Сергій Висоцький: Зеленський - головний союзник Путіна 

Зеленський та його команда виглядають відверто розгубленими. Два тижні вони ховали голову у пісок, спростовуючи інформацію американських журналістів і почали визнавати ці загрози тільки після розмови із директором ЦРУ та офіційних заяв посадовців США.

Кремль, вочевидь, намацав це слабке місце Зеленського. Та буде грати на його страхах.

При цьому треба зрозуміти, що питання окупації України не зняти з порядку денного. Щобільше, неготовність Зеленського до безумовної капітуляції в політичній площині могло схилити шальки терезів на бік тих людей з оточення Путіна, які просувають саме військовий сценарій. Логіка в цих думках є. Якщо Україна навіть за такого президента, не готова зраджувати власним національним інтересам, значить політичні важелі вичерпані. І треба переходити до прямої агресії.

Але Путін не був би Путіним, якби не розумів, що реалізувати військовий сценарій буде можливо тільки в ситуації повного хаосу та дестабілізації нашої держави. А отже, треба робити все для того, щоби провокувати Зеленського та владу до дій, які цю дестабілізацію посилять.

Країна та президент входять в ідеальний шторм, в якому енергетична, військова та політична криза складаються у єдине торнадо.

Рейтинги падають, енергетична безпека під питанням, військовий тиск дезорієнтує та змушує владу панікувати.

Якби я був на місці Путіна, я б спробував втягнути Зеленського в наступний сценарій.

По-перше, користуючись військовим тиском спонукав би Зеленського до політичних поступок. По-друге, розуміючи психологічний портрет Зеленського, який вочевидь боїться суспільства, критики та опозиції, а також як совок не довіряє Заходу, провокував би його на жорстке закручування гайок. Типу, ми з тобою домовимося. І про газ і про воду і про все. Але ти бачиш, як себе ведуть американці та націоналісти? Покажи, що з тобою можна домовлятися, що ти контролюєш ситуацію. Де посадки? Чому всі ці активісти та опозиціонери ще не в СІЗО? Чому Порошенко та Турчинов ще на волі? Це саме кіно Путін грав з Лукашенком минулого року.

Звичайно, ніяких домовленостей з Зеленським Путін вибудовувати не буде. Він Зеленського й за людину не рахує, про що з ним домовлятися? Але спровокувати нашого президента на безглузді дії, повністю дестабілізувати ситуацію, спровокувати чергову вуличну напругу - це залюбки.

Путін не збирається воювати. В його розумінні російська армія повинна зайти сюди як контингент по забезпеченню миру та стабільності. А значить, треба руками самих українців довести країну до повного колапсу.

Володимир Зеленський наразі - головний союзник Путіна. Хоча він цього і не усвідомлює і звичайно вважає, що він робить все правильно. Просто його ведуть. На його страхах та фобіях грає ФСБ та СЗР РФ. Агенти та дурні в оточенні спонукають його до ідіотських рішень, як, наприклад щодо рішення про підозри Леросу. І виходить так, що президент з фігури, яка стабілізує ситуацію в країні перетворюється у головний чинник розбрату, конфлікту та кризи.

Вихід з цієї ситуації є. Але він - з області фантастики. Нам потрібні дочасні вибори президента та парламенту. З добровільною відмовою Зеленського від повторного балотування. В обмін на зовнішні та внутрішні гарантії статусу та безпеки. Але, думаю, цього звичайно не відбудеться. Бо свою роль у російській п’єсі наш актор до кінця ще не відіграв.