Юрій Щербак. Виступ на церемонії вручення ордену Капітули “Ї”

   Шановний пане Голово Капітули, шановні члени Капітули, всечесні отці, шановні пані та панове, дорогі друзі!

   Передовсім, хочу скласти щиру подяку за високу нагороду Капітули – цілком несподівану в моїх київських буднях самотності та самозаглиблення.

   Нагороду унікальну, яка приєднує мене до кола відомих українських і польських творців, носіїв європейських інтелектуальних чеснот.

  Стояти в одному ряду з моїми давніми знайомими й однодумцями Богданом Гаврилишиним, Богданом Осадчуком, Йосипом Зіссельсом, В’ячеславом Брюховецьким, Оксаною Пахльовською, Миколою Княжицьким, Іваном Малковичем та іншими яскравими особистостями – це  висока для мене честь, підсумкова відзнака всього мого життя.

   З вдячністю приймаю цей орден.

   Колись, зустрічаючись з іноземцями в ході дипломатичних перемовин, я нерідко жартував.

   Казав, що Україна – найбагатша, найщедріша країна в світі, бо має букву Ї, увінчану аж двома крапками.

    Але насправді – часопис та Капітула "Ї" символізують інтелектуальне багатство України, її європейське демократичне обличчя.

   Дуже непросто зберігати ідеали свободи в добу фронтальної атаки новофашизму на демократію, в час шалених змін та викликів у світі, в якому зростають хаос та ентропія.

   Нас не може не турбувати погіршення рівня глобальної свободи.

    Так, лишень 23 країни (8,4% населення світу) є повністю демократичними – і серед них немає США – а 57 країн (36% населення) – авторитарні й диктаторські, серед них – Росія та Китай (DemocracyIndex2020, TheEconomistIntelligenceUnit).

     Кількість невільних країн за останні роки зросла, рівень свободи, зокрема і в Україні, впав.

     Ми, українські інтелектуалісти, повинні увімкнути сирени тривоги на повну гучність, аби почув нас увесь світ: індекс свобод падає, а рівень загрози державному існуванню України зріс сьогодні як ніколи.

Ми опинилися сьогодні на краю безодні. 

 Озброєні орди Росії нависають над нашими кордонами.

Путін, сприйнявши позицію президента США Байдена, як виразну слабкість, висуває Україні ультиматум, шукаючи привід для вторгнення.

Тінь СС-івської провокації 1939-го року в Глівіце (Гляйвітц) надихає кремлівських учнів Гітлера. З дня на день можна чекати кривавих виплесків терору. 

Між тим, внутрішня ситуація в Україні також наближається до катастрофічної.

Згадуються слова французького письменника-авангардиста Фредеріка Бігбедера: 

"Королівський блазень потрібен; однак блазень, який стає королем – це апокаліпсис".

В той час, коли треба готувати ракетні комплекси, засоби ППО та РЕБ, мобілізувати суспільство на боротьбу, державу струшують великі та дрібні скандали, пов’язані зі злочинною некомпетентністю президента Зеленського, а п’ята колона зрадників не приховує своїх намірів поставити країну на коліна перед ворогом.

Державу атакують зграї авантюристів, невігласів без роду-племені, перекати-поле, охоплених жадобою влади і грошей, та зневагою до українських цінностей.

Тільки сильна воля патріотів може завадити цьому процесу деградації країни, її капітуляції перед Московію.

Пам’ятаймо, що Україна ще досі перебуває перед частковою окупацією, і це не лише окупація Криму та частини Донбасу.

Це – окупація совковою ментальністю 25-30 % населення.

Окупація російською мовою. 

Окупація зеленою пліснявою тотальної корупції.

Окупація історичним безпам’ятством.

Окупація меншовартістю, плазуванням перед Росією.

Окупація дрібними чварами, честолюбними політичними поділами, українським хуторянським пупо-центризмом.

 На тлі загально-світової кризи лідерства та поширення популізму нам потрібні постаті виміру маршала Пілсудського, чи генерала Маннергейма.

 Мустафа Джемілєв, кавалер Ордена "За інтелектуальну відвагу" якось згадав прислів’я: "Влада шакалів закінчується, коли прокидаються леви".

Хто ці леви? Де їх шукати? Коли вони прокинуться?

Шановне товариство! 

У ці дні тривоги я пропоную негайно скликати Всеукраїнський конгрес національно-демократичних сил для консолідації всіх патріотів і вироблення стратегії і тактики нашого опору внутрішнім і зовнішнім загрозам існуванню незалежної української держави.    

Також, на мою думку, треба провести міжнародну конференцію на тему «Засудження путінізму як вищої стадії російського імперіалізму».

Думаю, що такий конгрес може відбутися у славному місті Лева, в якому звучало слово Івана Франка та митрополита Андрея Шептицького, де живі традиції ОУН-УПА.

Друзі!

Пам’ятаймо, що від нас залежить доля нації і держави, наше майбутнє. 

Слава літері "Ї", що стоїть посередні слова Україна! 

Слава Україні!