В якому напрямку розвиваються оборонні технології світу: "проривні" рішення жовтня

Російсько-українська війна все більше впливає на розвиток світових армій та оборонну промисловість. Спираючись на наш досвід, гранди та стартапи світової "оборонки" створюють нові зразки зброї,  розробляють принципово нові технологічні проєкти. І тепер вже нам важливо бачити та розуміти, яка зброя чи інноваційні рішення можуть  посилити Сили оборони України. І що буде для нас найбільш актуальним на тому критичному етапі війни, у який ми вже увійшли влітку поточного року. 

Рішення перше – дрон-перехоплювач із мікрохвильовим випромінювачем

Американські компанії Epirus та GDLS представили інноваційну систему: бойовий наземний дрон Leonidas AR, вагою 10 тонн,  на якому встановлений потужний випромінювач - мікрохвильова платформа Leonidas. Кожен з двох елементів системи є унікальним, разом же вони створюють одне з тих революційних рішень, які серйозно впливають на хід війни.

Мікрохвильовий випромінювач високої потужності спрямовує електромагнітні хвилі на БПЛА, порушуючи роботу електроніки дронів і фактично випалюючи її зсередини. Важливою перевагою такої зброї є можливість уражати відразу кілька цілей одночасно. Завдяки цьому системи мікрохвильового випромінювання підходять для боротьби з роями дронів. Одна система Leonidas здатна нейтралізувати цілі рої дронів, працюючи за принципом "один до багатьох".

При управлінні комплексом оператори можуть задавати безпечні зони дії, обирати конкретні частоти для зниження побічного впливу, а також регулювати форму хвиль і потужність випромінювання відповідно до ситуації.

Керування комплексом може відбуватися автономно або дистанційно, що зменшує потребу в особовому складі та підвищує безпеку підрозділів протиповітряної оборони.

мікрохвильова платформа Leonidas, фото: epirusinc.com

Що ж до того, на чому базується випромінювач – це базова платформа TRX, яка має  вдосконалену систему штучного інтелекту, гібридно-електричну силову установку.  Її підвіска забезпечує високу прохідність у складних бойових умовах.

Машина обладнана інтегрованим радаром із круговим оглядом на 360 градусів, потужними бортовими обчислювальними модулями та сучасною системою акумуляторів. Це дає змогу долати понад 300 миль на одному заряді та розвивати швидкість до 45 миль на годину.

GDLS також працює над колісною модифікацією комплексу, щоб задовольнити різноманітні потреби замовників у майбутніх операціях. Завдяки поєднанню потужних мікрохвильових технологій та автономної мобільності, Leonidas AR може стати новим елементом системи оборони від безпілотників на полі бою.

При цьому він відзначається невисокою вартістю експлуатації та мінімальними побічними ефектами.

Рішення друге - нова південнокорейська БМП K-NIFV

 Бойова машина піхоти оснащена багатошаровою системою боротьби з дронами. Тож відлуння російсько-української війни, де безпілотники домінують на полі бою,  тут більш ніж відчутне. 

Новий корейський броньовик матиме безекіпажну бойову башту, що дозволяє збільшити доступне місце у корпусі без зміни його розмірів. У БМП буде власна система управління вогнем з відповідною електронікою, озброєнням, в тому числі протитанковою керованою ракетою (ПТКР). 

Броньовик протистоїть атакам дронів завдяки цілісній, сучасній  системі, в якій інтегровано новітній комплекс активного захисту. На дальності у 3-4 км 30-мм гармата збиватиме безпілотники за допомогою спеціального радара, а вже на відстані у 1 км гармату доповнюватиме кулеметний модуль. Це новий підхід, що має дозволити бронетехніці позбутися захисних архаїчних сіток і "мангалів".

БМП K-NIFV на виставці Seoul ADEX 2025, фото: Hanwha Defense

Корейці не роблять таємниці, що розробка максимально враховує досвід російсько-української війни, де з літа 2024 року бронетехніку відігнали від лінії бойового зіткнення (ЛБЗ) на 20 км.  То ж, не виключено, це рішення може виявитися фундаментом для технологічних впроваджень, завдяки яким бронетехніка повернеться на поле бою. 

Коли така бойова машина з'явиться на полі бою?

Південнокорейська Hanwha Aerospace, замовлення якої зростають, як гриби в осінньому лісі, поки що тільки продемонструвала вигляд нової бойової машини полі бою, завершити розробку запланували до березня 2028 року.

Рішення третє – нова антидронова система

Грецька компанія ΕΑΒ модернізувала свою антидронову систему "ΚΕΝΤΑΥΡΟΣ" (укр. Кентавр). До платформи було інтегровано активний радар точного виявлення з дальністю до 40 км.

