Надзвичайно важливими є правила гри, за якими відбуватиметься відбудова України, – Федорів

Таку думку висловила журналістка, голова громадської ініціативи Голка Ірина Федорів в етері Еспресо. 

"У нас зараз насправді серйозні виклики. Ви згадали от Гданськ, де була URC конференція, яка мала б забезпечити кращу відбудову України. Дійсно там були різні дискурси. Ми і говорили з боку України про те, що ми залучили чималі кошти, 9 мільярдів євро. На відбудову і очікуємо більше. Але дійсно оці от правила гри, за якими буде відбуватися відбудова, вони надзвичайно важливі. У нас є два запобіжники: оцінка впливу на довкілля і стратегічна-екологічна оцінка, які мали б спрацювати. Але так чомусь відбувається, що у нас ці оцінки відбуваються вже після того, як починають реалізовуватись якісь проєкти, і це шалені конфлікти і ризики. Тобто виходить так, якийсь підприємець, інвестор вкладає гроші в якийсь проєкт. Люди бачать, що тут ризики", - зазначила вона.

Ірина Федорів навела як приклади дискусії навколо Національного військового меморіального кладовища та можливого будівництва об'єктів у Карпатах без належної оцінки впливу на довкілля.

"Ви, наприклад, показували військове кладовище меморіальне, попереджали екологів, в них же ж є відповідна освіта, що будуть проблеми, але хтось хотів це робити швиденько і не зважати на ці ризики. І потім от дивимось, що ми маємо. Чи хотіли ми б такі ризики на військовому меморіальному кладовищі. Або, наприклад, будівництво Карпат, коли, наприклад, з гір буде йти якийсь сув і будуть страждати населені пункти, бо там хтось побудував без оцінки впливу на довкілля вітряки, наприклад. І насправді, от коли ми оці от запобіжники не використовуємо, тоді у нас починаються конфлікти з громадянами. Громадяни йдуть в суд, інвестиційний проєкт зупиняється на кілька років, і тоді інвестори кажуть: "Так тут же ж сприятливий інвестиційний клімат". І за це все мав би відповідати наш уряд, який мав би розробити чіткі правила гри і стежити мала би державна система, як це все дотримується", - додала вона.

Читайте також: Безпека стала головною умовою відбудови України, - експертка з євроінтеграції Болюбаш про підсумки конференції в Гданську

На думку експертки, держава має встановити чіткі правила проведення таких процедур ще до початку реалізації інвестиційних проєктів.

"Але у нас в уряді, як відомо, рік тому, по суті, знищили Міністерство довкілля і з'єднали його з Міністерством економіки. І, ви знаєте, от дуже прикро чути від наших міжнародних партнерів, коли вони говорять англійською мовою, вони кажуть, що у нас є Міністерство економіки and so on, тобто і так далі. Вони не сприймають в цьому міністерстві довкілєвий компонент, як щось важливе. А дійсно, на шляху до євроінтеграції з нас будуть питати за ці екологічні речі. І по тому, що роблять в парламенті, зокрема Руслан Стефанчук з цивільним кодексом, бо ми рік тому в етері Еспресо говорили про закон Мазепи, який теж вносить зміни до цивільного кодексу, і хто хоче легалізувати дерибан. Так здається, що люди зараз, поки ми ще не в Євросоюзі, а ми там будемо, вони роблять правила гри, щоб з парламенту і уряду вийти на золотих парашутах, а вже коли дійде до оцього переговорного кластеру про екологію, тоді ми будемо залагоджувати цю історію", - зазначила вона.

Найбільшим інституційним ударом по довкіллєвому напрямку Ірина Федорів вважає урядове рішення про злиття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів із Міністерством економіки 

"Рік тому, коли знищували Міністерство довкілля, понад 130 організацій звернулися до уряду і до парламенту, щоб терміново відновити Міністерство. Якщо ми в урядовій політиці вбиваємо довкілєвий напрям, виводимо з поля гри по суті міндовкілля, ставимо згори Міністерство економіки, то таких нормальних правил гри не буде. Зауважу, що коли тягнули більше ніж рік тому закон Мазепи, який легалізовував крадене і реально став наступом на екологію, то Міністерство довкілля, яке тоді було, попри все, з-за того, що це проголосувала там більшість слуги народу народу, да, коли влада це підтримала. Президенту сказали, що цей закон треба ветувати. Тобто в системі уряду була інституція, яка прописувала червоні лінії. Зараз цієї інституції немає", - зауважила вона.

Читайте також: Відбудова з прицілом на ЄС та інвестиції в безпеку: експертка з євроінтеграції Болюбаш про підсумки форуму у Гданську

Журналістка наголосила, що будь-які кулуарні ініціативи щодо змін земельного, цивільного чи екологічного законодавства мають проходити через жорсткий спільний моніторинг українського громадянського суспільства та західних партнерів. 

"А друге - це коли з'являються в парламенті законодавчі ініціативи, вони 100% мають бути під прицільним моніторингом громадськості, під прицільним моніторингом наших західних партнерів. Ми маємо виловлювати ці ризики, нам би мало Міністерство Довкілля та так само допомагати і сигналізувати. А для цього ми не можемо так швидко нестися. От згадайте, що в нас було з цивільним кодексом пана Стефанчука, коли він його зареєстрував і менше ніж через місяць його голосують і потім виходять люди з картонками. Тобто нам треба в уряді навести порядок, і в парламенті навести порядок. І тоді ми зможемо мати реальні інструменти, аби ставити запобіжники, коли таке несеться", - підсумувала Ірина Федорів. 

• 28 червня у польському Гданську завершилася дводенна конференція з відбудови України. Скільки вдалося залучити коштів та які теми обговорювали.