Я взагалі про обережний оптимізм, але більшість того, що я прочитав по цій темі — маячня. Окремі блогери встигли написати, що ось-ось ЗСУ на прохання Молдови “демілітаризують” ПМР. Найбільш сміливі — як Борислав Береза — вже ділять майно військових складів у Ковбасній. Де — начебто — зберігається до 22 тис. т боєприпасів.
Почнемо з того що сказав Дорін Речан (прем'єр-міністр Молдови)?
"Ми маємо домогтися однієї фундаментальної речі – демілітаризації. Після цього слідує все інше, і дуже важлива економічна та соціальна інтеграція наших громадян, які там перебувають, але на першому місці – демілітаризація. Це залежить від багатьох речей, але в якийсь момент це буде вирішено".
Далі про те, що "Ми перебуваємо в періоді геополітичних тектонічних рухів, і в цих умовах, я впевнений, всі розуміють, що це необхідно зробити". Ну і про те, що не можна ігнорувати небезпеку з боку Росії, коли вона об'єктивно існує. Жодних строків. Жодної згадки України. Цей намір позначено у програмі діяльності уряду. Все.
Чому цього не буде "завтра"?
Суспільство РМ не готове до війни. І політики у РМ це враховують. Та й вони самі не готові до прямого зіткнення. Громадська думка Молдови не налаштована на втручання третіх держав і втягування РМ у відкриту війну. Суспільні настрої РМ — уникнути війни, а не стати її частиною
Читайте також: Молдова заявила про бажання розпочати переговори про членство в ЄС до кінця року
Так, ніякої демілітаризації ПМР ЗСУ не буде. Як мінімум — в середньостроковій перспективі. І — навіть якщо РФ прямо завтра почне розвалюватися на шматки, наше втручання можливе тільки у спільній миротворчій місії. З США, Румунією, НАТО.
Ніякої демілітаризації ПМР ЗСУ не буде. Як мінімум — в середньостроковій перспективі. І — навіть якщо РФ прямо завтра почне розвалюватися на шматки, наше втручання можливе тільки у спільній миротворчій місії. З США, Румунією, НАТО
Тепер про те, чому нам особливо нема чого шукати у Придністров'ї. І про снаряди, і про інші складові тієї "республіки".
Так вже сталося, що ваш покірний слуга мав змогу вивчати економіку і специфіку роботи ПМР, коли ми з колегами вирішували завдання блокування нелегального експорту українського лому чорних металів на комбінат, який працює в ПМР на російському газі. Так би мовити, стратегічний об'єкт економіки"“республіки". Там все настільки специфічно корумповане, що — я в цьому впевнений — ніяких складів у Колбасному вже давно немає. Продане, розпилене, вкрадене. Бо крім корупції треба розуміти, що російський “контингент” у ПМР — це не росіяни, це переважно найняті на роботу місцеві, які несуть доволі специфічну "службу", переважно заробляючи контрабандою. В тому числі — контрабандою з Колбасного. І займаються цим вони вже приблизно 30 років.
Крім того, росіянам важко забезпечити боєздатність своїх сил у ПМР, бо суходолом шлях заблоковано, повітрям — також. Тільки якщо вони прорили тунель під Україною (навряд). Тому загрозу звідти, крім можливих "нальотів", не треба переоцінювати.
Читайте також: Санду розкрила зміст переданих Зеленським документів: РФ планує здійснити держпереворот у Молдові
А, і, до речі, про аргумент "ми ж вивільнимо свої сили, які можуть воювати на Сході". Це маячня і нерозуміння специфіки таких операцій. У мене до авторів цього аргументу два питання.
Тож "розв'язуючи проблему ПМР", ми не стільки себе позбавимо складностей, скільки вигадаємо собі нові. Нам це не треба.
Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.