Росія побудувала мережу дронових баз біля Білорусі і два роки використовує її для ударів по Україні, — Радіо Свобода

Про це йдеться у розслідуванні білоруської служби Радіо Свобода.

Таких об'єктів щонайменше п'ять — усі в Брянській, Орловській та Смоленській областях. Більшість з'явилися або суттєво розширилися з літа 2024 року, частина добудовується досі.

Масштаб проблеми підтверджує навіть офіційна білоруська статистика: у 2025 році зафіксовано понад 1400 порушень повітряного простору, знешкоджено близько 520 дронів — третина бойових. У 2026 році силовики вперше визнали, що безпілотники залітають "практично щодня". При цьому Білорусь офіційно ніколи не називає їх російськими.

За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, більшість російських дронів під час масованих атак пролітають саме через Білорусь — і таких випадків стає дедалі більше. Близькість пускових комплексів до кордону дозволяє збільшувати бойову частину безпілотників завдяки економії палива.

П'ять відомих об'єктів

Аеродром "Шаталово", Смоленська область — лише 46 км до білоруського кордону, найближча відома точка запуску. Будівництво розпочалося на початку 2025 року, за рік кількість пускових установок зросла до десяти. Запуски фіксуються по кілька разів на тиждень.

Комплекс біля Цимбулової, Орловська область — російське держтелебачення саме його назвало "найбільшим дронопортом у світі". Площа об'єкта — майже 2 на 4 км, цієї весни збільшилась удвічі. Щонайменше 12 діючих пускових установок, одночасно тут можуть зберігатися сотні безпілотників.

Комплекс біля Навлі, Брянська область — збудований з нуля влітку 2024 року. Українські військові завдавали по ньому ударів у квітні, однак запуски "Гераней" і "Гербер" тривають по кілька разів на тиждень.

Аеродром Сеща, Брянська область — у 2022–2023 роках одне з головних місць запуску "шахедів". Після удару українських дронів у 2023 році активність знизилась, але об'єкт далі використовується як військовий транспортний вузол.

Комплекс біля Асовиці, Брянська область — найновіший з п'яти, з'явився влітку 2025 року. Розташований за 35 км від українського кордону — це суттєво скорочує час підльоту і дозволяє збільшувати бойову частину дронів.

За словами військового експерта Анатолія Храпчинського, Росія готується не скорочувати, а розширювати використання білоруського коридору. Ігнат при цьому наголосив, що Україна не зацікавлена у втягуванні Білорусі в конфлікт: "Точно не нам воювати з білорусами".

• 10 червня Польща закрила повітряний простір на три місяці поблизу України та Білорусі — для забезпечення безпеки держави.
• У квітні ексголова МЗС Кулеба пояснив, чому вважає реальною загрозу нападу з Білорусі — зокрема через розгортання там Росією систем ППО.