Мобілізація священників: які релігійні громади зможуть бронювати своїх служителів та чи потрапили у перелік церкви Моспатріархату

В українському мобілізаційному законодавстві немає винятків для священників – якщо вони призовного віку, то повинні бути на обліку у ТЦК та СП і можуть бути мобілізовані. При цьому наприкінці грудня 2024 року Кабмін дозволив бронювання священнослужителів критично важливих релігійних організацій, але сам механізм бронювання має запрацювати лише найближчим часом. На початку червня Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) затвердила "Перелік юридичних осіб – релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період". До нього увійшли 7 726 релігійних організацій – від традиційних для України ПЦУ, УГКЦ та РКЦ до рідновірів та буддистів. Як формували цей список, чи є у ньому російські церкви та чи усіх священнослужителів бронюватимуть пояснює "Еспресо".  

Як визначали, які релігійні організації є критично важливими

Перелік критично важливих релігійних організацій визначали на основі списку тих, що були офіційно зареєстровані в Україні станом на 26 грудня 2024 року (дата набуття чинності постанови, що дозволяє бронювання священників). Таких виявилось 30 148. Однак на етапі перевірки значна частина з них відсіялась.

"Відсіяли усі релігійні організації, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, не залежно від їхньої конфесійної приналежності, – пояснює у коментарі Еспресо начальник відділу у справах релігії ДЕСС В'ячеслав Горшков. –  Ми також надіслали перелік до Державної податкової служби України для здійснення перевірки, чи внесена релігійна організація до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також чи подала вона звіт про використання доходів за попередній звітний період. І на цьому етапі відсіялись дуже багато релігійних організацій, які не подали звіти або не були зареєстровані як неприбуткові".

При цьому В'ячеслав Горшков припустив, що, можливо, у цей перелік вноситимуть зміни, бо є чимало організацій, які стверджують, що подавали звіти до податкової.

"Бувають ситуації, коли релігійні телефонують і кажуть, ми подавали звітність, але чомусь ми не в переліку. Потрібно, аби вони з’ясували це з податковою службою. Можливо, за деякий час ми знову звернемось до податкової й уточнимо інформацію", – каже В'ячеслав Горшков.

Військовий капелан, фото: Генштаб ЗСУ

Чи потрапили до переліку критично важливих церкви УПЦ МП

"Одним з критеріїв внесення до Переліку є те, що релігійна організація не включена до переліку релігійних організацій в Україні, афілійованих з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Однак цей критерій можна застосувати тільки після того, як буде проведене дослідження і ця організація офіційно буде визнана афілійованою. Але цей процес триває, тому цей критерій напряму поки що не можливо залучити, – каже В'ячеслав Горшков.  – Натомість є інший критерій: у переліку можуть бути лише організації, статут (положення) яких не втратив чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації. А статути великої кількості релігійних організацій Української православної церкви втратили чинність в частині назви, тож вони не можуть бути внесені до цього переліку".

При цьому до Переліку релігійних організацій потрапили чотири релігійні громади Російської православної старообрядницької церкви та "Релігійна громада "Свято-Іоанівській монастир" Російської православної церкви за кордоном, що у Шевченківському районі Києва.

Які релігійні громади визнали критично важливими

Серед 7 726 релігійних громад, священнослужителі яких можуть бути заброньовані, найбільше організацій Православної церкви України (1 894 організації), греко-католицької церкви (1 590 громад), громад християн-баптистів (715 громад) та римсько-католицької церкви (358 громад), п'ятдесятників (183 громади), адвентистів сьомого дня (140 громад) тощо. Серед них понад 180 монастирів.

У переліку також 45 іудейських громад, 15 – мусульманських, 16 громад свідомості Крішни, в також організації тих, хто поклоняється Велесу, Дажбогу, Роду, Будді тощо.  Тобто загалом бронювати священнослужителів зможуть будь-які організації, які зареєстровані як релігійні та вчасно подають звіти у податкову, не залежно від того, скільки парафіян чи членів має ця організація. 

Чи усіх священнослужителів релігійної громади бронюватимуть

За словами Вячеслава Горшкова, процедура бронювання священнослужителів дещо відрізнятиметься від бронювання працівників критично важливих підприємств.

"Підприємства самостійно бронюють своїх працівників, а священнослужителів бронюватимуть працівники нашої служби. Ми цей процес готуємось запустити ось-ось. Нам ще мають надати доступ до Дії. Тобто поки що заброньованих священників в Україні немає, – каже він. 

Як пояснює експерт, на першому етапі бронюватимуть тих священнослужителів, які є керівникам релігійних організацій, оскільки інформація про них підтягуватиметься з ЄДР. Трохи пізніше почнеться бронювання тих священнослужителів, які перебувають в оформлених трудових відносинах з релігійними організаціями. Тобто якщо на парафії є декілька священників, спочатку забронюють лише керівника. 

Що кажуть у ЗСУ на бронювання священнослужителів

У Командуванні Сухопутних військ заявили, що визнають важливу роль релігійних організацій у забезпеченні духовної підтримки населення, особливо в умовах воєнного стану, та підтримують законодавчі ініціативи, спрямовані на стабільне функціонування цих установ. При цьому звертають увагу на те, що бронювання має відбуватися виключно за умови виконання всіх визначених ДЕСС вимог: працевлаштування, перебування на військовому обліку в ТЦК та СП, а також підтвердження статусу священнослужителя відповідно до внутрішніх настанов релігійної організації. Це унеможливить зловживання та забезпечить всебічну справедливість.

"ЗСУ поважають право релігійних організацій на відстрочку для своїх священнослужителів, однак підкреслюють, що мобілізаційні потреби залишаються пріоритетними для забезпечення обороноздатності країни. Процедура бронювання не повинна створювати перешкоди для комплектування особовим складом військових формувань", – зазначають у командуванні Сухопутних військ. 

Військовий капелан 41-ї ОМБр Олександр Воронько, фото: Служба військового капеланства ЗСУ

Також командування звертає увагу на важливість служби військових капеланів у Збройних Силах України, тож бронювання священнослужителів має враховувати квоти конфесійного представництва для капеланів у ЗСУ, Національній гвардії, Державній прикордонній службі та інших формуваннях, як це передбачено законодавством.

"Командування Сухопутних військ ЗСУ закликає всі релігійні організації, включені до Переліку, відповідально підійти до процесу бронювання, забезпечуючи правдивість наданої інформації та дотримання законодавчих норм. Ми також висловлюємо вдячність священнослужителям, які вже долучилися до духовної підтримки військовослужбовців і цивільного населення в умовах війни, та сподіваємося на подальшу плідну співпрацю", – додали у Командуванні Сухопутних військ. 

• 11 червня на Тернопільщині мобілізували настоятеля Почаївського Свято-Духівського монастиря-скита (УПЦ МП) архімандрита Пафнутія.
• Клірика Одеської єпархії УПЦ МП, протоієрея та настоятель Свято-Троїцького храму с. Трояндове Олександра Московчука мобілізували 10 червня. У ТЦК повідомили, що він відмовився стати капеланом, тож його відправили у збірний пункт.