Як дрони стають частиною ППО та ПРО

Сучасні дрони не тільки впевнено виходять на перші ролі у сучасній війні (часто відтісняючи на другий план, наприклад, танки, легку бронетехніку, вертольоти, кораблі та навіть артилерію), а й перебирають на себе функції іншої зброї. Зокрема, йдеться про те, що безпілотні авіаційні комплекси (БАК) “ступили на поле” засобів протиповітряної-протиракетної оборони (ППО-ПРО) та досить рішуче розширюють для себе повноваження як засобів перехоплення повітряних цілей, передусім ворожих безпілотників. Більше того, за допомогою БАК-перехоплювачів вражалися навіть гелікоптери та російські винищувачі у повітрі ( хоча в останньому випадку йдеться вже про морські дрони, що стали базою для ракет.  

фото: armyinform

Як з’явилися БАК-перехоплювачі

Як це трапляється, нові інноваційні рішення у переозброєнні були спричинені шаленим дефіцитом наявної зброї та різким зростанням загроз. 

Так, починаючи з березня 2024 року противнику вдалося відчутно покращити та ефективно використовувати тактику проникнення дронів-розвідників у глибокий тил України, де вони почали полювати на важливі об'єкти та наводити на цілі балістичні ракети. Ворожі дрони-розвідники на досить великих висотах залітали на 50-100 км в тил Сил оборони України (СОУ), дуже оперативно передаючи координати на ураження. Це дозволило російській армії завдати кілька відчутних ударів по ЗСУ та українській інфраструктурі за десятки кілометрів від лінії фронту. Наприклад, у перші місяці 2024 року російській армії вперше вдалося знищити РСЗВ ЗСУ HIMARS, уразити пускові установки системи ПРО ПС ЗСУ Patriot (удар трьома балістичними ракетами ОТРК  “Искандер” за корегування розвідувального дрону SuperCam), знищити два гелікоптери Мі-8 під час тимчасового приземлення та ще дві РСЗВ "Буревій" на заправці у Харкові . Це сталося, як зазначали аналітики, завдяки злагодженій тактиці російського тандему “безпілотник-розвідник плюс далекобійний засіб ураження”. При цьому один з ударів – по аеродрому в селищі Авіаторське біля Дніпра відбувся майже за 100 кілометрів від лінії фронту (в РФ стверджували, що вдалося вразити кілька українських МіГ-29, склади та ЗРС С-300). У зв’язку з цим у військових аналітиків з’явилися обгрунтовані побоювання, що такі удари можуть з тактичної переваги РФ у війні трансформуватися у стратегічну. Так  виникла критична потреба у створенні системи активного перехоплення БАК розвідки РФ. 

Типові розвідувальні БАК ЗС РФ - Орлан, Zala чи Supercam, мають малу відбиваючу поверхню, тож є занадто малою ціллю для ППО. Крім того, такі БАК діють на висоті 4 - 6 кілометрів, тобто поза зоною дії ПЗРК, тож їх дуже складно захопити як ціль. А використовувати для знищення таких цілей потужні системи ППО середнього радіусу дії на кшталт радянських ЗРК “Бук” або NASAMS надто дорого. До цього слід додати, що використати засоби РЕБ через потужний вплив на власні безпілотники та велику висоту польотів безпілотників противника у 5-6 км також неможливо. Тож єдиним варіантом відповіді могли  стати саме перехоплювачі. І вони стали ними.

Про перші спроби стало відомо ще на початку 2024 року: у лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних систем “Аякс” 126-ї окремої бригади територіальної оборони вперше за допомогою FPV-дрона знищили російський ударний дрон літакового типу. За деякими даними, до кінця березня 2025 року було оприлюднено відео перехоплень вже понад 2,5 тисячі російських безпілотників розвідувального та ударного типів. 

БАК-перехоплювач, який застосовується на полі бою, фото: GeneralStaff.ua

Як розвивались та вдосконалювались дрони-перехоплювачі

Влітку 2024 року українські винахідники запропонували системні новації для розв’язання проблеми перехоплень БАК противника – варто відзначити координаційну та загальну лідерську роль платформи Brave1, яка у сфері розвитку БАК стала виконувати функції структури з розвитку технологій. Та, звісно, завзятість і креативність вітчизняних винахідників. 

