Цей день в історії: у Конотопській битві Виговський розгромив військо московитів

Керував захисниками України гетьман Іван Виговський, а напад Москви на українську козацьку державу Гетьманщину був зумовлений виходом з Переяславської угоди на користь союзу з Польщею та Литвою, закріпленому у Гадяцькому договорі, розповідається на сайті Українського інституту національної пам'яті.

У Гадячі українці домовилися з керівництвом Речі Посполитої, що Україна в статусі Великого Князівства Руського увійде до польсько-литовьскої дерєави третім рівноправним учасником. 

"Навесні 1659-го в Україну вторглася московська армія під командуванням Олексія Трубецького, Григорія Ромодановського і Семена Пожарського (сучасні дослідники стверджують, що чисельність її була 50 тисяч). Московіти зруйнувала Срібне, Борзну, передмістя Ніжина, однак застрягли під Конотопом, облогу якого розпочали 21 квітня 1659-го. 5-тисячний козацький загін ніжинського полковника Григорія Гуляницького понад два місяці героїчно тримав оборону, що дало змогу Івану Виговському мобілізувати українське військо (16 тисяч) та залучити на допомогу наймані загони іноземців (кілька тисяч найманців із Польщі, Молдавії, Валахії, Трансільванії) і 30-тисячне військо кримського хана Мухаммед-Гірея ІV", - йдеться у матеріалі УІНП.

Вирішальна битва розпочалася 7 липня, коли гетьман з маршу атакував військо Трубецького і раптовим ударом захопив велику кількість коней. Наступного дня навздогін за Виговським рушила 30-тисячна кіннота Семена Пожарського, який переправився через річку Соснівку й отаборився. Тим часом непомічений ворогом загін Степана Гуляницького зруйнував переправу і загатив річку. Вранці 9 липня козаки атакували табір Пожарського, після чого імітували відступ. А коли ворог полишив табір і опинився у вузькому яру, із засідки нанесли потужний удар загони кримських татар. Московське військо було оточене і майже все знищене протягом дня.

Читайте також: Шанс розвалу Росії складає 50/50, - соціолог Грушецький

Закінчилася битва 9 липня 1659 року.

Вважається, що в Конотопській битві загинуло до 30 тисяч московітів, ще 15 тисяч потрапили в полон (у тому числі сам Пожарський і десятки знатних воєвод). Спостерігаючи такий погром, Трубецькой спішно зняв облогу Конотопа і ввечері почав відступ. Козаки й татари переслідували втікачів аж до московського кордону, Трубецькой дивом уник полону, хоча й отримав два поранення. Були втрачені артилерія, скарбниця, обоз, бойові знамена.

"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська, - із сумом констатував  російський історик Сергій Соловйов. - У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву… Після здобуття  стількох міст, після взяття литовської столиці Москва затремтіла за свою власну безпеку; у серпні з наказу царя люди всіх станів поспішали на земляні роботи для укріплення Москви. Сам цар з боярами раз-у-раз приходив дивитися на ці роботи. Мешканці околиць зі своїми родинами й майном наповнили Москву, пішла чутка, що цар виїздить за Волгу, за Ярославль".

"Точних даних про людські втрати у битві під Конотопом немає. За різними оцінками з московського боку загинуло не менше 7 тисяч чоловік (деякими істориками, в тому числі й авторитетними російськими, називаються і 50 тисяч), з них понад 2 тисяч козаків Безпалого і 246 "чинів" (з князями Андрієм Львовим, що помер у полоні від ран, і страченого татарами Семеном Пожарським включно), з українського - біля 10 тисяч чоловік (з них до 4 тисяч козаків)", - пише своєю чергою проєкт "Цей день в історії".

• Під час нинішнього повномасштабного російського вторгнення бої за місто Конотоп Сумської області тривали 1 місяць, 1 тиждень та 3 дні, а семе з 24 лютого по 3 квітня 2022 року.