Чи захистять аеростати наше небо?

Новий сплеск інтересу до теми використання аеростатів на війні виник після того, як наприкінці жовтня з’явилася інформація, що росіяни мають намір захищати свої підприємства від українських дронів за допомогою аеростатів. Так, одне з підприємств хімічної промисловості в Тульській області оголосило тендер на закупівлю аеростатів для захисту об’єктів, при чому у досить дивний спосіб . Йдеться про створення конструкції з групи аеростатів, між якими натягується спеціальна сітка, покликана зупиняти українські безпілотники. Також на аеростати додатково монтується система радіоелектронної боротьби. Вартість проєкту перевищує дев’ять мільйонів рублів (64 тис. доларів), а виробництвом займається російська компанія "Стратосферные системы". Ідея відразу потрапила під шквал критики, скептики пояснили, що дієвими аеростати були у часи Другої світової війни, коли не було великої кількості авіації, і ці часи навряд чи повторяться.

Водночас події у світі свідчать про те, що нове життя аеростатів не тільки входить у моду, а тенденція стрімко набирає розвитку. 

Що можуть сучасні аеростати і які країни їх використовують

Найпотужніші аеростатні системи виготовляють у США, Китаї, Британії, Ізраїлі та Туреччині. А двома найбільшими операторами аеростатів є США та Китай. Обидві країни при цьому  використовують в тому числі стратегічні, досить коштовні системи. 

Що можуть сучасні аеростати і яка географія їх застосування у світі?

В Ізраїлі аеростати з фіксованим кріпленням використовуються для виявлення низьковисотних літаків у системах AFNAS та Sky Dew/HAAS (High Availability Aerostat System). Функціонують системи на кшталт ASRR як "очі в небі", забезпечуючи виявлення та класифікацію загроз шляхом передачі даних систем ураження, відповідальним за фазу перехоплення. Іншими словами,  аеростати доповнюють інші системи протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема американські системи Patriot і THAAD, формуючи цілісну картину повітряної оборони. В цій картині  ASRR служить "першим ешелоном" ППО/ПРО, забезпечуючи далеке виявлення низьковисотних або надводних цілей та передачу даних Patriot або THAAD, які готові і спроможні перехоплювати повітряні загрози, що наближаються. 

аеростат HAAS, фото: gettyimages

Ізраїль вже не перший рік використовує "радіолокаційні дирижаблі",  вирішуючи завдання, адаптовані до локальних безпекових потреб. Система "Sky Dew"/HAAS була введена в експлуатацію у 2022 році. Розроблена вона Israel Aerospace Industries (IAI) у співпраці з Ізраїльською організацією протиракетної оборони (IMDO) та за участю Агентства протиракетної оборони США (MDA).  

Аеростат висить над горами в Аризоні, США, фото: gettyimages

Що таке сучасний ізраїльсько-американський аеростат?

HAAS – аеростат, оснащений радаром, з інфраструктурою, подібною до пришвартованого дирижабля (mooring-platform). Апарат закріплюється на земній поверхні і з’єднанується із наземною станцією та комунікаційними системами. Він може перебувати в повітрі тривалий час із набагато меншими витратами, ніж патрульний літак.

Китайське "прочитання" функціоналу аеростатів

Прокрутимо глобус, зупинимо нашу увагу на Китаї. Чи видно аеростати над небом Піднебесної? Не просто видно. З 2023 року Китай у рази збільшив використання аеростатів. У лютому 2023 року, як ми добре пам'ятаємо, навіть трапився гучний інцидент у США: було виявлено невідому китайську повітряну кулю, що пролітала над Америкою. Коли американські військові збили аеростат над морем, то виявили в ньому величезну кількість апаратури для ведення спостережень і розвідки. При цьому китайська сторона категорично заперечила закиди в шпигунстві та заявила, що куля була метеорологічним зондом, який збився з курсу й випадково залетів у повітряний простір США.