У листопаді 2024 року українські FPV-дрони вже більш ніж успішно вирішували задачу боротьби із російськими розвідувальними безпілотниками. В результаті тільки одного проєкту "Небесний русоріз" було ліквідовано понад 400 російських дронів-розвідників. Серед них 211 БАК типу Zala, 137 Supercam, 46 БАК сімейства “Орлан”, а також 7 баражуючих боєприпасів "Ланцет". Проєкт запрацював орієнтовно з серпня 2024 року, і знову маємо говорити про хвильовий розвиток технологій: з’являється рішення щодо ураження, противником удосконалюється рішення щодо захисту, відповідаємо новим  рішенням на ураження. Майбутнє бою, та й усієї війни, пов’язане саме зі швидкістю народження нових рішень для атак і контратак, а також  зі здатністю швидко масштабувати результати.

БАК Фламінго, фото: vn.20minut

        БАК-перехоплювачі почали виготовляти у різних формфакторах - від FPV-дронів квадрокоптерного типу до дронів літакового типу зі здатністю перехоплювати швидкісні цілі. Фактично, вже у 2024 році окреслилась тенденція, що дрони-перехоплювачі розвиватимуться як квадрокоптери-камікадзе, БАК-перехоплювачі літакового типу та як дрони протидії баражуючим боєприпасам типу Shahed .

     Далі – більше. Справді революційні події відбулися влітку 2024 року. 31 липня двокілограмовий український дрон   “приземлив” 12-тонний російський вертоліт. У серпні 2024 року було зафіксовано збиття зенітним дроном російського Мі-28 у повітряному бою. Ці події засвідчили, що відбудуться дуже значні рішення у переозброєнні, оскільки такі події, як успішно реалізований “замах” на потужно озброєні гелікоптери вартістю мільйони доларів визначатимуть нові пріоритети у переозброєнні найпотужніших країн світу. 

        Зрештою, у травні 2025 року з’явилося перше відео перехоплення дроном російсько-іранського ударного безпілотника типу Shahed. Сили оборони, як було заявлено, успішно використовували дрон-перехоплювач Sting (“Жало”). Відео стало першою публічною фіксацією перехоплення російського БАК: перехоплювач зміг наздогнати Shahed на значній висоті, понад хмарами: цей безпілотник здатен літати зі швидкістю понад 160 км/год та підніматися на висоту близько 3 км.  Тоді ж було повідомлено, що підрозділ Сил безпілотних систем Darknode зі складу 412-го полку  “Nemesis” знищив близько 100 ворожих дронів-камікадзе типу Shahed та “Гербер” за допомогою дронів-перехоплювачів.

БАК Sting, фото: telegraph

Як може відбуватись подальший розвиток сучасних БАК-перехоплювачів

З часом дрони-перехоплювачі набули масової поширеності та де-факто поступово перетворилися на частину протиповітряної оборони. І потреба в них зростає в геометричні прогресії, оскільки у 2025 році не тільки небо над полем бою вже кишіло дронами, але й кілометрів на 20-30 в обидва боки від лінії зіткнення. Завдяки порівняно низькій вартості, простоті експлуатації та можливості виробництва на непрофільних підприємствах БАК-перехоплювачі стають усе доступнішими, і це логічна відповідь на такий виклик. 

Статистика свідчить, що Україна і надалі нарощує потенціал використання БАК-перехоплювачів. Зокрема, з листопада 2024 року по березень 2025 року кількість успішного перехоплення ворожих безпілотників збільшилася у 4 рази - станом на 22 березня 2025 року було зафіксовано 2517 унікальних перехоплень, 2018 з них вдалось геолокувати.

        Зрозуміло, що безпілотні охоронці неба почали стрімко удосконалюватися та модернізуватися. Це так само логічні наслідки будь-якої війни, навіть нашої, що ще не завершена.

        У 2025 році БАК-перехоплювачі почали збивати цілі на відстанях, які раніше були абсолютно недосяжними. Скажімо, на початку червня український зенітний FPV-дрон перехопив російський розвідувальний безпілотник “Орлан-10” вже на відстані 33 км за лінією фронту - над територією Курської області. Для такого перехоплення використовувався новітній FPV-дрон літакового типу “Чаклун”.

БПЛА "Чаклун", фото: blackseanews

        Відносно невисока вартість перехоплювачів продовжує відігравати ключове значення у тому, що їхнє використання лише зростає: приміром, Сили оборони України у 2025 році почали використовувати БАК-перехоплювачі літакового типу “Техно Тарас” вартість якого при висоті до 6000 метрів та радіусі дії до 35 км становить лише 1600 доларів. Не випадково його встигли назвати “вітчизняним дешевим засобом ППО” .

