CNN: Українські шпигуни намагалися спіймати в пастку російських військових злочинців за допомогою фейкової сторінки в інтернеті, обіцянок багатства і плану, який підготували спільно з іншими країнами

Автори: Метью Ченс із Києва, Зара Улла з Мінська, Катаріна Кребс із Києва.

Переклад матеріалу: Юрій Фізер.

*

Це сталося менш ніж за два тижні до минулорічних президентських виборів у Білорусі. У владі підозрювали, що іноземців прислали з Росії саме для того, щоб втрутитися у перебіг волевиявлення.

Ці чоловіки справді були частиною місії. Але ціллю була не Білорусь, і накази вони отримували не від простої російської організації.

Вони були озброєні. Тридцять два чоловіки і ще один, якого затримали на півдні Білорусі, були ціллю ретельно спланованої пастки, яку підготувала Україна. Інформацію і, можливо, підтримку їй надавали Сполучені Штати.

Три колишні високопоставлені українські військові розвідники ексклюзивно розповіли CNN про те, як вони керували надзвичайною операцією. За допомогою неї хотіли виманити ймовірних військових злочинців з Росії для того, щоб притягнути їх до суду за злочини, скоєні на сході України, де протягом кількох років воювали підтримувані Москвою сепаратисти.

Спочатку українські агенти представилися представниками російської військової компанії, яка вербувала на службу, за яку платила значно більше, ніж зазвичай — 5 тисяч доларів щомісяця за охорону нафтових об’єктів у Венесуелі.  Про це чоловіки розповіли CNN на умовах анонімності, бо вони не уповноважені говорити про таку чутливу операцію.

За інформацією джерел, таку приманку проковтнули сотні можливих російських контрактників, які подали заявки на роботу. Тож українські розвідники отримали безпрецедентну можливість почати ідентифікацію і заманювання тих, кого підозрювали в скоєнні військових злочинів.

"Ми почали телефонувати їм і казати: "Привіт, розкажи щось про себе. Можливо ти насправді і не військовослужбовець. Може ти простий сантехнік", - розповів CNN один із колишніх офіцерів військової розвідки про ці дзвінки до кандидатів. 

"І тоді вони почали розповідати про себе, надсилати нам документи, військові посвідчення і докази про те, де вони воювали. Тож ми зраділи, що зможемо це використати", - додало джерело.

Іншими словами, офіцери військової розвідки розповіли, що цілі самі почали присилати їм докази про себе, про свій військовий досвід, і навіть про конкретні битви та інциденти, в яких вони брали участь. А ще вони присилали посвідчення, компрометуючі фотографії, відео своїх дій як на сході України, так і в інших місцях.

На одному відео, яке журналісти CNN отримали від колишніх джерел із військової розвідки, видно, як група повстанців на сході України тримає уламки військового літака. За словами джерел цей літак збили, а в Україні це вважається терористичною діяльністю.

Інші кандидати пов’язали себе до атаки на літак авіакомпанії "Малайзійські авіалінії" рейсу MH17, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура. Його збили  у липні 2014 року над територією України, яку контролювали про-російські сепаратисти. Усі 298 людей на борту, загинули. Команда міжнародних прокурорів на чолі з Нідерландами, сказала, що літак збили ракетою, яку привезли з Росії, і запустили з села, яке контролювали сепаратисти. Росія свою участь заперечила.

"Двоє чоловіків були присутні в момент запуску ракети, яка збила літак рейсу MH17. Ще четверо були членами групи, яка відповідала за збиття нашого військового літака та вбивство щонайменше сімдесяти наших найкращих людей", - сказав CNN інший колишній військовий розвідник.

"Для нас дуже важливо було ідентифікувати цих людей і покарати", - додав він.

Очевидно, що зацікавленою в цьому була і американська розвідка. Хоча американські чиновники заперечують, що брали в цьому пряму участь. За інформацією чиновників з української військової розвідки, проводила операцію Україна. А США фінансували, надавали технічну підтримку та поради із ЦРУ щодо того, як заманити російських найманців. 

Втім, один високопоставлений американський чиновник сказав CNN, що ці заяви "неправдиві".

Він зауважив, що американська розвідка знала про цю операцію. Але заперечив будь-яку її участь. Цей чиновник, який попросив, щоб про нього не розповідали, оскільки він не був уповноважений розповідати про це публічно, припустив, що спроби залучити до цього американські агентства могли бути намаганням розділити або навіть перекинути вину за дуже ризиковану українську операцію, яка пішла не так, як планувалося.

Журналісти CNN провели в Україні кілька тижнів. За цей час вони верифікували і вивчали розповіді про цю операцію, а також розмовляли з людьми, які брали в ній участь.

Представляти себе представниками приватної військової компанії мало сенс — військові контрактники, які були пов’язані з Кремлем, стали відомим аспектом життя російських ветеранів. 

Раніше журналісти CNN вже стежили за російськими найманцями, які працювали в Лівії, Центральноафриканській Республіці, Сирії, Мозамбіку та інших країнах. І часто це були солдати-найманці Вагнера, основної військової компанії, яку буцім пов’язують із Євгенієм Прігожиним, соратником президента Росії Володимира Путіна. Хоча сам Прігожин цей зв’язок заперечує. Але в повідомленнях про арешти, які білоруські правоохоронці провели на курорті поблизу Мінська, йшлося, що затримані чоловіки працювали на Вагнера.

Через те, що хитрість із рекрутинговою сторінкою не помітили, українські розвідники просто вибрали тих чоловіків, які мали найтісніші та найбільш суперечливі стосунки з Україною. За інформацією джерел саме їм запропонували роботу у Венесуелі.

Вони сказали, що вибрали 28 росіян, які ймовірно скоювали незаконні дії в Україні. І ще п’ятьох, які не були пов’язані з Україною, щоб не привертати підозри. 

Росіянам сказали, що вони полетять до Туреччини, а звідти до Каракаса. За інформацією джерел CNN справжній план полягав у тому, щоб привезти їх до України, де їх можна би було заарештувати.

Але потім у цей план несподівано втрутилася пандемія Covid-19, оскільки росіяни закрили свої кордони, щоб зупинити поширення коронавірусу.

Втім, Москва продовжила дозволяти подорожі до свого сусіда та союзника Білорусі. За інформацію українських джерел, найманців, які нічого не підозрювали, перевезли автобусом до Мінська. А звідти, на їхню думку, їх незабаром мали відправити до Венесуели.

Але вже в Мінську сталася затримка. Найманцям сказали, що виїхати вони зможуть за кілька днів, і перевезли до невеликого санаторію "Білорусочка". Це -  оздоровчий заклад ще радянських часів, розташований за 15 хвилин їзди від столиці. Джерела сказали, що сподівалися, що їх там ніхто не помітить.

Але кремезні найманці на курорті, який обіцяв "комфорт і затишок" посеред "відсутності міського галасу та щоденних проблем" виглядали негармонійно, якщо взагалі не підозріло. Про це згадав один із працівників.

"Так, я пам’ятаю. Я їх зустрічав", - про це журналістам CNN минулого місяця сказав охоронець. "Вони були там кілька днів. І жодним чином не турбували нас", - сказав він, додавши, що арешти були несподіванкою. "Люди приїздять сюди через красиве озеро з іншого боку санаторію", - сказав він.

Затримка була достатньо довгою для того, щоб білоруські правоохоронці почали щось робити. За інформацією джерел CNN, це сталося за кілька годин до того, як ця група мала відлетіти.

В той час дехто підозрював російське втручання. На сенсаційних кадрах в ефірі білоруського державного телебачення, заарештованих чоловіків показали на екрані. А їхні документи мали свідчити про причетність до російського війська.

"Ми отримали достовірну інформацію від розвідки, що ці росіяни мають досвід участі в бойових діях і брали участь у збройних конфліктах", - про це в ефірі державного телебачення сказав невідомий офіцер білоруської міліції, особу якого приховали.

Колишній радник президента Білорусі розповів журналістам CNN на умовах анонімності про те, що спочатку білоруські чиновники справді вірили, що цю групу до Білорусі відправили саме росіяни для того, щоб дестабілізувати ситуацію в країні перед виборами.

Він сказав, що в Мінську не знали що робити з тим, що виглядало, як агресія збоку російських союзників.

Кремль також виглядав захопленим зненацька. Його речник сказав російським ЗМІ про те, що "вони не володіють повною інформацію" про цей інцидент. Пізніше в Кремлі заперечили інформацію про те, що послали людей з метою втручання у внутрішні справи Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський також брав у цьому участь. Через кілька днів після арешту під час телефонної розмови із президентом Білорусі Олександром Лукашенком він закликав його видати цих чоловіків Україні. 

"Сподіваюся, що всі підозрювані в терористичній діяльності на території України будуть нам передані для притягнення до кримінальної відповідальності згідно з чинними міжнародно-правовими документами", - сказав Зеленський. І про це свідчить розшифровка його розмови.

Через кілька днів після цього Лукашенко відмовився виконувати це прохання. Він поговорив із Путіним і обидва лідери "висловили упевненість, що цю ситуацію вирішать". Про це йшлося у повідомленні Кремля.

Через тиждень після розмови в Росії повідомили про повернення тридцяти двох росіян, яких заарештували в санаторії. Тридцять третій, який мав подвійне громадянство Білорусі та Росії, залишився у Білорусі.

Президент Зеленський публічно заперечив інформацію про українську операцію. У липні 2021-го року він сказав в ефірі українського телебачення, що його країну "втягнули" в цей інцидент.

"Я точно розумію, що ідея цієї операції - це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України", - сказав він.

Українські чиновники не відповіли на запит CNN прокоментували цю історію. 

Але за інформацією українських джерел CNN цей провал був серйозним ударом по українських розвідниках, які готували захоплення російських підозрюваних майже пів року.

"Якби ці люди врешті опинилися в Україні, то деталі про їхню злочинну діяльність, стали би відомі по всьому світу", - сказало CNN одне джерело.

"Україна могла би притягнути їх до правосуддя та показати, що наша боротьба з Росією є серйозною, і що ми не здамося із піднятими руками", - додало воно.