Вважайте його Студебекером, зробіть тата багатим, ставтеся до себе з гумором - 5 книг, де роздають корисні поради

Роберт Кійосакі. Багатий тато, бідний тато. Що знають про гроші багаті батьки і не знають бідні. – К.: Наш Формат, 2025

Цей бестселер, виданий накладом 32 мільйони примірників, проданий у більш ніж 190 країнах і перекладений 51 мовою, змусив десятки мільйонів людей у всьому світі змінити своє ставлення до грошей. Невже тому, що в книжці – про гроші? "Подобається нам це чи ні, гроші досі становлять основу нашого життя, - нагадує автор, - а новітні технології принесли у світ грошей швидкість та інновації. Виглядає, тепер у нас ще більше причин робити все можливе для того, щоб навчитися розумніше керувати своїми грошима, дізнатися якомога більше і взяти під контроль своє фінансове майбутнє". Загалом "Багатий тато, бідний тато" Роберта Кійосакі – це книжка, сповнена жорстокої правди для тих, хто й надалі житиме за сценаріями бідного тата. Але водночас у ній чимало порад від багатого тата для тих, хто хоче діяти й контролювати своє майбутнє, а не просто шукає швидкі рішення. Наприклад, щодо того, як інвестувати, не маючи стартового капіталу, або як вийти з фінансового рабства і не жити від зарплати до зарплати, чи як підготувати дитину до реального світу, бо школа не вчить фінансової грамотності.  Тож незалежно від того, чи ви тільки починаєте свою фінансову подорож, чи шукаєте способу виправити своє нинішнє положення, ця книжка — ваш орієнтир і перший крок до фінансової свободи. У будь-якому разі, автор вказує шлях до мислення, яке допомагає вийти на новий фінансовий рівень і з бідного стати багатим. (Спойлер: але, звісно, для цього треба докласти певних зусиль.) Зокрема у книжці зібрано особисті історії автора та його оточення, проаналізовано успіхи й невдачі багатьох людей і бізнесів. "Гроші — це одна з форм сили, - зауважує автор. - Але ще більшу силу має фінансова освіта. Гроші приходять і йдуть, але якщо ви знаєте, як вони працюють, то можете керувати ними і багатіти. Одного позитивного мислення замало, тому що більшість людей не здобуває у школі жодних знань про те, як працюють гроші, і все життя сама працює за гроші".

Ігор Бондар-Терещенко. Вважайте мене Студебекером. – К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2025

Це завершення "харківської" трилогії, розпочатої в попередніх книжках документальної прози "Rепортаж" та "Від Благбаза до Монмартру". Родинні апокрифи й історичні сюжети, закордонні мандри й літературне життя переказані автором книги "Вважайте мене Студебекером" в стилі метафізичного реалізму, що межує з художнім вимислом, гумором, сарказмом та ще безліччю жанрових ознак нашого рідного декадансу. Водночас як нагадує рецензентка в "Українській Літературній газеті", це густа автобіографічна проза, в якій автору доводиться продиратися чагарями Історії, шукаючи власну нішу й гідність через внутрішні, неродинні сенси, хапатися за гілку літературних асоціацій, які ведуть в лабіринти дитячого й інтимного – автентика перевіряється, так би мовити, суто тілесним. Невипадковою тут постає історія про Пітера Пена, чиї дівчатка виросли, а він залишився безтурботним підлітком. Так підключається мотив транзитності любовних географій. І в застиглій пантомімі пам’яті можна роздивитися силуети колишніх дружин, як і топосів, їм приналежних – Харків, Донецьк, Париж... Нова книжка в певному сенсі розвиває мотиви попередньої в тому ж жанрі - "У задзеркаллі 1910-1930-х років", ідучи ще далі – в 1940-1960-і. Оскільки автор народився пізніше, то його "непершість" в ряду родини й історії очевидна. Він зовсім маленький у цьому контексті родинних вощаних фігур. А також в контексті глобальної цитати". Загалом короткі оповідки, структуровані у відповідних розділах за жанром (література, мандри, кохання) і часом (дев’яності й двотисячні роки), складаються у строкату поліфонію життя, наче скалки в дитячому "калейдоскопі". Але читацька реакція на все це діло цілком "доросла". "Я читав книгу ІБТ, як захопливий детектив,  де Автор виконує роль слідчого і вбивці водночас, - дізнаємося ми з відгуків на обкладинці. - Це як поезія в прозі. Почитайте його тексти, і Ви плакатимете від радости, що він у нас таки є – цей дивакувато-відразливий ІБТ, сей геніальний самоїд. Я не виокремлюю жодних матеріалів цієї книги – вона однаково сильна в своєму божевільному бажанні відкусити власного хвоста... Сього Нарциса доби новітньої української руїни ми ще оголосимо Святим українського естетичного небуття…"

Аксель Гаке. Про веселість у важкі часи і питання, наскільки важливою для нас має бути серйозність життя. – К.: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2025

