримки різних ініціатив.

Представник НАТО, який говорив від імені організації, заявив, що Альянс не розкриває зміст внутрішніх дискусій, однак додав, що "підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжить працювати над цим напередодні саміту та після нього".