скрін з відео US Fleet Forces Command

Пізніше, у січні 2024 року вже Тайвань фіксував наближення до острова цілої групи китайських повітряних куль, які пролетіли поблизу північної частини острову, біля столиці Тайбей та головного міжнародного аеропорту. Про шість об’єктів повідомило тайванське військове відомство. Аеростати рухалися у східному напрямку на висоті від 4,5 км до 8,2 км, перетнули серединну лінію Тайванської протоки, яка вважається неофіційним кордоном між Китаєм і Тайванем, і наблизились до острова на відстань 120 км – 135 км. Одна з куль пролетіла над крайньою північною частиною острова.

Як прочитуються ці інциденти? Виявляється, сучасними засобами навіть з такої відстані можна вести результативну розвідку. Ті запуски 2024 року не були випадковими. Китай з грудня 2023 року майже щодня направляє повітряні кулі до Тайваню, їх призначення досі залишається невідомим для тайванських військових. Вони не намагалися збити чи якимось чином вплинути на них та офіційно визначають китайські кулі як метеорологічні зонди. Хоча майже напевно йдеться про використання Китаю цих аеростатів для шпигунства за Тайванем. 

Як та які аеростати використовує Європа

Аеростати з'являються і над Європою. Так, Польща купила у США аеростати – у травні 2024 року було підписано контракт на придбання у США чотирьох розвідувальних аеростатів Barbara для відстеження ситуації на землі і в повітрі.  Вартість контракту становила 960 мільйонів доларів, хоча за кілька місяців до угоди вартість аеростатів з обладнанням оцінювалась навіть в 1,2 мрлд доларів. За допомогою цих аеростатів польська система ППО може виявляти літаки, безпілотники, ракети та надводні об’єкти на відстані до 300 км. Зазначається, що апарати будуть розміщені на східному та північно-східному кордоні Польщі. Урядовці зазначили про посилення радіолокаційної розвідки, до того ж, цей крок було зроблено після закупівлі літака далекого радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW.

Аеростат Barbara, фото: v.wpimg.pl

     Досить цікаво, що українські військові та виробники аеростатів не вважають польські аеростати стійкими під час війни. Співзасновник компанії Aerobavovna (з 2023 року виробляє мобільні аеростатні комплекси для української армії) Юрій Висовень висловився, що такі великі за розміром об’єкти будуть легкою ціллю, яку досить просто влучити  та навів яскравий приклад збиття великого й коштовного ізраїльського аеростату бойовиками Хезболи – за допомогою дрону з ПТРК. Що ж до польських аеростатів, фахівець вважає, що російська ДРГ в цивільному одязі на цивільному транспорті без проблем здатна знищити їх за допомогою кустарно переробленими на зброю FPV-дронами. Тому завеликі, стратегічні аеростати, на його думку, відійдуть у історію. Тоді як тактичні аеростати, різноманітні повітряні кулі будуть масово використовуватися на війні. Тим більше, ще гелій не вибухає, стійкий до куль стрілецької зброї, а уражений аеростат повільно спускається вниз, не втрачаючи коштовне обладнання - оболонку можна швидко заклеїти і використовувати кулю знову .  

Військові аеростати Aerobavovna, фото: Aerobavovna

Але не факт, що стратегічні повітряні кораблі вийдуть з воєнної гри швидко – принаймні вони дуже потрібні країнам, що не у стані війни, але активно ведуть розвідку й потребують робити це безперервно (напевно, це торкатиметься й України після завершення гарячої фази війни). Яскравою ознакою такого підходу на користь великих аеростатів є той факт, що у жовтні 2025 року найбільший у світі, 92-метровий дирижабль Airlander 10 розробки британської компанії Hybrid Air Vehicles, здається, знайшов покупця. Компанія оголосила про перше військове замовлення на Airlander 10, при тому,  що він пережив скасування програми та аварію, а його базову вартість оцінюють приблизно у 33 мільйони доларів. Згідно з повідомленням виробника, йдеться про бронювання трьох літальних апаратів неназваним оборонним виробником, який планує надати унікальні можливості для своїх клієнтів. Існує думка, що контрактором виступає BAE Systems, яка у вересні 2023 року підписала меморандум про взаєморозуміння Hybrid Air Vehicles щодо застосування її виробів для військових цілей.

