Політика в мундирі: найвідоміші випадки, коли військові ставали визначними державними діячами

Нещодавно він це знову повторив у інтерв'ю виданню "Главком". Еспресо вирішив пригадати військових, які мали великий досвід у воєнній справі, а згодом стали успішними політиками та лідерами країн. 

Віталій Кім, фото: anticorruption-vymir

Джордж Вашингтон – перший серед рівних

Джордж Вашингтон, символ американської незалежності та перший президент США. Як головнокомандувач Континентальної армії, він очолив боротьбу за визволення колоній від британського панування, творець американського інституту президентства. Його військовий досвід сформував розуміння відповідальності перед народом. Після війни Вашингтон добровільно склав повноваження головнокомандувача, що стало безпрецедентним кроком у світовій історії. 

Саме його моральна стійкість і здатність до компромісу допомогли створити основу для американської демократії. У 1789 році Джордж Вашингтон був одноголосно обраний першим президентом США, а в 1792-му його переобрали на другий термін (також одноголосно). Вашингтон відмовився від третіх президентських виборів, заклавши традицію мирної передачі влади. Його ім’я стало синонімом чесності, лідерства та державницької мудрості.

Джордж Вашингтон портрет 1796 р. Національна портретна галерея, Вашингтон, фото: gettyimage

Шарль де Голль – голос Франції у найтемніші часи

Шарль де Голль – французький генерал, який став символом спротиву нацизму та відродження Франції. У французькій історіографії вважається одним з найвидатніших керманичів у новітній історії Франції після Наполеона I Бонапарта та Франсуа Міттерана.

Під час Другої світової війни він очолив рух "Вільна Франція", не визнавши капітуляції перед нацистами і маріонеткового уряду Віші. Його заклик до боротьби, виголошений по BBC у 1940 році, став легендарним. Після війни де Голль заснував П’яту республіку, яка діє й сьогодні. 

Як президент, він поєднував патріотизм із прагматизмом, проводив незалежну зовнішню політику, вивів Францію з військової структури НАТО. Де Голль, окрім іншого, був мислителем, а його книга "Мемуари війни" стала класикою політичної літератури. Французи пам’ятають його як людину, що відновила національну гідність.

Як військовий, у Першій світовій війні тричі отримав поранення, був у полоні звідки пробував втекти десять разів. За день до початку Другої світової війни (31 серпня 1939 року) був призначений командувачем танковими військами в Саарі , писав з цього приводу: "На мою частку випало грати роль у жахливій містифікації… Кілька десятків легких танків, якими я командую, – це лише порошинка. Ми програємо війну найжалюгіднішим чином, якщо не будемо діяти".

Шарль де Голль, 1968 рік, фото: gettyimages

Дуайт Д. Ейзенхауер – генерал, який обрав мир

Дуайт Девід Ейзенхауер – легендарний американський генерал, Верховний головнокомандувач союзних військ у Європі під час Другої світової війни, 34 президент Сполучених Штатів. Один із найбільших полководців Другої світової війни. Керував операцією "Оверлорд" – висадкою в Нормандії, що стала переломним моментом війни. Після успішної висадки ад'ютант Ейзенхауера знайшов у його кишені заготовлений текст звернення у разі поразки: "Наша висадка в районі Шербур - Гавр не призвела до утримання плацдарму і я відвів війська. Моє рішення атакувати в цей час і в цьому місці було засноване на тій інформації, яку я мав. Війська, авіація та флот зробили все, що дозволяли мужність і відданість обов’язку. Якщо хтось винен у невдачі цієї спроби, то це тільки я" – було зазначено у записці.

Після перемоги Ейзенхауер здобув репутацію людини, яка вміє об’єднувати нації. У грудні 1944 року йому було присвоєно звання генерала армії.

Як президент США виступав за мир, стабільність і розвиток інфраструктури, саме за його правління з’явилася система міжштатних автострад. Домігся завершення Корейської війни, підписав Закон про контроль над комуністичною діяльністю в США, санкціонував створення НАСА. Став символом спокою в епоху холодної війни.

