Як Україні добитися екстрадиції Колобова

На сьогодні між Україною та Королівством Іспанія діє Угода про співробітництво у галузі боротьби зі злочинністю, підписана в 2003 році. Пункти цієї угоди передбачають взаємну підтримку, зокрема, в боротьбі з економічними злочинами та відмиванням коштів, набутих злочинним шляхом, під що, вочевидь, цілком підпадають діяння, які Колобову інкримінують в Україні. Проте, на превеликий жаль, дана угода ніяк не регулює процедуру екстрадиції.

А процедуру цю для Іспанії описує Європейська конвенція з екстрадиції. Зокрема, для того, щоб видати особу іноземній державі, в Іспанії потрібне рішення іспанського ж суду. Який довго і прискіпливо вивчає всі докази, надані батьківщиною, яка хоче повернути свого сина назад. При тому процес встановлення справедливості в іспанському суді вкрай неспішний, і може тривати від половини до двох з половиною років. Навіть у випадку, якщо заарештований добровільно згоден на екстрадицію, процедура його видачі з Іспанії триває від 2 до 6 місяців.

При тому суд оцінює не тільки обґрунтованість звинувачень, але й можливу наявність у переслідуванні політичних мотивів, а також можливе порушення прав звинуваченого на батьківщині (при тому стандартні умови утримання в українському СІЗО вправний адвокат в іспанському суді цілком може аргументовано назвати тортурами).

У подібній ситуації передбачити результати судового розгляду про екстрадицію Колобова передбачити вкрай складно. Особливо якщо зважити на те, що іспанські суди та правоохоронці нерідко намагаються дистанціюватись від "української тематики".

Яскравим прикладом україно-іспанської "співпраці" у боротьбі з злочинністю може служити, наприклад, нещодавнє затримання іспанською поліцією 8 громадян Іспанії за участь у бойових діях на території України – на боці "ДНР" та "ЛНР". Затриманих звинувачували в таких злочинах, як зберігання зброї і вибухових речовин, а також дії, спрямованих проти інтересів Іспанії, через день, за даними Eldiario, просто відпустили – навіть без застави. Буцімто через відсутність доказів їхньої злочинної діяльності. Фотографії, де герої позують у формі з іноземними знаками розрізнення та зброєю в руках, вагомими доказами для іспанської поліції не стали.

З одного боку, до українського громадянина ставлення може бути іншим, ніж до іспанців. З іншого ж боку, Іспанія традиційно є "тихою гаванню" для подібних Колобову "туристів" – при чому не тільки з України, але з Росії, та деяких інших країн. Екстрадиція одного з них може підштовхнути інших до зміни місця мешкання, в чому Іспанія не надто зацікавлена.

В будь-якому разі, українській стороні варто подбати про чисельні, чіткі й неспростовні докази вини Юрія Колобова – а також про достатньо гучне висвітлення всієї історії у європейських ЗМІ. В такому разі шанси на візит геніального фінансиста у Бориспільський аеропорт, а згодом – у слідчий ізолятор, будуть далеко не нульовими.