Українці протягом року вдвічі частіше купували паперові книги, ніж електронні, найменш популярні - аудіокниги, - опитування

За останній рік 46% опитаних українців придбали паперові книжки на противагу електронним - близько 17% та аудіолітературі - 13%

Зміст

Про це інформують у звіті Українського інституту майбутнього за результатами соціологічного дослідження

"Паперові книги більш охоче як читають, так і купують учасники дослідження – 46% респондентів купували паперові книги впродовж останнього року", – підсумовують соціологи.

Українці витрачали приблизно щомісяця на друковану літературу:

  • 14,4% – до 200 грн,
  • 17,8% – 201-500 грн,
  • 9% – 501-1 000 грн,
  • 4,8% – понад 1000 грн.

Електронні книги купували близько 17% опитаних, середні витрати на місяць:

  • 8,5% – до 200 грн,
  • 5% – 201-500 грн,
  • 1,9% – 501-1000 грн,
  • 1,4% – понад 1000 грн.

Аудіокниги у 2022 та на початку 2023 років придбали близько 13% респондентів і на місяць витратили:

  • 7,2% – до 200 грн,
  • 3,4% – 201-500 грн,
  • 1,2% – 501-1000 грн,
  • 1,1% – понад 1000 грн.

Лідером за тематикою паперових, електронних чи аудіокниг, які читали до повномасштабної війни (2021 рік та початок 2022 року) була художня література – 65%, а також професійна література – 38%, медицина/здоров’я/краса – 33%, психологічний напрямок – 32%, історична /біографічна /мемуарна тематика загалом – 30%.

Після ж початку повномасштабного вторгнення вподобання читачів змінилися, популярності набули:

  • Опис та аналіз військових подій, що відбувалися у світі – до 24 лютого 2022 року 18%, після – 42%.
  • Публіцистична, аналіз поточних соціально-політичних подій – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 32%.
  • Історія України від давнини до сьогодні – до 24 лютого 2022 року 25%, після – 31%.

Також за результатами дослідження Українського інституту майбутнього "Практики читання під час війни" виявилося, що зрозуміти ситуацію сучасності українцям допомогли Т.Шевченко, Л.Костенко, С. Жадан та Дж.Орвелл.

  • У попередньому опитуванні Українського інституту майбутнього 55% респондентів висловилися, що життєві перспективи за кордоном впливають на рішення людини не повертатися на батьківщину.