У рейтингу найкращих американських президентів, який кілька років тому сформувала група авторитетних істориків, Ейзенхауер потрапив до п'ятірки найкращих, поступившись лише Лінкольну, Вашингтону та двом Рузвельтам.

Дуайт Девід Ейзенхауер, 1951 рік, фото: gettyimages

Вінстон Черчилль — сила слова та незламності

Вінстон Черчилль – британський політик, журналіст, військовий і оратор, який став символом стійкості у Другій світовій війні. Служив у британській армії, брав участь у війнах у Судані та Південній Африці. Його політична кар’єра була сповнена злетів і падінь, але саме під час війни він розкрився як справжній лідер. У 1930-х роках, не маючи державної посади, став рупором тих, хто закликав до переозброєння Великої Британії, аби протистояти дедалі відчутнішій загрозі з боку нацистської Німеччини. 

Ставши прем’єр-міністром Великої Британії у 1940 році, він очолив країну в момент, коли Європа опинилася під загрозою нацистської Німеччини. Його рішучість і здатність надихати народ через свої промови стали вирішальними для збереження бойового духу британців.

Черчилль відмовився навіть розглядати можливість капітуляції перед Гітлером. Його слова "Ми битимемось на пляжах, ми битимемось на полях і в містах, ми ніколи не здамося!". стали девізом британського спротиву. 

Черчилль після завершення війни продовжив відігравати ключову роль у міжнародній політиці. Одним із перших попередив світ про загрозу радянського тоталітаризму, увівши в обіг знаменитий термін "залізна завіса". Цим він окреслив майбутнє протистояння між Заходом і СРСР, яке згодом назвали "холодною війною".

Серед інших численних нагород, після перемоги він отримав Нобелівську премію з літератури за мемуари. Черчилль програв вибори 1945 року, але знову став прем’єром у 1951–1955 роках. 

Вінстон Черчилль, 1940 рік, фото: gettyimages

Мустафа Кемаль Ататюрк — архітектор нової Туреччини

Мустафа Кемаль Ататюрк – засновник і перший президент сучасної Турецької Республіки. Як талановитий військовий, він здобув славу після перемоги при Галліполі над британцями в Першій світовій війні. Він був офіцером Османської армії, який здобув популярність у 1915 році. Після розпаду імперії Ататюрк очолив Визвольну війну 1919–1923 років, що завершилася створенням Турецької Республіки.

Розірвав із минулим, ліквідував султанат і халіфат, запровадивши світський устрій держави. У політиці він здійснив глибокі реформи, відокремив державу від релігії, запровадив латиницю, реформував освіту і права жінок. Сьогодні його шанують як "батька турків" і символ національної гордості.

Ататюрк вважав, що справжня сила держави у знаннях, тому створив сотні шкіл і університетів, реформував систему освіти. Його політика модернізації охоплювала також і зовнішній вигляд громадян. Він заохочував носіння європейського одягу замість фесок, вбачаючи в цьому символ оновлення. 

Мустафа Кемаль Ататюрк, 1900 рік, фото: gettyimages

Аріель Шарон – солдат, який став прем’єром

Аріель Шарон, один із найвизначніших військових командирів Ізраїлю, який пізніше став прем’єр-міністром країни. Його військова кар’єра почалася ще у Визвольній війні 1948 року, а слава прийшла після блискавичних перемог у війнах 1967 та 1973 років. Шарон був відомий як безстрашний, але часто суперечливий командир. У політиці Шарон пройшов складний шлях від правого націоналіста до ініціатора одностороннього виходу Ізраїлю зі Смуги Гази. Його рішення часто викликали полярні оцінки, але вони змінили геополітичний ландшафт Близького Сходу. Шарон залишився в історії як людина, яка вміла приймати непопулярні, але стратегічно важливі рішення. Навіть його опоненти визнавали його державницький масштаб

Аріель Шарон, 1967 рік, фото: gettyimages