Дрон-перехоплювач "Техно Тарас", фото: фонд Сергія Притули

        Важливим еволюційним напрямком стало удосконалення способів перехоплення. Наприклад, на БАК почали встановлювати боєприпас з уламковою бойовою частиною, що підривається за командою оператора та дозволяє суттєво збільшити можливість ураження.  

Одним із прикладів еволюції способів ураження цілей противника стала кодифікація у червні 2025 року БАК Chief-1 - для ураження як літальних апаратів, так і живої сили ворога. Дрон коптерного типу має двоствольний модуль з патронами зі шротом. До того ж БАК вже обладнаний системами автоматичного розпізнавання та досягнення оптимальної дистанції для ураження цілі.

Зі свого боку, встановлення потужних батарей дозволяє БАК отримати більшу дальність та висотність перехоплення.

Успішне застосування зенітних дронів проти безпілотників противника вийшла на такий рівень, що деякі бригади вже мають власні батареї БАК-перехоплювачів. Зі свого боку, противник намагається технологічно протидіяти, наприклад, з березня 2025 року почав серійно встановлювати на свої розвідувальні дрони типу Zala системи ухилення від зенітних дронів на базі “машинного зору”. 

        Серед ключових майбутніх задач – збільшення досяжності до ворожих цілей та якості оперування БАК для перехоплення.

        Одним із цікавих та важливих шляхів такого удосконалення зенітних БАК стали розробки та використання носіїв перехоплювачів – за їхній рахунок почали зростати можливості самих зенітних безпілотників. Компанія Justifier Drones, приміром, задля збільшення дальності та висоти польоту FPV-перехоплювачів почала запускати їх з дрона-носія. При цьому завдяки тому, що носій вже перебуває у повітрі, час реагування та швидкість підльоту перехоплювача до цілі відчутно скорочуються. 

Що за горизонтом: автозахоплення, автонаведення,  автопідрив, штучний інтелект

Ідея використання дронів для перехоплення повітряних цілей виявилася настільки потужною, що фінансування виробництва нових БАК-перехоплювачів VB140 “Фламінго” потрапило разом з іншою передовою зброєю до нового пакета військової допомоги Україні з боку Німеччини . Фактично VB140 “Фламінго” вже є прообразом гібрида, оскільки має можливість перехоплювати дрони у повітрі на відстані до 30 км. І це яскраво свідчить про визнання нового революційного витку у технологіях війни. Додатковим свідченням цього може стати той факт, що у червні 2025 року на виставці оборонних технологій у німецькому Нюрнберзі німецька компанія Diehl Defence, що її в Україні добре знають як виробника зенітно-ракетних комплексів IRIS-T, представила свою новітню розробку в галузі ППО-ПРО, а саме зенітний дрон Cicada. Комплекси IRIS-T SLM, БАК мають 40-кілометровий радіус дії, Але при цьому в радіусі близько кілометра  у них є так звана мертва зона, а  Cicada  призначений для перехоплення безпілотників малої дальності. Тож, можливо, це і є новий шлях забезпечення безпеки важливих та дорогих озброєнь на війні – через формування мережі безпілотних “охоронців”.

БАК Cicada, фото: Army Recognition

        Можна спрогнозувати, що наступними кроками до удосконалення стануть автоматизація, зокрема широке застосування автоматичного захоплення та наведення на ціль та автоматизованого підриву бойової частини при наближенні до цілі. І, зрозуміло, мова йтиме про удосконаленого програмування БАК, а згодом і елементів штучного інтелекту (ШІ).

Також можна передбачити, що майже напевно будуть розроблятися зенітні дрони-гібриди, тобто фактично зенітні ракети-дрони - для збиття вертольотів, великих багаторазових безпілотників оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів, тобто дуже дорогої зброї. Для цього на БАК будуть використовувати реактивні двигуни. 

Певне уявлення про майбутній розвиток українських БАК-перехоплювачів надав після призначення командувачем Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді. Зокрема, йдеться про поетапне розгортання впливу СБС на оперативній глибині, а це прогнозоване збільшення дальності застосування.

Отже, ми бачимо горизонт розвитку безпілотних авіаційних комплексів. За цим же горизонтом, хочеться вірити, в українських безпілотників не буде меж для знищення ворога. 

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.