У справі Нємцова Путін прийняв план Кадирова

Слідчий комітет Росії, який розслідує кримінальну справу щодо вбивства опозиціонера Бориса Нємцова, вирішив перевірити на можливу причетність до трагедії головного свідка - подругу політика Анну Дурицьку.

Це рішення було по-своєму добрим і мудрим. Доброта і мудрість полягали у тому, що Анні дозволили щасливо покинути Росію – і, переконавшись, що назад вона не повернеться нізащо, почали потроху озвучувати версію про її можливу причетність до події. Себто мова поки йде навіть не про прямі звинувачення – а так, натяки, про невідповідність свідчень Анни зі свідченнями інших людей, її "підозрілу неуважність" до довколишнього після того, як глухої ночі чоловіка біля неї перетворили на решето невідомі відморозки. Але ці натяки – це "інтелігентний витік" для "інтелігентного" "Комерсанта".

Бо трішки менш інтелігентним "Известиям" слідчі вже повідомили, що замовником вбивства, ймовірно, були українські спецслужби, а організаторами - голова батальйону імені Джохара Дудаєва Адам Осмаєв, а також його дружина Аміна Окуєва. Виконавцями стали неназвані поки "чеченські бойовики".

Можна тільки уявити, які версії побачать світ, коли до справи візьмуться ентузіастичні й не закомплексовані "Ньюси і Тудеї".

Таким чином, російські слідчі цілком офіційно повторюють маячню, котру за півдоби після вбивства озвучив чеченський лідер. На всяк випадок додаючи до довгого списку вбивць "дудаєвців" – про що Кадиров не говорив, але проти чого заперечувати теж не стане. На даному етапі "сліду західних спецслужб" поки не знайшли – але, схоже, за цим діло не стане. У слідчих пішло цілих чотири доби, щоб зрозуміти ті прості речі, які Кадирова знав з самого початку. Просто чудесний дар передбачати нову російську реальність у них розвинений далеко не так добре, як у Рамзана. Власне, тому вони й "слідаки", а не пожиттєві президенти суб’єктів Федерації.

При тому реальні, а не вигадані Кадировим українські спецслужби, ще можуть опинитися з Анною Дурицькою в скрутній ситуації. Бо видавати Дурицьку Росії – в разі, якщо звинувачення наростатимуть, ніхто, звісно, не буде. Добувати з неї якісь свідчення про момент вбивства, які б переконали у її невинуватості – теж видасться підозрілим, оскільки в Росії дівчина чи то й правда нічого не пам’ятала про кривавий нічний інцидент, чи то вирішила глухо мовчати, щоб пошвидше вибратись із цієї гостинної країни. Нові й принципово відмінні свідчення будуть виглядати підозріло навіть з точки здорового глузду, не кажучі вже про російський медіа-простір.

Це за умови, що українські спецслужби взагалі захочуть хоч якось втручатись у цей кремлівсько-кафкіанський процес. Так сталося, що в країні у нас не тільки війна, але й розгул тероризму, і ловити "відпускників з бомбами" – куди як нагальніше та потрібніше завдання, ніж вести дискусії з глухими.

А загалом, дивлячись на те, як напрасовані московські силовики старанно повторюють "перли мудрості" дикуватого гірського чоловіка, виникає інша, не менш дика думка. Про те, що з наступним правителем в Росії, можливо, все вже вирішено. І ніякі західні спецслужби в цій ситуації росіянам не допоможуть.

І штука навіть не в тому, що таке рішення прийняв маленький чоловічок у Кремлі. Швидше за все, це не так.

Просто Рамазан Кадиров – це справжня акула в тому морі божевілля та абсурду, на яке перетворилося суспільне життя в Росії. Акула, яка добре знає, куди попливуть завтра дрібніші кровопивці – навіть ще до того, як вони обдумають свій курс самостійно. Подібна акула стала б логічним і ефективним поводирем сучасної Росії.