live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Сигнал Насіровим: три варіанти розвитку подій

Роман Насіров
Портников Віталій 3 березня, 2017, 15:15
Оголошення підозри голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, поза всяким сумнівом, може стати подією, здатною змінити взаємини у владі та відносини влади та суспільства

Ще жодного разу з часу Майдану уваги правоохоронних органів не привертав увагу не просто чиновник такого високого рангу, але - системоутворюючий гравець. Ще жодного разу нові антикорупційні інституції не звинувачували людину, що є однією з провідних чиновників чинної влади. Це і означає вододіл.

Але цей вододіл - на роздоріжжі. Він передбачає, щонайменше, три варіанти розвитку подій.

Перший - що в країні починається тотальна боротьба з корумпованим чиновництвом. В результаті за підтримки глави держави і уряду відбувається очищення влади, реформи стають більш ефективними, можливості оновлення країни в найкоротші терміни - більш реальними.

Цей варіант видається малоймовірним через корумпованість не тільки влади, а й суспільства в цілому.

Тотальна боротьба з корупцією є можливою тільки при зміні правил гри з подальшим перетворенням суспільства «тіньовиків» і контрабандистів на державу чесних платників податків.

А у суспільства є запит швидше на боротьбу з чиновниками - тобто, простіше кажучи, на репресування багатих. Саме тому тотальна боротьба з корупцією в Україні приречена на поразку і імітацію реальних дій.

Другий варіант - умовно «італійський», операція «Чисті руки». Він має на увазі тотальну боротьбу з корумпованим чиновництвом при збереженні існуючих правил гри. Але при цьому сама боротьба стає некерованою, влада - в цілому, як соціальна група - гине під руїнами кризи і на сцені з'являється нова корумпована група «рятівників Вітчизни», яка зосереджує в своїх руках всю повноту влади і контроль над фінансовими потоками.

Так було в Італії за часів, коли після успішної антикорупційної боротьби до влади в країні прийшов мільярдер Сільвіо Берлусконі. Повоєнна італійська держава при цьому фактично перестала існувати, а на її місці виникла ефектна «імітація» державних інституцій - так би мовити, для Європи. Такий шлях для України більш імовірний, ніж попередній.

Але є і третій шлях - якщо спроба заарештувати Насірова і вручити йому підозра стала просто сигналом для чиновників. Не варто переходити до табору опонентів і вважати себе самостійним гравцем.

Потрібно з більшою увагою ставитися до зауважень з Банкової. На користь цієї версії говорить те, що затримання Насірова відбувалося в кращих традиціях номенклатурного «мєждусобойчіка».

Звинувачення голові Державної фіскальної служби були висунуті перед днем ​​народження - улюблений час для сигналів. Саме висунення звинувачень відбувалося в режимі ефектного нічного шоу в палаті «Феофанії» - так зазвичай діють російські борці з корупцією.

При цьому як привід для звинувачень було вибрано сприяння не кому-небудь, а Олександру Онищенку - людині, яка зараз є одним з інструментів компрометації президента Петра Порошенка на Заході.

Ясно, що Насіров, чиєю опорою у владі було розуміння системних правил гри, не міг надавати Онищенку преференції самостійно. Важливо, що саме він за ці преференції і постраждав. Саме за ці преференції, а не за щось ще.

Такий шлях антикорупційної боротьби - вже не італійський, а російський. Президент Володимир Путін не зупиняється перед арештами системоутворюючих чиновників, міністрів, глав регіонів: досить згадати про колишнього міністра економіки Улюкаєва, колишнього міністра оборони Сердюкова, колишнього заступника міністра фінансів Сторчака.

Одночасно позиції самого Путіна і його найближчого оточення залишаються непорушними, номенклатура перебуває в жасі і відданості, силові структури конкурують між собою в «оформленні винних». Але найголовніше - ніхто не дивується тому, що за корупційні злочини може бути засуджений не тільки колишній міністр, а й опозиціонер, який-небудь Навальний або Ходорковський.

Тому що перед Путіним усі рівні. І якщо можна за корупцію заарештувати корупціонера, то чому не можна - антикорупціонера? Питання про те, хто корупціонер, а хто ні вирішується в адміністрації президента.

Третій шлях розвитку подій представляється для України найбільш імовірним. Але якщо влада виявить слабкість, не зможе контролювати антикорупційні структури, якщо в діяльність цих структур втрутяться західні друзі або російські вороги, події підуть іншим, «італійським» шляхом.

новини партнерів

23 березня, 2017 четвер

22 березня, 2017 середа

23 березня, 2017 четвер

22 березня, 2017 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати