Американські гроші на українські дрони: чи буде укладено угоду про БПЛА між США та Україною

Минулого тижня прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила: Київ і Вашингтон ведуть "детальні переговори" щодо укладення спеціальної міжурядової угоди, яка відкриє двері для прямих американських інвестицій у виробництво БПЛА в Україні. Йдеться про глибоку кооперацію між урядом США, приватними компаніями та українськими виробниками безпілотних літальних апаратів.

Що відомо про майбутню угоду щодо БПЛА між і чому це важливо саме зараз

 Юлія Свириденко, фото: facebook.com/yulia.svyrydenko

Прем'єр-міністр повідомила: "Ми плануємо підписати "угоду про безпілотники" зі Сполученими Штатами. Ми обговорюємо інвестиції в розширення виробництва українських безпілотників у США. Тобто ми говоримо про закупівлю великої партії українських безпілотників". Прем’єр-міністерка додала, що політичне рішення про угоду було прийнято президентом Володимиром Зеленським і його американським візаві Дональдом Трампом, і що посадовці вже обговорюють деталі.

Глава уряду також зазначила, що це лише один із напрямів ширшого пакету Індустріального партнерства США з Україною, яке передбачає локалізацію високотехнологічного виробництва у сфері оборони, кібербезпеки та критичних матеріалів. За інформацією джерел в уряді, проєкт із дронами — один із перших, які можуть бути реалізовані вже до кінця 2025 року. Ідеться не лише про фінансування, а й про трансфер технологій, спільне складання і навчання операторів.

Чому це важливо саме сьогодні? Україна стрімко переходить від етапу "закупівельного" забезпечення армії до власного виробництва. І хоча українські FPV-дрони вже стали символом асиметричної ефективності, країна досі критично залежна від імпорту високоточних компонентів, бойових безпілотників дальньої дії та ППО проти дронів-камікадзе.

Але це важливо не лише для України. За сьогоднішніх обставин для США ця співпраця — не лише акт підтримки, а й стратегічна інвестиція. У новому геополітичному контексті Вашингтон прагне розширити оборонну архітектуру НАТО шляхом зміцнення промислових партнерств. Україна, як держава в активній фазі війни, стала унікальним полігоном для тестування, адаптації та серійного виробництва новітніх технологій. Не випадково, саме зараз Пентагон заявив про намір створити "Top Gun для дронів" — нову навчальну програму для пілотів БПЛА, орієнтовану на український досвід та бойові сценарії. 

Україна будує мисливців за дронами, оскільки бойові дії просуваються далеко за межі фронту, фото: Getty Images

Брендон Ценг, співзасновник Shield AI, компанії з виробництва безпілотників, яка співпрацює з військовими США, а також з українцями, розповів Defense One, що секрет "домінування американських безпілотників" полягає в роботі в бойових умовах, таких як Україна: "Якщо ви не працюєте в Україні, то ваші справи несерйозні". Саме тому вже у серпні військові США  зберуться в Індіані для участі в школі «Top Gun» для роботи з дронами-камікадзе на основі вивчення українського досвіду.

Які дрони можуть піти у виробництво?

Поки що сторони не розкривають назви компаній, які беруть участь у перемовинах. З наявної інформації, однак, можна спрогнозувати, що з американського боку мова може йти про такі компанії: Skydio — виробника дронів-розвідників з елементами автономного керування; Anduril Industries — інноваційну компанію у сфері ударних БПЛА з елементами ШІ; General Atomics - виробника MQ-9 Reaper, з яким Україна давно шукає співпрацю. З українського боку це можуть бути, приміром, як низка вже добре відомих виробників БПЛА зі значним досвідом у розробці, випробуваннях і бойовому застосуванні дронів на лінії фронту - Ukrspecsystems, Skyeton, DeViRo, A.Drones, так і компанії поки що не такі відомі та "розкручені".

Які дрони потенційно можуть виготовлятись спільно за цією схемою американо-українського партнерства? Можна передбачити, що це будуть: ударні дрони середньої дальності (аналог Turkish Bayraktar TB2, але з американською оптикою і боєприпасами); розвідувальні дрони з ШІ, які можуть працювати в умовах GPS-блокауту; роєві дрони — системи з десятків малих FPV, які працюють у координації; дрони-камікадзе нового покоління, з точним наведенням на основі ІЧ-камер і акустичних сенсорів.

Якою може бути інвестиційна модель та трансфер технологій

З високою вірогідністю можна спрогнозувати, що майбутня угода між Україною і США передбачатиме спільне інвестування на базі державно-приватного партнерства. Принаймні, опитані Еспресо.тв експерти вбачають саме таку модель найбільш оптимальною. Вона дозволила б США гарантувати дотримання стандартів безпеки, контролю над використанням технологій і масштабованість, а Україні - отримати доступ до критичних компонентів (оптика, двигуни, зв’язок), які сьогодні майже неможливо імпортувати напряму.

Поза сумнівами, одним з ключових питань перемовин стане право інтелектуальної власності та ліцензування. Історія співпраці США з Ізраїлем та Південною Кореєю однак вказує: такий трансфер можливий, якщо є прозорий механізм використання та експортного контролю. Чи вдасться це реалізувати з Україною з її сьогоднішніми управлінськими проблемами на рівні держави та під час війни – питання, безумовно, з зірочкою. Але відповідь, так само очевидно, може бути знайдена. 

Виклики та ризики.  Політичне значення та стратегічний імпульс угоди

Ризики проекту очевидні. Насамперед, зрозуміло, це безпековий — збереження виробництва в умовах загрози ракетних ударів. Потрібні надійні бункерні або розосереджені рішення. Залишається і бюрократичний виклик – як українське, так і американське регулювання у сфері ВПК залишається повільним і зарегульованим. Про кадровий дефіцит також забути не вдасться - не вистачає інженерів, операторів, сертифікованих технологів. 

Однак всі ці проблеми варті зусиль: запуск такого проєкту буде одним із найважливіших сигналів довіри США до України в оборонній сфері з 2022 року. Це не лише про зброю, а й про статус партнера, який здатен бути не просто реципієнтом, а виробником і розробником. Також це стане відповіддю на побоювання щодо політичних змін у США, доведе на практиці ту тезу, що незалежно від адміністрації, оборонна промисловість США часто діє як автономний гравець із власною стратегією. А створення виробничих майданчиків в Україні стане частиною довгострокового плану стримування Росії. Тож не випадково Пентагон уже пішов на згаданий крок, включивши український досвід у концепт власної доктрини застосування дронів, зокрема, при створенні нових навчальних програм для операторів. Це ще один маркер визнання технологічної ваги української армії.

Якщо ж угоду між двома країнами буде реалізовано в повному обсязі, у світі буде зафіксовано на новому рівні нове поняття: Ukrainian Defense Tech — як синонім ефективності, адаптивності та технологічної сміливості.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.