Про це інформує Український гідрометеорологічний центр.
"На початку нового 2023 року на всій території Європи встановилося аномальне тепло, яке стало безпрецедентним за своєю інтенсивністю та масштабами. Лише на Скандинавському півострові зберігається зимовий характер погоди зі снігом та міцними морозами", – пише пресслужба.
Унаслідок цього температурний фон виявився на 15 – 20°С, вищим за кліматичну норму і відповідав квітню, зокрема вплинули саме такі фактори, як малохмарне небо, високий атмосферний тиск і активне перенесення повітря з Півдня, з боку Африки.
1 січня були встановлені нові національні рекорди максимальної температури цього місяця за всю історію метеорологічних спостережень:
"Окрім перелічених значень, ще в десятках та сотнях міст різних країн оновилися абсолютні максимуми. Як свідчать історичні відомості, така інтенсивна хвиля тепла у січні спостерігається вперше за останні 100 – 150 років", – повідомляє кандидат географічних наук, синоптик Харківського ЦГМ Ігор Кібальчич.
Також на території України 1 та 2 січня спостерігалися екстремально високі температури. На 96 метеостанціях встановлені абсолютні значення не тільки для конкретної дати, а й загалом для січня.
Найвищі показники спостерігали у західних та південних областях. В Івано-Франківську повітря прогрілося до +20°С, в Ізмаїлі до +18°С. У Києві встановили рекорд січня за всю історію спостережень – зафіксована температура: +13,2°С два дні поспіль.
Повідомляється, що національний рекорд максимальної температури в нашій країні зафіксували: 10 січня 2010 року в населеному пункті Поштове (Крим): +20,8°С.
"Синоптичні процеси, які сприяли проникненню аномально теплих повітряних мас далеко на північ, показують, що напередодні розвиток отримав висотний субтропічний гребінь над північною частиною Африканського континенту (див. мапи). Конфігурація термобаричного поля склалася таким чином, що тропічна повітряна маса безперешкодно надходила на більшу частину Європи, а вся циклонічна діяльність відбувалася по периферії даного гребеня. Попри деякий ступінь трансформації повітря в міру проникнення на північ, це не завадило встановленню маси рекордів на величезних просторах. Ще одним фактором на користь інтенсивного прогріву була відсутність снігового покриву, тому додаткових витрат тепла на сніготанення не сталося", - роз'яснюють фахівці.
Ігор Кібальчич наголошує, що для січня подібний тип циркуляції не характерний, а частіше зустрічається навесні та влітку. Ймовірно, цей інцидент є наслідком глобального потепління клімату. Тому найближчими роками подібне тепло з півдня може почастішати.
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb