Як Україні масштабувати виробництво дронів-перехоплювачів

В матеріалі  “Як дрони стають частиною ППО та ПРО”  ми детально писали про  побудову “антидронової” стіни. Вже тоді, у червні, йшлося, зокрема, про  майбутнє домінування перехоплювачів. І ось згадане “майбутнє” вже на порозі, вірніше, ми вже живемо у ньому. 

     Ворог відчутно просунувся як на технологічному, так і на промисловому фронтах. Мають місце значні удосконалення самих дронів-кілерів РФ та нечуване масштабування агресором випуску роботів-вбивць. Тож питання розвитку перехоплювачів набуло ще більшої ваги:  певною мірою ця вузлова інноваційна станція перетворюється на головну не тільки у побудові протиповітряної оборони, але й у перебігу усієї війни. Ба більше, після зухвалої дронової атаки Польщі  мова вже про загальноєвропейський контекст. Іншими словами, про необхідність об’єднатися з країнами НАТО та ЄС у розвитку системи протиповітряної оборони, де перехоплення дронів іншими дронами посідатиме вагоме, якщо не ключове місце.

Український дрон-перехоплювач “Шахедів”, фото: Богдан Мірошниченко

БАК-перехоплювачі на сучасному етапі розвитку: що вони можуть і чого не можуть

Україна досягає все більших успіхів у збитті ворожих БПЛА дронами-перехоплювачами. На початку вересня 2025 року вже п’ята частина збитих російських ударних безпілотників типу Shahed/Герань була саме на рахунку дронів-перехоплювачів. Зокрема, упродовж ночі з 6-го на 7-ме вересня, коли Росія атакувала Україну понад 800 одиниць БАК (з них понад 400 були ударними “Шахедами”), Силами оборони було збито 747 БПЛА, і з них 150 було збито дронами-перехоплювачами. Саме в ту ніч було зафіксовано рекорд за кількістю перехоплень.

Відразу зазначимо, що в українських фахівців немає ілюзії, що дрони-перехоплювачі є панацеєю в боротьбі з дронами-кілерами окупантів. Є чітке розуміння, що вони мають застосовуватися у цілісній системі ППО-ПРО разом зі швидкострільними кулеметами та гарматами, “малим ППО” (тобто мобільними комплексами з компактними, досить дешевими ракетами), засобами РЕБ, лазерною та електромагнітною зброєю, а також армійською та легкомоторною авіацією. 

Звісно, є й технологічні проблеми з випуском дронів-перехоплювачів. Так, радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов зазначає, що уявне "дешеве" рішення виправдане під час ураження розвідувальних дронів, однак не "Шахедів”. Він наголошує, що дрону-перехоплювачу на кожен бойовий виліт потрібен оператор. “І, якщо "Шахеди" летять зграєю — 100-20 штук з інтервалом 1-2 хвилини, то треба на їхньому шляху посадити як мінімум 100-200 операторів, щоб спробувати перехопити цей рій”, - пояснює інженер. Також Юрій Касьянов  вказує на залежність дронів-перехоплючів від погодних умов: для них не під силу долати сильний вітер, дощ чи сніг, оскільки тоді їхні камери нічого не бачать. Тоді як запрограмовані дрони-камікадзе противника літають практично в будь-яку погоду. 

Дрон-перехоплювач "Чаклун", фото: mil.gov.ua

Однак всі ці застороги не означають, що слід відмовитися від дронів-перехоплювачів. Навпаки, завдяки українським конструкторам та наполегливості команди Мінцифри на чолі з Михайлом Федоровим (який у частині розвитку безпілотників з середини 2022 року реалізує від імені держави військово-технічну політику) майже щодня з’являються нові рішення. І багато з них дають доволі переконливу відповідь скептиками щодо розвитку саме перехоплювачів.

Дробовик-автомат, “мале небо”, штучний інтелект: останні українські розробки 

У серпні 2025 року українська компанія MaXon створила комплекс протиповітряної оборони “повітря-повітря”. Цей комплекс ППО “повітря-повітря” матиме власну систему наведення та швидкісні перехоплювачі для захисту великих периметрів. Розробка вже проходить бойові випробування на Київщині та Чернігівщині. Система створена на основі дронів-перехоплювачів, які запускаються з повітряного носія. Для виявлення та наведення на ціль використовується оптична станція з тепловізійним каналом. А це розв'язання проблем своєчасного виявлення кілерів та забезпечення швидкості перехоплювачу, оскільки дрони запускаються з повітря. Цікаво, що команда MaXon отримала інвестиції, зокрема від Freedom Fund і Defender Ventures. А також те, що технологія MaXon інтегрує рішення інших учасників платформи Brave1. 

Ще одна вітчизняна компанія - WIY DONES, - представила дрони-перехоплювачі “Шахедів” та ворожих розвідників у червні 2025 року. Йдеться про два типи перехоплювачів, які можуть збивати російські розвідувальні БАК та ударні дрони типу “Шахед”. Зокрема, STRILA – це дрон-перехоплювач ударних БПЛА “Шахед”, який перебуває в небі 15-20 хвилин та здатен розвивати швидкість понад 300 км на годину. Використовуючи спеціальний софт, який вже працює у Силах оборони України, STRILA може дістатися району руху ворожого дрона, а потім оператор в ручному режимі доводить перехоплювач до цілі. Інший БАК – BUREWIY, – є перехоплювачем російських дронів-розвідників, таких як “Орлан”, “Zala”, “SuperCam” та інших. BUREWIY може знищувати ворожі дрони на висоті 1000 – 2000 метрів, швидкість 250 км на годину.

Дрон-перехоплювач STRILA, фото: militarnyi

Ще одна формула - використання дрона-матки, який несе FPV-перехоплювачі повітряного базування, усуває ключовий недолік дронів-перехоплювачів квадрокоптерного типу у вигляді відносно малої дальності роботи. До того ж дрон-матка може перебувати на чергуванні в очікуванні цілі вже в повітрі, що значно прискорить збиття ворожих безпілотників, оскільки перехоплювачі вже матимуть певну початкову швидкість та висоту, а не стартуватимуть із землі.

Ще один переконливий приклад. У червні українські розробники з компанії Justifier Drones продемонстрували власний FPV-перехоплювач, який запускається з дрона-носія для збільшення дальності та висотності перехоплень. Поки його технічні характеристики не розголошуються, як невідомий і склад комплексу.

Тим часом українська компанія Besomar у серпні 2025 року розробила багаторазовий дрон-перехоплювач, оснащений дробовиком з автоматизованою системою пострілу. БАК здійснюватиме два постріли, але в разі потреби цю кількість можна збільшити до чотирьох. “Два постріли можуть відбутися з літака, можемо збільшити до чотирьох пострілів на борту. Ми розробляємо і серійно виготовляємо літаки. Але був запит на розробку чогось нового, що може в повітрі стріляти та ще й повернутися”, — розповідає представник компанії. За словами розробників, їхній перехоплювач може знешкоджувати безпілотники, що летять зі швидкістю до 200 км/год — як відомо, російські БАК “Гербера” літають зі швидкістю 100–130 км/год. Оскільки перехоплювач оснащений цифровою системою зв’язку з функцією ППЧ, він може непомітно для систем ухилення, які встановлюються на російські безпілотники, наблизитися до цілі та уразити її. Особливістю комплексу є те, що він може здійснювати постріл в автоматичному режимі. Завдяки датчику в носовій частині безпілотника система сама ініціює постріл, коли ціль заходить у зону ураження. Це значно підвищує ефективність ураження маневрових цілей, оскільки пілоту може не вистачити реакції, щоб здійснити постріл вручну.

До речі, це вже не перший безпілотник подібного типу, розроблений в Україні. Так, у березні 2025 року український виробник безпілотників Sky Defenders провів випробування нового варіанту БПЛА зі встановленим дробовиком. 

Ще одна новинка серпня – компанія Defender Dynamics розробила лінійку дронів “Фотон” на рамах від 7 до 11,2 дюйма. Вони також можуть знищувати ворожі безпілотники в автоматичному режимі. На 7-ми дюймові дрони ставиться від одного до двох стволів, а максимальне розміщення – шість стволів. Кількість залежить від характеристик носія. Стволи та програмне забезпечення – це власна розробка компанії. “Станом на зараз пілот підіймає дрон, летить в зону, де має перебувати ворожий об’єкт. Після того як доходить до зони, можна на пульті перемкнутися в режим “kill”, і дрон в автоматичному режимі шукає об’єкт для ураження. Як тільки він його знаходить – захоплює ціль й рухається на нього. Постріл на ураження  відбувається автоматично”, – пояснив представник компанії-розробника.

дрон-перехоплювач “Фотон”, фото: militarnyi

Нарешті днями з’явилось повідомлення, що у вересні українська компанія VARTA зайнялася впровадженням автономної системи детекції та переслідування ворожих розвідувальних БАК та FPV-дронів для дронів-перехоплювачів вже на основі штучного інтелекту. При цьому дрон VARTA Dozor AI вже проходить фінальну фазу тестувань. Це автономний перехоплювач із вбудованою системою виявлення, ідентифікації цілей та автономного переслідування на основі штучного інтелекту. Dozor AI буде здатний самостійно знаходити та знищувати ворожі FPV і розвідувальні БПЛА навіть в умовах протидії системами РЕБ. У перспективі також запланована інтеграція з системами ситуаційної обізнаності, зокрема системою DELTA. У разі втілення у перспективі це дозволить одному оператору керувати групою з 5–7 перехоплювачів, створюючи концепцію так званого “малого неба” - сегменту ППО, де ключову роль відіграватимуть дрони-перехоплювачі.

Що гальмує та стримує масштабування перспективних рішень

Є, звичайно, й певні перешкоди процесу впровадження перехоплювачів  в діючі потужності Сил оборони. Передусім гальмує справу недосконала система закупівлі. Так, командир батальйону БПЛА 35 окремої бригади морської піхоти Володимир Щур повідомив у серпні, що 80% зенітних дронів поки закуповують волонтери.

Дрони-перехоплювачі "Техно Тарас", фото: фонд Сергія Притули

Або інший приклад. У той час, як ПС ЗСУ на межі можливого у боротьбі з російськими ракетами та дронами, в армії є понад 200 одиниць РЛС Rada (зібраних по усьому світу), які “бачать” “шахеди” за 5 км і яких критично не вистачає. А от свої РЛС “Снов” розробки ХК “Укрспецтехніка”, прийнятих на озброєння у 2021 році, які на вежі “бачать” російський дрон за 50 км, не закуповуються.

Шлях до спільної оборони як траєкторія подальшого розвитку сучасних БАК-перехоплювачів

Після того як російські безпілотники у вересні зухвало атакували повітряний простір країни НАТО, Євросоюз зробив цікаву заяву. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа повинна “побудувати дронну стіну” на своєму східному кордоні. При цьому, для реалізації ідеї в ЄС хочуть використати технології, які пройшли бойові випробування в Україні. Йдеться саме про використання для перехоплення відносно дешевих дронів – для цього ЄС створить спільно з Києвом “альянс проти дронів”, підкріплений фінансуванням у розмірі 6 млрд євро. Це за словами фон дер Ляєн, має “перетворити українську винахідливість на перевагу на полі бою і спільну індустріалізацію”.

німецький безпілотник-перехоплювач TYTAN, фото: x.com/deaidua

Показово, що це далеко не початок співробітництва. У вересні стало відомо, що завдяки новій "проривній" угоді про обмін технологіями Британія разом з Україною вироблятиме та розроблятиме військову техніку, яка підтримуватиме робочі місця британців та зміцнить безпеку обох країн. А першим спільним проєктом буде саме вдосконалений безпілотник-перехоплювач Project Octopus. Такі дрони вироблятимуться у Британії тисячами штук на місяць, їх постачатимуть Україні для протиборства з Росією. “Дрони-перехоплювачі значно дешевші за звичайні ракети ППО та доводять свою високу ефективність у протидії хвилям ударних безпілотників, які Росія продовжує запускати на українські міста”, — вказали у британському відомстві.

Як відомо, найпотужніші механізми – це спільні розробки. Тут також є цікава ілюстрація. У липні 2025 року данська компанія Terma та українська Odd Systems оголосили про стратегічне партнерство у розробці перехоплювача дронів на базі штучного інтелекту. Odd Systems працює у сфері оборонних інновацій і спеціалізується на розробці та виробництві тепловізійних камер та FPV-дронів, а данський оборонний концерн Terma Group є найбільшою оборонною компанією в Данії, що працює в усіх ключових доменах – повітря, море, земля, космос, та навіть постачає компоненти для літаків п’ятого покоління F-35.

Отже, сама панорама розгорнутого співробітництва не може не вражати. Вона щонайменше свідчить про перспективність дронів-перехоплювачів та здатність країн НАТО та ЄС використати ефект синергії у взаємодії з Україною. Бо вже не тільки Україні, а і Європі потрібно закривати небо від спільного ворога – путінської фашистської Росії. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.