Це, за даними OnAlert, це перетворило систему з простого засобу радіоелектронного придушення на повноцінну платформу електронної боротьби (EW/C-UAS). Вона здатна ефективно протидіяти сучасним безпілотникам, зокрема турецьким Bayraktar.

Як це вирішується? Система поєднує пасивні RF-датчики, електрооптичні та інфрачервоні сенсори, а також активний радар. Це забезпечує швидке виявлення, класифікацію та супровід цілей. Алгоритми штучного інтелекту автоматично визначають тип загрози та пропонують оптимальні методи нейтралізації — від блокування зв’язку до спотворення телеметрії.

"ΚΕΝΤΑΥΡΟΣ" використовує бази даних сигналів та машинне навчання для швидкої ідентифікації протоколів управління. Вузькоспрямовані перешкоди з динамічним відстеженням частоти дозволяють порушити зв’язок ще до входу дрона в зону ураження.

антидронова система "ΚΕΝΤΑΥΡΟΣ", фото: onalert.gr

У морських випробуваннях, зокрема в районі Баб-ель-Мандеб, система вже довела свою ефективність. Вона виявляла ворожі безпілотники, передавала дані до бойового інформаційного центру та здійснювала точкові перешкоди. Це призводило до втрати контролю над апаратами.

Система вже інтегрована на двох фрегатах класу MEKO. Найближчим часом її встановлять ще на двох кораблях, а також на нових фрегатах Belharra. Усі ці платформи отримають уніфіковану антидронову "парасольку", де "ΚΕΝΤΑΥΡΟΣ" стане першим ешелоном захисту перед кінетичними засобами.

Окрім морської компоненти, система адаптована для наземного використання. Мобільні платформи на базі 4×4 і 6×6 можуть створювати захисні куполи над критично важливими об’єктами.

Рішення четверте – масова дешева крилата ракета

Американська компанія Kratos Defense & Security Solutions представила нову крилату ракету Ragnarok Low Cost Cruise Missile (LCCM). Однією з її головних особливостей є низька вартість та масове виробництво.

Зокрема, компанія декларує, що при замовленні у розмірі 100 одиниць, вартість становитиме приблизно 150 тисяч доларів. При збільшенні розміру замовлення вартість відповідно буде зменшуватись.

За ці кошти, Ragnarok здатний літати на висоті понад 10 км і завдавати ударів на відстань 926 км. При цьому його крейсерська швидкість близько 857 км/год. Тобто, Ragnarok всю дорогу до цілі може летіти на висоті 10 км, а прямо над ціллю почати пікірувати на неї.

Таким чином Ragnarok буде дуже важко та дорого перехопити, адже одразу можна викреслювати з розрахунків мобільні вогневі групи, ПЗРК, гарматну зенітну артилерію та деякі ЗРК ближнього радіуса дії.

крилата ракета Ragnarok Low Cost Cruise Missile, фото: twz

Для перехоплення Ragnarok доведеться застосовувати винищувачі, або більш потужні ЗРК типу С-300, С-400, "Бук" тощо. А ракети до таких коштують точно більше за 150 тисяч доларів, й виробляти їх важче та довше. Навіть у ЗРГК "Панцирь-С1" цілком можуть виникнути деякі проблеми з перехопленням Ragnarok на його максимальній висоті. 

Але, за високу швидкість, низьку вартість, значну дальність польоту та складність перехоплення, Ragnarok розплатився масою своєї бойової частини. А саме: вона становить всього 36 кг, а це не багато, наприклад у "Шахеда" це 50 кг. Хоча, насправді враховуючи всі вище перелічені переваги, це стає вже не так і важливо.         

Рішення п'яте– передовий боєприпас для артилерії

Компанія General Atomics оголосила про успішне випробування нового артилерійського боєприпасу Long Range Maneuvering Projectile (LRMP). LRMP — це високоточний боєприпас нового покоління, призначений для розширення можливостей 155-мм артилерійських систем. Завдяки керованим аеродинамічним елементам та вбудованій навігації, снаряд здатен маневрувати в польоті та уражати цілі навіть в умовах втрати GPS-сигналу.

артилерійський боєприпас Long Range Maneuvering Projectile, фото: navalnews

Після пострілу снаряд досягає висоти від 12 до 13,7 кілометра. Передбачається дальність польоту снаряда 120 – 150 кілометрів.

Під час серії запусків у серпні 2025 року снаряди LRMP були випущені з гаубиці M777 із використанням порохових зарядів M231. Під час випробувань було підтверджено ключові етапи польоту: відділення піддона, стабілізація обертання, розгортання аеродинамічних поверхонь і контрольоване зниження.

Ось такими були деякі проривні рішення в оборонно-промисловому секторі у жовтні. Чекаємо, що цікавого буде в листопаді. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.