Аеростати в Силах оборони України: про що свідчить досвід

Збройні Сили України активно використовують аеростати вже понад рік. Повітряні платформи застосовуються для ретрансляції зв'язку, спостереження, радіоелектронної боротьби та перехоплення ворожих дронів. Це відносно маленькі аеростати, які забезпечують стабільніший зв'язок, ніж наземні засоби, та можуть нести корисне навантаження до 10 кг, передусім для покращення зв’язку та моніторингу ЗСУ використовують аеростати.  Відомо, що аеростати забезпечують виконання функції ретрансляторів, що дозволяє підтримувати зв’язок значно стабільніший, ніж через наземні засоби. Це надзвичайно важливо для ефективної координації військових. Зазвичай йдеться про підйом ретрансляторів на невеличких повітряних кулях у повітря на висоту приблизно 500 метрів, що і надає можливість військам отримати безперебійний зв’язок на відстані близько 80 - 100 кілометрів. Також на платформах цих куль почали встановлювати пристрої радіоелектронної розвідки та РЕБ, інколи - відеокамери. Такі засоби вже оцінили на тільки у бойових частинах, а й у підрозділах прикордонників та ДСНС. Вітчизняні аеростати вже пройшли весь необхідний цикл кодифікації у відповідних службах Міністерства оборони та допущені до застосування у профільних підрозділах ЗСУ.

У травні вже 2025 року Aerobavovna розробила аеростат, що здатен підіймати вантажі до 30 кг – це має дозволити висотне розміщення потужних систем радіоелектронної розвідки та боротьби.

Тепер українські розробники на основі оновленої платформи хочуть створити спеціальну установку для перехоплення ворожих дронів. Аеростат вже підіймають на висоту приблизно до 800 метрів, а корисне навантаження дозволяє виконувати функції не тільки спостереження та радіоелектронної боротьби, але й перехоплення ворожих дронів. 

Розвиваючи цей напрямок, компанія Aerobavovna розробляє спеціальну установку для перехоплення ворожих БПЛА типу “Шахед”. Разом із партнерами компанія також працює над новітнім комплексом протиповітряної оборони і є усі підстави казати, що аеростати стануть частиною ППО.

     Якщо згадати, що ПС ЗСУ використовують у боротьбі з російськими ракетами і дронами понад 200 РЛС Rada (зібраних по усьому світі), яких не вистачає, та які "бачать" "шахеди" тільки за 5 км, то логіка підйому такого РЛС на 500 – 800 метрів може відчутно змінити правила гри – наданням військовим набагато більше часу для прийняття рішення та практичного реагування на наближення ворожого дрону. 

РЛС Rada, фото: DRS RADA Technologies

Більше того, ще наприкінці 2021 року приватна ХК "Укрспецтехніка" завершила випробування свої нової РЛС "Снов", розробки на базі цифрової антенної решітки. Вона була прийнята на озброєння у 2021 році, і на вежі "бачить" російський дрон аж за 50 км . Можна собі уявити, що встановлення РЛС "Снов" на платформі аеростату дозволить ПС ЗСУ в рази ефективніше реагувати щодо захисту від російських "шахедів" великих міст України. І це далеко не мільйони доларів, які витрачають США, Китай та Ізраїль. Маленька повітряна куля від компанії Aerobavovna коштує усього 1000 доларів. Аеростати українського виробника вже активно постачаються Силам спеціальних операцій, ГУР та СБУ. Існують проблеми із централізованими закупівлями в ЗСУ, тому сьогодні вони закуповуються напряму деякими бригадами. За оцінками розробників, сьогодні на фронті може одночасно працювати до 50 аеростатів їх виробництва.

