Австралія передає Україні танки Abrams без зеленого світла США

Австралія розпочала завантаження першого з 49 танків M1A1 Abrams американського виробництва зі свого армійського арсеналу на вантажне судно, що прямує до України, повідомила Австралійська телерадіомовна корпорація (ABC).  Ця операція розпочалася без офіційної згоди Сполучених Штатів, виробника танків. Точне місцезнаходження та очікувана дата прибуття бронетехніки до Європи залишаються засекреченими з безпекових міркувань.

Згідно з міжнародними протоколами про передачу озброєння, зокрема, Міжнародними правилами торгівлі зброєю США (ITAR), будь-який реекспорт військової техніки американського виробництва повинен отримати попереднє схвалення Вашингтона. Тож, коментуючи цю подію, портал Army Recognition / Global Defense News пише: “Хоча Австралія продовжує процес передачі, офіційні особи у Сполучених Штатах висловлюють тихе занепокоєння (quiet concern) щодо відсутності координації. Оборонні правила США вимагають попереднього схвалення всіх реекспортних систем американського походження, і рішення Австралії обійти цей процес, як повідомляється, викликало невдоволення в Пентагоні. Цей крок, який деякі розглядають як порушення встановлених протоколів контролю над озброєннями, створює хвилі хвилювання в дипломатичних та оборонних колах, особливо враховуючи те, що західні союзники прагнуть зберегти єдність та процедурну цілісність у своїй підтримці України”.

За даними порталу, Австралія  придбала американські танки M1A1 Abrams у середині 2000-х років за програмою продажів військової техніки США за кордоном (FMS). Ці танки, хоча й не є найновішою модифікацією, забезпечують надійну вогневу міць та броньовий захист, оснащені 120-мм гладкоствольною гарматою M256 та вдосконаленими системами управління вогнем. Вони були взяті на озброєння австралійською армією переважно бронекавалерійськими підрозділами (armored cavalry units) та з моменту їх введення на озброєння обслуговувалися на високому рівні.

Бойовий танк M1A1 Abrams. Фото: Вікіпедія

За оцінками українських та іноземних фахівців, інтеграція цих танків на озброєння України, як очікується, буде відносно безпроблемною, оскільки Україна вже отримала та розгорнула 31 танк M1A1 Abrams від Сполучених Штатів. Тож в українській армії знайомі з експлуатацією, технічним обслуговуванням та логістикою зброї, що спростить інтеграцію бронемашин до складу бронетанкових формувань.

Під час нещодавньої нічної зустрічі в Римі президент України Володимир Зеленський публічно подякував прем'єр-міністру Австралії Ентоні Албанезе за рішення його уряду, визнавши танки критичним підкріпленням у війні проти Росії. 

Міністерство оборони Австралії офіційно оголосило про своє рішення подарувати Україні 49 танків M1A1 Abrams 17 жовтня 2024 року. Ця передача є частиною ширшої військової допомоги Канберри Україні, яка перевищила 1,3 мільярда австралійських доларів з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Оскільки Австралія готується модернізувати власні бронетанкові можливості до новішого варіанту M1A2 SEP V3 , лише невелика кількість M1A1 буде збережена для перехідного навчання та оперативної готовності.

Бойовий танк M1A1 Abrams. Фото: Getty Images

З початку війни в Україні Австралія стала одним із найактивніших прихильників України поза межами НАТО в Індо-Тихоокеанському регіоні. Її внесок лише у військовій сфері включає: понад 120 захищених мобільних машин Bushmaster, гаубиці M777 та артилерійські боєприпаси, протитанкова зброя, високоточні боєприпаси, безпілотники, обладнання для розмінування, прилади нічного бачення.

Коментуючи політичні аспекти цього кроку австралійського уряду, Army Recognition / Global Defense News пише:   “Рішення Австралії обійти звичайний процес отримання експортних дозволів США, схоже, зумовлене терміновістю та твердою політичною відданістю справі України. Хоча уряд публічно не пояснив причини обходу процедур ITAR, офіційні особи наголосили на важливості своєчасної та рішучої підтримки. З огляду на зростання вимог на полі бою та необхідність швидкого посилення бронетанкових можливостей України, Канберра, можливо, оцінила стратегічний імператив діяти як такий, що переважає пов'язані з цим дипломатичні ризики”.