В Україні сформувалося розуміння спільної відповідальності за безпеку континенту, - фахівець з євроінтеграції

Таку думку висловив доктор філософії, доцент кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерт з європейської інтеграції Богдан Веселовський у програмі "Євроінтеграція" з Юрієм Фізером на Еспресо та Slawa.TV.  

"В Україні воно (розуміння спільної відповідальності за безпеку континенту, - ред.) сформувалося абсолютно точно, тому що ми бачимо політичний дискурс, який закладає ця влада, і який я не не бачу перспектив зміни від наступної влади. Тобто українці вже не оберуть якусь владу, яка, відповідно, буде мати аргументи, контрпропозиції до ось такої риторики, яка існує зараз", - сказав він. 

Водночас у технологічному та військовому вимірах Україна продовжує потребувати підтримки міжнародних партнерів. Зокрема, йдеться про ракети-перехоплювачі до систем Patriot, а також німецькі та італійські системи протиповітряної оборони.

Втім, за словами Веселовського, нині Україна звертається до союзників не із загальними закликами про допомогу, а з конкретними запитами та розумінням того, для досягнення яких цілей потрібне те чи інше озброєння.

"Ми чітко кажемо: ось що нам потрібно. Водночас показуємо власні можливості. Наші дрони вже долітають до Санкт-Петербурга на тисячу кілометрів", - додав він.

Експерт наголосив, що така риторика свідчить про зміну ролі України у сфері європейської безпеки. На його думку, держава вже не позиціонує себе як слабку сторону, а демонструє готовність не лише отримувати допомогу, а й брати участь у забезпеченні безпеки всього континенту.

"Україна сильна, Україна вже дає просто запит: "Допоможіть нам те-те-те, щоб ми чітко знали, до якої мети ми йдемо, до якого завдання, коли ми це закриємо. Якщо дійсно буде ось так і ось так". Для того, щоби перейти вже до мирного цього, постреконструкції, якщо я так можу сказати, да, і забезпечували разом з вами цю спільну відповідальність за весь європейський континент", - підсумував він.

Удари по російському ВПК та нафтовій галузі РФ

Нагадаємо, по військових об'єктах, аеродромах, складах боєприпасів та підприємствах російського ВПК у тилових регіонах РФ часто завдають ударів. Такі атаки суттєво почастішали з 2023 року і стали одним із ключових елементів стратегії зі зниження військового потенціалу Росії.

До прикладу,  21 травня у російському місті Сизрань спалахнула пожежа на території місцевого нафтопереробного заводу. Це сталося на тлі оголошеної в регіоні "безпілотної небезпеки" та повідомлень про атаку дронів.

23 травня за допомогою БПЛА було завдано ударів по двох промислових обєктах всередині РФ. Мова про нафтову інфраструктуру поруч із містом Новоросійськ (Кубань) та хімічний завод "Метафракс" (Пермський Урал).

Вранці середи, 3 червня, Санкт-Петербург атакували безпілотники, йдеться про удар та пожежу на місцевому нафтовому терміналі