РЛС "Снов" під час випробувань, фото: armyinform

Окремо компанія Aerobavovna працює над створенням на базі аеростату носія дронів-перехоплювачів, які спростять збиття ударних безпілотників типу Shahed. Для цього компанія активно кооперується з іншими українськими виробниками для інтеграції їх пристроїв у аеростати. "У нас, звісно, багато елементів. З кимось інтеграція зводиться до простого під’єднання та розміщення, з кимось це більш складний процес та потребує багатьох доопрацювань. В цілому ми продовжуємо розвиватись як платформа та інтегруватись з різними виробниками", – розповідає Юрій Висовень.

Отже, вже зрозуміло, що Україна розвиватиме використання аеростатів. Поки що це тактичний рівень. Але майбутнє покаже – можливо, цілком виправданим буде і закупівля великих кораблів неба. 

Аеростати можуть стати унікальною компонентою системи ППО України

Нігель Саттон, віцепрезидент американської компанії "ТСОМ"

Андрій Ординович, полковник (у відставці)

На що здатні сучасні аеростати? Аеростати як високо підняті системи з далекобійними повітряними радарами пропонують оптимальне, перевірене та технічно зріле рішення для постійного повітряного спостереження. Вони розширяють межі виявлення та супроводу літаків, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що використовують маскування рельєфом місцевості для прикриття своїх дій. Постійно підняті датчики та радари розташовані на висоті від 1,5 до 4,5 км над рівнем землі та працюють цілодобово протягом 30 днів поспіль, заповнюючи критичні прогалини ситуаційної обізнаності у межах комплексної архітектури. Ключовою перевагою піднятих аеростатних систем є постійне та безперервне 360-градусне покриття великих територій, яке одночасно усуває загоризонтну прогалину радіолокаційних систем або наземних датчиків, тобто Системи спостереження на низьких висотах (LASS, Low Altitude Surveillance System).

Солдати розгортають аеростат на полігоні Абердин у Меріленді, США, фото: gettyimages

Аеростати як перший ешелон

Серед ключових функцій сучасних аеростатів - проведення радіолокаційної розвідки (ELINT/ESM). Оснащені відповідними радарами, аеростати можуть значно розширити так звану "загоризонтну" дальність виявлення цілей на низьких висотах (БПЛА, крилаті ракети, літаки, вертольоти тощо), які часто залишаються невиявленими наземними радіолокаційними станціями. Розміщення аеростатів на висотах від 900 метрів до 3,5 км на порядок збільшує дальність виявлення сил противника. Це дає змогу ідентифікувати наявність та розташування станцій РЛС, а отже оперативно виявляти та ідентифікувати загрози для своїх сил, формувати електронні карти випромінювань систем радіоелектронної боротьби противника на полі бою. 

Крім того, аеростати можуть функціонувати як повітряні платформи для розміщення оптико-електронного обладнання (камери, тепловізійні прилади тощо), забезпечуючи безперервний моніторинг в радіусі від десятків до сотень кілометрів.  Оснащені відповідною апаратурою аеростати можуть передавати точні координати засобів ППО та ПРО противника та їх елементів.

БПЛА, які використовують радіозв’язок або телекомунікації, тепер легше виявляються. Їх маршрути та поведінку можна відстежувати, розгортаючи пасивні датчики на аеростатах, які фіксують електромагнітне випромінювання, радіозв’язок та теплові сигнатури. Ця можливість дозволяє виявляти навіть пасивні цілі через непрямі сигнатури. Інтеграція високоякісної оптики, інфрачервоних камер, радарів та додаткових датчиків на аеростаті робить його ефективним як у денних, так і в нічних операціях. Також аеростати можуть виконувати роль ретрансляторів систем командування та управління військами (силами) або каналів передачі даних, тим самим підвищуючи стійкість до порушень зв’язку. 

