Україна на саміті НАТО має просити не лише зброю, а й довготривале фінансування Сил оборони, - нардепка Юринець

Таку думку висловила народна депутатка України VIII скликання, ексголова української делегації у ПА НАТО, професорка Національного університету "Львівська політехніка" Оксана Юринець  у спільному проєкті Еспресо та Slawa.TV "Український фокус. Ранок".

За її словами, першочерговим питанням для України залишається забезпечення засобами протиповітряної оборони, зокрема для боротьби з балістичними загрозами. 

"У першу чергу, це точно протиповітряна оборона і тут всі розхідники, які необхідні для того, щоб збивати все те, що летить, особливо протибалістичні засоби. Також, звичайно, другим пунктом - це після того, коли буде те необхідне для забезпечення протиповітряної оборони, також це далекобійні ракети. І третє, що важливе - це довготривале фінансування. Чому воно важливо? Тому що навіть зазначається президентом України, що дуже важливо, щоб це було чітко прописані статті, по яких не буде зволікань чи зупинок тої чи іншої форми фінансування, тому що воно зараз найбільше потрібне", - сказала вона.

Оксана Юринець зауважила, що Україна має їхати на переговори не лише як держава, яка потребує допомоги, а як партнер, що забезпечує безпеку всього східного флангу Альянсу.”

"Але я знаю, що наша делегація їде із думками про те, щоб говорити з партнерами, можливість, так як Україна виконує свою функцію фактично і п'ятої статті і такого контриб'ютор безпеки по всьому східному фланзі НАТО, дати можливість і фінансування для Сил оборони, тобто для тих, хто насправді виконує цю важливу роботу. А чому ми стали переконливими? Ну, напевно, і останнє те, що власне, ми виносимо війну за межі України, тобто на територію ворога. І це дає ту перевагу і президенту мати можливість спілкуватися з усіма лідерами, і окрім того, побачити в Україні дуже надійного партнера, довготривалого партнера для того, аби собі забезпечити безпеку в тому числі. Тому що насправді сьогодні функцію НАТО п'ятої статті для захисту по східному фланзі бере на себе Україна. І тут Україна не просто прохач, а Україна - той, хто виконує дуже важливу роботу, яку не те, що не хочуть, напевно, не завжди зможуть виконувати навіть ті країни, які є членами НАТО", - підсумувала вона. 

Чого чекати від саміту НАТО в Анкарі

З липня Bloomberg повідомив, що між країнами НАТО виникли суперечки через текст спільної заяви за підсумками саміту Альянсу Анкарі, серед іншого розбіжності викликала згадка про тривалість фінансової допомоги Україні

Очікується, що в заяві за підсумками саміту буде згадано про важливість збереження свободи судноплавства в Ормузькій протоці та про необхідність запобігання отриманню Іраном ядерної зброї. Росія буде згадана як довгострокова загроза євроатлантичній безпеці, як і в торішній заяві.

25 червня Politico оприлюднило текст проєкту підсумкової заяви саміту - країни НАТО підтвердять зобов’язання щодо колективної оборони, оголосять про посилення військової підтримки України та знову визнають Росію довгостроковою загрозою.

27 червня прем'єр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що на саміті НАТО планують оголосити про масштабну допомогу Україні та запевнив, що Братислава до неї не долучиться.  

Дипломати країн НАТО розповіли, що в підсумковому комюніке саміту в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня, буде офіційно зафіксована зміна ситуації на полі бою на користь України. Водночас держави підтвердять: будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення.

8 липня президент України Володимир Зеленський проведе двосторонню зустріч із главою Білого дому Дональда Трампа під час саміту НАТО в Анкарі.