ПАРЄ закликала звільнити 26 українських журналістів з російського полону

Про це повідомила заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики, член Постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.

У документі зафіксовано, що з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла понад 800 злочинів проти журналістів та медіа, щонайменше 108 журналістів загинули.

Резолюція містить конкретні вимоги: надати інформацію про місцеперебування полонених, допустити до них Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), припинити катування й переслідування журналістів. Водночас ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи посилити санкції не лише проти високопосадовців, а й виконавців злочинів – від командувачів армії до наглядачів у тюрмах.

"Вдалося закріпити заклик підтримати зусилля з розробки нового спеціального протоколу до Четвертої Женевської конвенції та просування резолюції Генасамблеї ООН, що визнає статус цивільних осіб, незаконно позбавлених волі, встановлює процедури перевірки, повернення, моніторингу та звільнення таких осіб під час збройних конфліктів", - додала Євгенія Кравчук.

Вперше Резолюція ПАРЄ використовує термін "громадянські журналісти" — йдеться про кримськотатарських активістів і родичів політв’язнів у Криму, які змушені працювати анонімно й щодня ризикують життям.

Також ухвалено щорічно проводити церемонію пам’яті Victory for Victoria, присвячену журналістам, які загинули, виконуючи професійний обов’язок. Її названо на честь української журналістки Вікторії Рощиної, яка була захоплена й убита росіянами у полоні.

На дебатах і голосуванні були присутні Владислав Єсипенко і Дмитро Хилюк — українські журналісти, яких вдалося повернути з полону. Вони, як ніхто інший, знають про жахи російської неволі. 

"Ця резолюція — не лише про журналістів. Це про демократію. Бо там, де немає свободи для журналістів, немає свободи для людей", — наголосили автори документа.

• 25 червня ПАРЄ закликала РФ продовжити обміни полоненими у форматі "всіх на всіх" і засудила жахливе ставлення до українських бранців.
• 26 червня стало відомо, що зафіксовані в резолюціях ПАРЄ злочини агресії можуть стати основою для розгляду у майбутньому спецтрибуналі, оскільки підпадають під його пряму компетенцію.