Аеростати також можуть підтримувати системи раннього попередження, виявляючи повітряні загрози та спрямовуючи системи ППО короткого радіусу дії (ПЗРК і ЗРК) на повітряні цілі. Вони надають критично важливі дані, такі як позиція цілі, курс, швидкість, відстань та потенційні зміни висоти, що дозволяє усувати "сліпі зони" наземних датчиків і суттєво покращує час реагування систем ППО. Стратегічне розгортання аеростатів, які здійснюють патрулювання, значно ускладнює атаки дронів-камікадзе та низьковисотних літальних апаратів.

Підвищення рівня архітектури ППО: досвід США

Аеростати, габаритні або негабаритні платформи, займають надзвичайно специфічну, але життєво важливу нішу в забезпеченні функціонування сучасних багаторівневих систем ППО окремих західних держав, насамперед Сполучених Штатів Америки та країн-союзників. Вони не є автономними засобами систем озброєння у складі систем ППО, не є "ударною силою" або "вирішальним чинником", проте виконують роль "помножувачів сили" для протидії повітряним загрозам та істотно посилюють критично важливі складові багаторівневої системи ППО. 

Зі стрімким розвитком балістичних, аеробалістичних, гіперзвукових та крилатих ракет США визначили, що ефективним і перспективним підходом до розширення можливостей систем розвідки, спостереження та рекогносціювання (ISR) є підняття розподіленої мережі датчиків та архітектури зв’язку на вищі висоти. Відповідно, країна вже має кілька платформ, оснащених піднятим на висоту сенсорним обладнанням, які дозволяють закрити певні прогалини та посилити архітектуру ISR США. Легкі аеронавігаційні засоби, зокрема аеростати, ефективно протидіють загрозам, долаючи обмеження радіолокаційного горизонту. Підняті датчики (сенсори) розширюють горизонт виявлення, забезпечуючи додатковий час у ланцюгу знищення для визначених цілей. Технології рівня TRL-9 забезпечують короткострокову доступність та довгострокову стійкість, доповнюючи наземні та космічні сенсори.

Аеростат на Абердинському випробувальному полігоні в Меріленді, США, фото: gettyimages

 Аеростати з тривалістю польоту до 30 днів дають змогу виконувати завдання значно ефективніше та дешевше, забезпечуючи безперервне покриття на 360 градусів. Вони стають важливими складовими багатодоменної системи ситуаційної обізнаності.

Концептуально, завдання, які може виконувати аеростат, майже безмежні. Для протидії БПЛА та завдань ПРО вже доступні датчики, що можуть використовувати лазерне сканування або інші передові технології сенсорів. Інтегруючи передові алгоритми машинного навчання або елементи штучного інтелекту, ці системи забезпечують  розпізнавання цілей та, у разі погіршення сигналу GPS, виконують  функції радіолокаційного управління вогнем у системі наведення засобів ураження. 

Американські експерти виділяють такі конкретні переваги застосування аеростатів у багатодоменній операційній архітектурі ППО/ПРО США: 

• Під час фази протистояння: безперервний збір розвідданих та попередження про потенційне загострення; 

• Під час фази розгортання кризової ситуації: підтримка ситуаційної обізнаності забезпечує переваги у прийнятті рішень та як інструмент асиметрії, мережа аеростатів використовується для ускладнення у системі прийняття рішень противником; 

• Під час фази збройного конфлікту: стійкість систем наведення та управління вогнем засобів ураження. 

Можливості оптимізації повітряного захисту України

Повітряні Сили Збройних Сил України, враховуючи всі переваги та недоліки систем аеростатів, а також попередній позитивний і негативний досвід їх застосування у збройних силах розвинених країн, передусім США та Ізраїлю, можуть використовувати аеростатні рішення для захисту об’єктів цивільної та військової інфраструктури, зокрема електростанцій, газових і нафтових підприємств, навчально-тренувальних центрів та інших військових об’єктів від ударних БПЛА типу "Шахед-136" та їх аналогів. 

У протидії БПЛА типу "Шахед-136" аеростатні рішення сприяють виконанню як небойових (розвідувальних, спостережних, попереджувальних), так і бойових (придушення та ліквідація) завдань.

Зокрема, серед потенційних небойових завдань переважають такі: 

а) Раннє виявлення повітряних цілей на великій відстані. Йдеться про застосування радарів у поєднанні з електрооптичними датчиками у видимому спектрі або інфрачервоних/теплових датчиків. Аеростат піднімає датчики на більші висоти, підвищуючи видимість і забезпечує більш раннє виявлення вхідних ударних БПЛА порівняно з використанням виключно наземних сенсорних систем. Для електрооптичного виявлення застосовуються розвідувальні радари малої та середньої потужності тощо, а при використанні інфрачервоних або теплових засобів – теплові камери та детектори MWIR/LWIR. 

b) Постійна присутність, поєднана із тривалістю роботи. Аеростат покриває сектор протягом багатьох годин або днів, змушуючи супротивника втрачати “вікно” для прихованих запусків або підходів. 

c) Покращення кореляції та супровід — за рахунок інтеграції радіолокаційних, інфрачервоних та пасивних радіочастотних датчиків аеростат підвищує точність оцінки маршруту БПЛА, таких як “Шахед”. 

g) Ведення логістичної розвідки та виявлення вузлів запуску. Безперервне  спостереження ускладнює масові, циклічні або приховані запуски без зафіксованої активності. 

При бойових завданнях аеростат забезпечує: 

a) Керування наявними засобами спостереження,  виявлення та забезпечення ураження системи ППО. Хоч сам аеростат зазвичай не є зброєю, але забезпечує наведення для ураження наземними мобільними або стаціонарними ЗРК чи перехоплювачами. 

b) Підвищення ефективності застосування "економічних" засобів перехоплення/ураження/придушення. Раннє виявлення відкриває можливість застосовувати як дешеві перехоплювачі, зокрема артилерійські установки або швидкі БПЛА-перехоплювачі, так і дорожчі ракети з вдосконаленими системами наведення. Тобто, йдеться про збільшення часу на вибір засобу ураження, що дозволяє примати оптимальні рішення. 

c) Використання антен глушіння (CRPA) та вдосконалених GPS/INS рішень. Оптимальна архітектура розгортання аеростатів зазвичай передбачає повітряні кластери з 2–4 аеростатів, розташованих із проміжком для забезпечення покриття на відстані 10–30 км уздовж визначених напрямів. Це особливо актуально для України, де десятки різних іноземних систем ППО інтегровані в систему ППО/ПРО.

Враховуючи всі переваги та недоліки застосування аеростатів у системах протиповітряної та протиракетної оборони США та Ізраїлю, цілком виправдано й доцільно розглянути альтернативний підхід до посилення протидії ударним БПЛА типу "Шахед" для захисту критичної інфраструктури. 

аеростатна система спостереження Thales, на Всесвітній виставці внутрішньої державної безпеки Milipol у Ле-Бурже, фото: gettyimages

Про авторів.

Найджел Саттон - віце-президент з питань розвитку бізнесу американської компанії "ТСОМ" (Nigel Sutton, TCOM VP of Business Development). Має понад 26 років  досвіду в оборонних та закордонних військових продажах, понад 12 років досвіду в програмному менеджменті літальних апаратів та систем озброєння.  Має ступінь бакалавра наук з комп’ютерних наук у Park University,  диплом про вищу освіту з аерокосміки та оборони U.S. Naval Test Pilot School, ступінь магістра наук у галузі авіаційних систем в University of Tennessee в Ноксвіллі, магістра ділового адміністрування у Florida Institute of Technology,  ступінь Executive Master з міжнародних відносину Syracuse University. 

Андрій Ординович - директор зі стратегічної підтримки та розвитку Українського фонду свободи, полковник (у відставці)

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.