Тотеми, політика і ревність
Чому Зеленський у повідомленнях про засідання Ставки не згадує Залужного?
У давніх слов’ян ведмідь був тотемною твариною.
Але взагалі то у багатьох індоєвропейських мовах ведмедя називали бір, бер, бар. Ну, якось так.
Так, мабуть, було й у наших предків. Був такий бер. Підтвердженням тому — барлога. Чи бєрлога у русскіх. Тобто логово бера/бара.
Як Берлін. Фактично — барлога (уявляєте, яким ведмежим кутком була тоді столиця Німеччини, до речі там проживали слов’яни, яких германізували).
Але хоч усі знали, як мішку звати, — називати його прямим ім’ям не можна. Бо прийде і за патли візьме. Чи за оселедця.
Тобто, за віруванням — тотемну тварину не можна називати тотемним ім’ям. А якось типу: ну, це той хто медом відає. Так бер став ведмедем.
За віруванням — тотемну тварину не можна називати тотемним ім’ям. А якось типу: ну, це той хто медом відає. Так бер став ведмедем
Читайте також: Антипович хоче нам впарити істерію: "какжемибєзтєбя"
Так це я до чого.
Ось дивлюся відосик Зеленського. Далі його цитата:
- Провів сьогодні Ставку. Доповідали генерали Сирський, Тарнавський, головком...
Стоп!!!
Зеленський навіть не називає прізвище Залужного. Ну немає такого героя на Вкраїні. Є якийсь безличний главком.
А потім буде:
- Хто переміг? Я переміг. Ну іще Єрмак, Арестович, Сирський, Тарнавський і главком.
А який главком? Та, є там один...
Або Залужний стає тотемом для ЗСУ (що в принципі не погано). Або Володимир Олександрович наскільки ревнує до слави (не дутої, як власна) Залужного, що не може і прізвище героя видавити з себе. Нарцисизм він такий. В побуті — це просто неприємність для інших.
Читайте також: Зеленський і порожнеча
Або Залужний стає тотемом для ЗСУ (що в принципі не погано).
Або Володимир Олександрович наскільки ревнує до слави (не дутої, як власна) Залужного, що не може і прізвище героя видавити з себе.
Нарцисизм він такий. В побуті — це просто неприємність для інших.
А от у керівництві нарциси опасненькі. Бо намагаючись затінити своєю тінню сяйво героїв, можуть зайти надто далеко.
Але ми своїх героїв пам’ятаємо, як би в ОПі їх не знецінювали.
А Міхалу Патапичу (так сасєдушкі називають свою тотемну тварину) ми по щам наваляємо.
Про автора. Віктор Бобиренко, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе