У жовтні рівень інфляції упав майже на два відсотки порівняно з вереснем

Падіння цін відносно початку року зафіксовано на хлібопродукти, яйця, олія, фрукти, овочі, одяг, послуги відпочинку

У жовтні 2023 р. річний рівень інфляції знизився до 5,3% проти 7,1% у вересні. Базова інфляція в річному вимірі скоротилася до 6,8% проти 8,4% відповідно. Тенденція скорочення інфляції триває з початку 2023 року (в грудні 2022 р. рівень інфляції становив 26,6%). Безпосередньо у жовтні 2023 р. приріст інфляції становив +0,8% до попереднього місяця, тоді як у жовтні минулого року місячний приріст інфляції склав +2,5%.

У поточному році суттєво випереджальними темпами зростали такі категорії товарів та послуг як: м’ясо, електроенергія, амбулаторні медичні послуги, послуги харчування та послуги освіти. Натомість падіння цін відносно початку року зафіксовано на хлібопродукти, яйця, олія, фрукти, овочі, одяг, послуги відпочинку.

Фактичні показники інфляції поточного року є значно нижчими торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 20-30%. Оновлений прогноз НБУ від жовтня передбачає річну інфляцію на рівні 5,8%, тоді як рік тому НБУ прогнозував 20,7%.

Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту. Падіння реального ВВП відносно довоєнного рівня становить 26%.  Скорочення робочих місць, ріст безробіття, виїзд значної кількості населення за кордон, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ – всі ці фактори вплинули на зниження попиту і спинили розкручування початкового інфляційного імпульсу, викликаного війною та зростанням собівартості виробництва.

Читайте також: Українські банки вдвічі прибутковіші за польські

Вагомим стримувальним фактором інфляції є стабільність обмінного курсу. З липня минулого року офіційний обмінний курс гривні зберігається на рівні близько 37 грн за 1 дол. США. Це сприяє стабілізації цін на імпортні товари.

Однак, наявність значного дефіциту платіжного балансу вимагає витрачання валютних резервів на його підтримку. За підсумками 9 місяців 2023 р. розрив фінансування платіжного балансу становив 21 млрд дол. Весь цей розрив було покрито неринковою міжнародною допомогою, яка надійшла в обсязі 32 млрд дол. (в т.ч. від МВФ – 1,6 млрд дол.). Залежність платіжного балансу від зовнішньої допомоги наражає Україну на потенційні ризики майбутньої девальвації та пов’язаної з нею інфляції.

Значний фіскальний дефіцит (близько 30% ВВП) потенційно є вагомим проінфляційним чинником. Однак, на цей час вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП.  Також "фіскальну інфляцію" стримує те, що 51% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.

Стримувальним фактором росту споживчих цін також є збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

Читайте також: Фактичні показники інфляції є значно нижчими торішніх прогнозів

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Утримання умов високих позитивних реальних ставок (понад 10% річних) зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери приватного споживання та бізнес-кредитування у сферу заощаджень. Порівняно з червнем минулого року строкові гривневі активи населення (депозити та ОВДП) збільшились на 87 млрд грн (на 45%). А обсяг працюючих гривневих кредитів бізнесу скоротився на 54 млрд грн (на 16%). Однак, загалом і обсяг гривневих вкладів населення, і рівень кредитування бізнесу залишаються невисокими (4% та 5% ВВП відповідно). Тому потенціал монетарного стримування інфляції був і залишається дуже обмеженим.

Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно високі потреби у відновленні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.