Трамп vs Мадуро: як загострюються відносини між США та Венесуелою

Зміна політики США щодо Венесуели з приходом до президентства Трампа

фото: gettyimages

Після повернення Дональда Трампа до Білого дому політика США щодо Венесуели набула нового рівня жорсткості. 

Від санкцій та оголошення винагороди за інформацію, яка сприятиме арешту Мадуро як одного "з найбільших наркоторговців у світі", політика перейшла до нарощування військової присутності та навіть ударів по венесуельських суднах.

Вашингтон гучно заявив про намір зупинити наркотрафік з Венесуели, звинувачуючи країну в недостатній боротьбі з потоком наркотиків. Власне під цим приводом наприкінці серпня 2025 року США й почали нарощувати військово-морські сили у південній частині Карибського басейну.

У листопаді американські чиновники повідомили Reuters, що США готуються розпочати нову фазу операцій, пов'язаних з Венесуелою. Американські військові підрозділи були додатково перекинуті в регіон, а морські патрулі – посилені.

Паралельно США почали модернізацію баз та логістичної інфраструктури у Карибському регіоні, готуючи плацдарм для можливого подальшого тиску на Каракас. 

Осінні загострення: хронологія ескалації у відносинах між США та Венесуелою

Авіаносець "Джеральд Форд" фото: Getty Images

Вересень ознакувався ударами по венесуельських суднах. Перший удар по підозрюваному наркочовну Tren de Aragua стався 2 вересня і призвів до загибелі 11 підозрюваних наркотерористів. Це стало першим задокументованим бойовим епізодом у новій фазі американських дій.

Вдруге США уразили судно Венесуели 16 вересня. На його борту нібито перебували терористи, які перевозили до країни наркотики, тоді загинули 3 людей.

"Удар був завданий, коли ці підтверджені наркотерористи з Венесуели перебували в міжнародних водах, транспортуючи незаконні наркотики (смертельну зброю, яка отруює американців!), прямуючи до США", – наголосив Трамп.

Інцидент поглибив напруженість між США та Венесуелою, яка вже й без того посилилася після розгортання американських військових кораблів у Карибському басейні.

Згодом у західних медіа з’явилося повідомлення про те, що США планують завдати ударів по військових обʼєктах у Венесуелі. Проте Трамп це спростував, також держсекретар Марко Рубіо назвав інформацію про готовність Штатів до ударів по Венесуелі фейком.

За кілька днів Дональд Трамп зробив вже дещо іншу заяву, зазначивши, що сумнівається в можливості війни з Каракасом, але разом із тим вже не виключав ймовірності ударів на суші Венесуели.

"Я не скажу вам цього. Я не кажу, що це правда або неправда… Я не стверджував би, що не зроблю цього, бо я не розповідаю журналістам про те, чи завдаватиму удару", – зауважив американський лідер.

А в середині листопада США перемістили до регіону один із найбільших авіаносців у світі – USS Gerald R. Ford. Як інформували американські ВМС, авіаносець приєднався до сил, які вже діють у регіоні в межах операцій адміністрації Дональда Трампа, спрямованих на "ліквідацію злочинних мереж".

Тим часом 24 листопада стало відомо, що США готові розпочати новий етап операцій щодо Венесуели, які мають спрямувати проти Мадуро. За словами співрозмовників Reuters, ці таємні операції стануть першою частиною акції проти Мадуро. Зокрема, адміністрація Трампа розглядала різні варіанти щодо Мадуро, оскільки звинувачує його владу в розповсюдженні наркотиків. Джерела видання також зазначали, що США допускали спробу повалення венесуельського лідера.

Тоді ж адміністрація президента США офіційно визнала главу Венесуели Ніколаса Мадуро та його поплічників членами іноземної терористичної організації. Венесуельського лідера повʼязують із наркокартелем "Картель сонць" (Cartel de Los Soles) – мережею груп у збройних силах, яка нібито займається контрабандою наркотиків до США і країн Європи. Сам Мадуро звʼязки заперечує.

Власне на тлі усіх цих подій ще однією фокусною темою став ультиматум, який Трамп поставив перед Мадуро: американський президент дав йому тиждень, щоб виїхати з Венесуели безпечно. Джерела того ж Reuters повідомляли, що Мадуро заявив Трампу про готовність покинути Венесуелу за умови повної амністії для нього та членів його родини, включаючи зняття всіх санкцій США. Натомість Трамп відхилив більшість прохань, і дав тиждень, щоб виїхати з країни разом із членами своєї родини до будь-якого місця – за власним вибором.

Дедлайн був 28 листопада, але Мадуро відмовився. Тож вже 29 листопада Трамп оголосив про закриття повітряного простору над Венесуелою, що стало безпрецедентним кроком. Як зазначає Al Jazeera, це сприйняли як можливу підготовку до більш масштабної операції у регіоні. Хоча сам президент США зауважив журналістам, що це не варто трактувати, як підготовку до ударів, а Білий дім не давав жодних додаткових роз’яснень.

Дональд Трамп і високопоставлені чиновники з питань національної безпеки збиралися в Білому домі, щоб обговорити подальші кроки щодо Венесуели, проте деталей цієї зустрічі наразі невідомо. Згодом речниця Білого дому Керолайн Левітт зазначила, що президент проводив консультації зі своєю командою з питань національної безпеки. А також підкреслила, що забезпечення миру у світі є однією з його основних функцій.

