Про це йдеться у проміжному звіті ТСК.
"ТСК встановлено, що поняття "спецоперація", про яке йде мова в численних публікаціях ЗМІ в контексті так званої "справи вагнерівців", не вживається в термінології розвідувальних органів України. Це є виключно специфікою діяльності правоохоронних органів та регулюється відповідними нормативно-правовими актами. Натомість розвідувальні органи в своїй діяльності вживають термін "спеціальний (активний) захід", - йдеться у звіті.
ТСК констатувала, що з 2014 року розвідувальні органи України та СБУ проводять роботу з документування участі російських військових та найманців у війні проти України. У рамках цих заходів українська розвідка підтвердила присутність на території Луганської та Донецької областей приватних військових компаній, зокрема "Вагнер" та "МАР".
Усі дані Головне управління розвідки Міноборони передало до СБУ. Разом органи прийняли рішення про спільний активний захід з "виманювання" найманців, який розпочався у червні 2020 року.
"Активний захід передбачав "виманювання" 33 відібраних найманців з території Російської Федерації, за легендою - до Боліваріанської Республіки Венесуела. З цією метою було введено нового так званого "вербувальника" для групи", - йдеться у повідомленні.
Комісія наголошує, що спеціальний захід проводили лише українські розвідувальні та контррозвідувальні органи.
Зазначається, що підтверджень витоку інформації з української сторони немає.
"ТСК не знайшла підтвердження, що відбувся витік інформації з української сторони стосовно першого розвідувального та другого активного заходів на будь-якому з їхніх етапів. Зокрема, жодна заслухана ТСК особа не зазначила, що знає про факт подібного витоку", - йдеться у повідомленні.
Усі матеріали, що з’являлися в інтернеті з 13 липня 2020 року, походять з СБУ та Офісу Генерального прокурора. Водночас, у публічному доступі немає жодного документа розвідувальних органів.
ТСК констатувала, що про окремі процеси розвідувальних заходів українських спецслужб могли знати у Росії та Білорусі. Невідомо, чи координувалися між собою спецслужби цих країн.
Водночас, ТСК зазначає, що немає жодної документально оформленої вказівки від будь-якої посадової особи про відтермінування. ТСК наголошує, що немає підтвердження того, що президент України давав будь-які розпорядження. Таких повноважень не має і голова Офісу президента.
Санкціонувати певні дії у межах розслідування може лише Міністр оборони України, якщо це стосується додаткового залучення сил ЗСУ.
"Наявні дані дають змогу зробити опосередковані висновки, що відбулося відтермінування активного заходу – з 25 липня на 30 липня 2020 року. ТСК не вдалось достеменно встановити, хто і на якому рівні в Україні прийняв рішення про відтермінування", - йдеться у звіті.
ТСК наголошує, що великий вплив на розпалювання внутрішнього суспільно-політичного конфлікту навколо теми "вагнерівців" мали російські інформаційні джерела.
"ТСК констатує, що з моменту затримання групи найманців спецслужби Російської Федерації розпочали спеціальну операцію з дезінформації проти України з метою представити роботу українських спецслужб, органів державної влади в негативному світлі, нівелювати їх результати, висвітлити як невдалі, викликати внутрішню дестабілізацію та спровокувати недовіру до інституцій держави", - зазначається у звіті.