Наш добрий Путін

На думку прес-секретаря президента Володимира Путіна Дмитра Пєскова знижка на газ і відмова Москви від стягнення штрафів за принципом "бери або плати" - це справжнісінька допомога Україні, яка свідчить про гнучкість російського президента. Потрібно нам усім дякувати йому за доброту.

У глави правління "Газпрому" Олексія Міллера, втім, інші пояснення. На зустрічі з російським президентом він пояснив надання Україні знижки тільки на три місяці тим, що через цей час знижка може і не знадобитися. Не знадобитися тому, що ціна на нафту впаде, а значить впаде і ціна на газ - і якщо буде продовжувати діяти знижка, то Україна взагалі стане купувати російський газ за безцінь. Тобто формула, майстерно винайдена прем'єр-міністрами Володимиром Путіним і Юлією Тимошенко, працює - але тільки тепер у зворотний бік. І доброта тут зовсім ні до чого.

А до чого те, що російський газ нині дешевий - а Росії необхідно його продавати, тому що низькі ціни на нафту зменшують надходження до бюджету і ставлять економіку країни на межу виживання. Тут вже не до використання газу як енергетичної зброї. Тут починає грати роль банальна конкуренція. І якщо російський газ без знижки дорожче, ніж "реверсний", що купується Україною у країн Євросоюзу - то доводиться знижувати ціну. А що робити?

Проте Дмитро Пєсков абсолютно має рацію в одному: Путін дійсно вміє відділяти політику від економіки. Йому потрібно, щоб за газ платили - і зовсім не важливо хто, проросійський уряд або проєвропейський. Але при цьому ніхто не перешкодить йому дестабілізувати ситуацію в Україні, триматися за Донбас і думати про зміну влади в Києві. Тому що, за великим рахунком, Путіну важливо не те, хто йому платить.

Путіну важливо те, хто з ним ділиться.