Фактичні показники інфляції є значно нижчими торішніх прогнозів

Протягом липня-серпня 2023 р. в економіці спостерігаються дефляційні тенденції. В серпні споживчі ціни знизилися на 1,4% порівняно з липнем. Падіння цін зафіксовано за широким асортиментом товарів та послуг:  харчові продукти (-3,7%), одяг та взуття (-2,3%), побутова техніка та інші товари побуту (-0,3%), послуги відпочинку (-0,5%).

У річному вимірі інфляція скоротилася до 8,6% (проти 26,6% зафіксованих на початку року та 11,3% в липні). Протягом 2023 р. найбільший вклад в скорочення річного рівня інфляції внесли наступні групи товарів та послуг: хліб та хлібопродукти (13% внеску), овочі (15%), фрукти (10%), паливо та мастила (11%), алкоголь та тютюн (5%), побутова техніка та інші товари побуту (5%), риба та рибопродукти (5%).

Фактичні показники інфляції поточного року є значно нижчими торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 25-30%. Оновлений прогноз НБУ від липня передбачає річну інфляцію на рівні 8,5%, тоді як рік тому НБУ прогнозував 20,7%.

Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту. Падіння реального ВВП відносно довоєнного рівня становить 28%.  Скорочення робочих місць, ріст безробіття, виїзд значної кількості населення закордон, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ – всі ці фактори вплинули на зниження попиту і спинили розкручування початкового інфляційного імпульсу, викликаного війною та зростанням собівартості виробництва.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Значний фіскальний дефіцит, який становить близько 25% ВВП, дуже обмежено  впливає на посилення інфляційного тиску, оскільки його розмір покриває лише 2/3 від втрат сукупного попиту. Фіскальне розкручування інфляції також гальмується тим, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, а не на підтримку економіки. Однак, інфляційні ризики значного фіскального дефіциту можуть проявитися в майбутньому.

Вагомим стримувальним фактором інфляції є фіксація обмінного курсу. З липня минулого року офіційний курс гривні зафіксовано на рівні 36,6 грн за 1 дол. США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари.

Однак, фіксація обмінного курсу в умовах значного дефіциту платіжного балансу вимагає витрачання валютних резервів на його підтримку. За підсумками 7 місяців 2023 р. розрив фінансування платіжного балансу становив 15 млрд дол. Весь цей розрив було покрито неринковою міжнародною допомогою, яка надійшла в обсязі 28 млрд дол. (в т.ч. від МВФ – 2,5 млрд дол.). Залежність стабільності платіжного балансу від зовнішньої допомоги наражає Україну на потенційні ризики майбутньої девальвації, що підвищує актуальність ефективного використання наявних ресурсів для зміцнення виробничого потенціалу країни та зменшення її імпортозалежності.

Також стримувальним фактором росту споживчих цін є збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення ключової процентної ставки зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери споживання у сферу заощаджень. З початку підвищення облікової ставки (з червня минулого року) строкові гривневі активи населення (депозити та ОВДП) збільшились на 56 млрд грн (на 29%). Однак, загалом обсяг таких активів є порівняно невисоким (близько 4% ВВП), тому потенціал монетарного стримування інфляції через канал заощаджень населення є обмеженим.

Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит та переважно немонетарний характер інфляції стримуватимуть розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно високі потреби у відновленні будуть вагомими проінфляційними чинниками.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.