Насправді "Про веселість у важкі часи і питання, наскільки важливою для нас має бути серйозність життя" Акселя Гаке - це книга для інтелектуалів. Тобто для тих, хто здатен разом із автором подумки пройти шлях від античності до сьогодення, досліджуючи значення гумору та сміху в нашому житті. Для тих, хто може оцінити глибину поглядів Фройда на роль гумору, а також віддати належне тій внутрішній силі, яку надавав гумор артисту кабаре Фінку, адже сміх вбиває страх. Втім, сатири (як і гумору) автору так само не бракує. "Мені було цікаво дізнатися, що, наприклад, ця людина колись була командиром баварського піхотного полку, а звали її Ангствурм". (Німецьке прізвище Ангствурм, підказує перекладач, буквально перекладається як "черв'як страху"). Тим не менш, автор книжки допомагає усвідомити, що веселість і гумор — це не ситуація і не подія, це наше ставлення до ситуації і до себе. І що треба вчитися бачити веселе. А ще, що гумор, сміх — це можливість. Чи скористаємося ми нею — залежить лише від нас. Але ще цікавіше, чи сам автор скористався нею. "Коли я чую слово "веселий", - зауважує він, - перше, про що я завжди думаю, це як би мені хотілося бути веселою людиною, спокійною, розслабленою, легко пливти крізь дні. Я думаю про заздрість, яку я відчуваю, зустрічаючи людей, які так рухаються по життю".

Д-р Ґері Макклейн. Розв'язка. Як розставити крапки над "і" в професійному й особистому житті. – К.: Наш Формат, 2025

"Розв’язка може бути дуже ефективним способом зцілити себе й налагодити стосунки, - заявляє автор цієї книжки. - Але її пошуки іноді стають подорожжю в нікуди, здійснивши яку, ми почуваємося спустошеними й емоційно розчавленими. Лише ви знаєте, коли настає час відмовитися від пошуків. Як розпізнати правильний момент? Дослухайтеся до внутрішнього голосу. Залучайте раціональне мислення. Запитайте себе, чи варті спроби підкорити недосяжну (як підказує інтуїція) вершину вашого душевного спокою. Якщо відповідь "ні", йдіть". Тож, якщо ви безрезультатно намагаєтеся поговорити з людиною і з’ясувати, що між вами сталося; прокручуєте в голові фрази, подумки пояснюючи комусь, що відчуваєте; фантазуєте про те, як почуватимуться ваші кривдники, коли нарешті все їм скажете, - тоді ви прагнете розв’язки, і книжка  доктора Ґері Макклейна з однойменною назвою – саме для вас. У ній він розповідає, як шукати порозуміння здоровими та продуктивними способами, а також як рухатися вперед, коли ми не отримуємо бажаного. Ви дізнаєтеся, як відчути примирення і залишити жаль позаду. Коли не можете припинити думати про сварку з другом або постійно прокручуєте в голові провал на роботі, коли ваш світ перевернувся догори дриґом через розрив стосунків або коли померла кохана людина, саме терапевтична "Розв’язка" допоможе вам відпустити минуле, перегорнути сторінку та прийняти, нарешті, майбутнє. "Пошуки розв’язки можуть звільнити нас, - переконує автор. - Однак часом усі кроки до неї призводять лише до підтримання ілюзії: цього разу все нарешті дійде до вдалого завершення, адже ми вжили всіх потрібних заходів, щоб знешкодити "токсини" або ж домогтися від іншої людини обіцянок, дотримання яких усе поліпшить. У таких випадках розв’язка не допомагає, адже насправді не потрібна. Ми не готові відпускати. Ми боїмося непевності — або порожнечі, — яка може лишитися, коли не стане болю".

Тетяна Стус. Ганна Остапенко. Малюкова книжка.. – Х.: Ранок, 2025

Поради у цій книжці – не лише корисні, але й неоціненні. І нехай з рештою природних справ – рости й радувати нас - наші малюки впораються самотужки, але зростання й розвиток неможливі без спілкування з дорослими. Тобто – без розмов, рухів і обіймів, як підказують укладачі збірки. Тож у "Малюковій книжці", ілюстрованій художницею Н. В. Стешенко-Дядечко, ви знайдете все, що допоможе розвитку малечі: веселі ігрові вірші сучасних поетів, гопанки, забавлянки; опис вправ, пальчикових ігор, масажів і руханок, які допоможуть вам створити родинні ритуали, що супроводжуватимуть малюка цілий день: під час пробудження та засинання, годування, одягання, прогулянок, ігор. "Перед вами - "Малюкова книжка" для спільного читання, гри, дотику, сміху та розвитку, - представляють укладачі збірки. - У ній ми зібрали вірші сучасних українських поетів і поеток, а також переспіви відомих народних забавлянок - гопанок, пальчикових ігор, масажиків і руханок. Усі ці тексти перевірені на практиці: ми добирали їх за бездоганним ритмом, вдалою римою, легкістю вимови та зрозумілим для малюка сюжетом. Наш народ не випадково створив так багато римованих пестушок для найменших. Ритм, дотик, мовлення, спільна гра - це саме те, з чого починається розвиток дитини. І найголовніше - все це відбувається в тісному спілкуванні з мамою, татом або тим, хто поруч. Саме завдяки цим живим моментам взаємодії дитина пізнає мову, світ і себе, водночас укорінюючись у рідній культурі. Ось, наприклад, "Пиріг" Тетяни Мельник: "Меле-меле наш млинок! / Меле-меле наш млинок! / Вітер крутить вітряки, / Зерна меле залюбки. / Борошно зробив для нас — / Тісто замісити час. / Песик вже несе водицю, / Мишка додає суницю, / Киця дістає цукати — / Пиріжечок прикрашати. / Дасть корівка молоко. / Скаже курочка: "Ко-ко!" / І яєчко нам знесе — / Ось уже й зібрали все! / Узяли, що наносили, — / Й гарно тісто замісили. / Ставимо пиріг у пічку, / Щоб він мав рум’яне личко. / Запашний у нас пиріг — / Кличемо до столу всіх!"