"Піпл схаває"

Опубліковане в мережі листування колишнього журналіста телеканалу "Інтер" Леоніда Муравйова та Марії Столярової, колишньої співробітниці інформаційно-аналітичної служби того ж каналу, які були видворені з України, дозволяє зробити два очевидні, але головні висновки. Вони не стосуються їх співпраці з "ДНР" та іншими популярними фактами, на яких зосереджено основну увагу публіки.

Перший. Виходячи зі змісту листування, ми можемо зрозуміти, кого саме росіяни вважають своїми ворогами, а кого - друзями.

У список ворогів, як ми бачимо, потрапляли переважно представники політичної партії "Народний Фронт", яку в російських і проросійських медіа прийнято називати "партією війни". Війни, яку Росія розв'язала проти України. Мене самого недавно  зарахувала в ряди її симпатиків жовта російська газета "Московський комсомолець". Ну що ж, спасибі, "МК".

Повертаємося до листування.

Ми бачимо, до кого в першу чергу нерівно дихають інфільтровані в український медіадискурс російських пропагандистів: Турчинов, Пашинський, Яценюк, Княжицький та інші члени однієї і тієї ж політичної партії. Саме на них зосереджено основну увагу Муравйова та Столярової, точніше увагу їх кремлівських кураторів і власників телеканаллу "Інтер". Типовий приклад їх колаборації - сюжет про народного депутата Княжицького. 

Сценарій сюжету немов запозичений з відомого російського документального серіалу "Кримінальна Росія". Під аналогічну кальку написаний сценарій по Пашинському.

Росіяни не особливо напружуються, вони впевнені, що піпл схаває. Схема вкидання гранично проста: максимум антитез і неприємних фактів з життя героїв. Подібну методику використовували наші журналісти з  Слідство.Інфо в гучному матеріалі про офшори Президента, вплітаючи в канву розслідування іловайську трагедію, що дозволило звинуватити їх в маніпуляції громадською думкою.

З іншого боку, проти тренда не попреш, адже соплі і кров - наріжні камені сучасного ТБ, і якщо ти хочеш, щоб тебе дивилися, - не шкодуй ні того, ні іншого. Факти - річ надто неоднозначна, щоб зациклюватися на їх верифікації.

Або взяти, приміром, проект інформаційного вкидання щодо екс-прем'єра Яценюка. Над ним, схоже, працював бувалий торчок, оскільки змішати в одну купу пекло, Апокаліпсис, Висоцького, секс-скандали і "золотий мільярд" могла людина з дуже розширеною свідомістю.

Серед друзів Муравйова-Столярової, крім широко відомих проектів Льовочкіна - Опоблок, Партія простих людей, etc. - виявився відомий антикорупціонер і друг усіх найбільш зашкарублих пасіонаріїв української реальності Дмитро Добродомов.

Саме для його проекту Народный контроль дует вигнанців готував сценарії, концепції і відеоролики.

Мені цікаво, як цей принциповий і вибірково патріотичний галичанин пояснить свою співпрацю з московськими піарниками. Хоча у пасіонаріїв зараз в тренді просто посилати всіх подалі, мовляв, не ваше собаче діло. Зрештою, бути чесним - це, в першу чергу, бути чесним перед самим собою.

Другий висновок, якого я дійшов після побіжного вивчення листування, напевно, послужить підставою для чергового звинувачення мене в русофобії.

Цей висновок я озвучую упродовж довгого часу: не можна дозволяти російським медійників працювати в Україні. А тим більше дозволяти їм формувати світосприйняття українців.

Зокрема, я до сих пір не розумію, що робить на території України згаданий в листуванні російський політтехнолог Ігор Шувалов, який почав  відчувати відповідальність за те, що натворив Янукович, тільки після початку російської інтервенції. Адже всі ми прекрасно пам'ятаємо новинний контент "Інтера" під час Майдану.

Ця людина провокувала громадянський конфлікт в Україні. Так чому СБУ до цього часу його не видворив? І чому телеканал "Інтер" досі належить людям, один з яких звинувачується в мільярдних розкраданнях, а другий, вічний держслужбовець, так і не зміг пояснити, де він відкопав 300 мільйонів на те, щоб викупити частку.

Я не встиг зафіксувати момент, коли "Громадське ТБ" встигло перетворитися на звалище російського медіашлаку, кожен день понуро копіюючи не менше сумовитий телеканал "Дождь". Хто пустив всіх цих людей в Україну і, головне, навіщо?

І я рішуче не можу зрозуміти, чому Президент роздає громадянство журналістам ресурсів, які узгоджують свої тексти з бойовиками, але зовсім не поспішає обдаровувати паспортами іноземців, які проти цих бойовиків воюють разом з нашими солдатами. 

Джерело: Сергій Іванов, Цензор.НЕТ