Реакція Венесуели: що каже Мадуро та чи покине він країну

Ніколас Мадуро, фото: reuters

На тлі розгортання американських військових у Карибському басейні президент Венесуели Ніколас Мадуро 24 жовтня звернувся до американського лідера Дональда Трампа англійською мовою із закликом про "мир назавжди". Водночас він звинуватив Білий дім у прагненні змінити режим у Венесуелі.

Поряд із тим, за інформацією WP, Мадуро написав листа диктатору РФ Володимиру Путіну з проханням військової допомоги через тиск з боку США. Президент Венесуели просив у очільника Кремля ракети, радари та модернізовані літаки, за словами джерел видання. До Каракасу навіть прибув російський Іл-76 – один з російських літаків, санкціонованих у 2023 році Сполученими Штатами за участь у торгівлі зброєю та перевезення найманців.

І тут варто нагадати, що напередодні цього запиту, а саме 21 жовтня, РФ ратифікувала новий стратегічний договір з Венесуелою. Тоді росіяни заявили, що ця "ратифікація є дуже важливою в умовах безпрецедентного силового, зокрема прямого військового тиску на Венесуелу з боку США".

Окрім того, на ескалацію США Каракас відповів мобілізацією військ та активізацією оборонних структур. За повідомленнями Al Jazeera, венесуельські військові готуються до можливого удару і проводять масові навчання та розгортання сил у прибережних регіонах.

Паралельно Національна асамблея Венесуели оголосила про розслідування ударів США по суднах у Карибському морі. Західні медіа писали, що Каракас розглядає такі дії як порушення суверенітету та агресію, яка потребує міжнародної реакції.

Натомість країни Латинської Америки реагують обережно. Регіональні блоки побоюються дестабілізації, а окремі держави – нової хвилі міграції у випадку військової ескалації.

Як вже згадувалося раніше, Мадуро відмовився від ультиматуму Трампа покинути країну, оскільки президент США не погодився на його вимоги. Проте поряд із цим у медіа з’явилась інформація, що венесуелець попросив віцепрезидентку Делсі Родрігес очолити тимчасовий уряд до проведення нових виборів.

Після повідомлення Трампа про закриття повітряного простору Венесуели уряд країн засудив його заяву, а коментарі американського лідера назвав "колоніалістською загрозою" суверенітету країни та несумісними з міжнародним правом.

Чи перебуває Карибський регіон на межі кризи?

фото: GettyImages-2

Ескалація між США та Венесуелою у 2025 році поставила Карибський регіон у ситуацію, яка дедалі більше нагадує передкризову. На думку аналітиків, поєднання тих факторів, що супроводжують відносини двох країн упродовж останнього періоду, свідчить про надто тонкий баланс між дипломатією й силою.

Та попри всі кризові моменти шанс на розширення люфу для дипломатії завжди залишається. Зокрема, такими кроками вважають і телефонні розмови між Трампом та Мадуро, які відбуваються на тлі напруги.

Щодо такого дзвінка Мадуро покладав певні надій на потепління. Лідер Венесуели висловлював сподівання, що телефонний дзвінок стане початком "доброзичливого діалогу" між Вашингтоном і Каракасом.

А от за останніми коментарями Трампа, опублікованими Білим домом, відповідаючи на запитання журналістів щодо телефонного дзвінка із Мадуро та кампанії тиску на Венесуелу, він підтвердив, що така розмова була, проте жодних слів чи натяку на налагодження стосунків не пролунало.

"Це не кампанія тиску. Я думаю, це набагато більше. Але я коротко поговорив з ним, просто сказав йому дещо. Побачимо, що з цього вийде", – сказав американський лідер.

Поміж тим, як зауважують західні експерти, нова війна США або зосереджені військові дії за кордоном суперечать чи не основному декларованому принципу зовнішньої політики президента – себто уникненню нових конфліктів за тим же таки кордоном. Щобільше, багато проведених у країні опитувань показують, що американці виступають проти ударів по Венесуелі. 

З іншого боку, навряд аж так багато венесуельців стануть на захист Мадуро чи сумуватимуть за ним, якщо його повалять після років репресій, які привели країну до бідності та змусили багатьох покинути свої домівки. Попри те деякі американські аналітики побоюються, що зміна режиму може спричинити хаос і кровопролиття у вже й без того дуже розділеній країні, а це, відповідно, може призведе до нового великого напливу біженців до як до сусідніх країн, так і до США.

Є ще один аспект, який спонукає Трампа до активних дій. Це бажання обмежити зусилля Росії та Китаю з розширення впливу в регіоні. Венесуела за часів Мадуро стала одним із головних плацдармів російського та китайського впливу в Західній півкулі. Так, Москва постачає військову техніку та інструкторів, а Пекін надає кредити, розширює економічну присутність. Аналітики, посилаючись на дані Пентагону й Держдепу, зазначають, що адміністрація Трампа розглядає Венесуелу як певні двері для повернення Китаю й Росії у Кариби, тому посилення тиску на Каракас має також стратегічну мету – стримати поширення їх впливу у регіоні.