Електросамокати виходять з-під контролю: як побиття військових у Львові оголило проблему безпеки

Ця історія стала черговим нагадуванням про проблеми, які створює стрімке поширення електросамокатів у містах: від травмування пішоходів до конфліктів, для яких українське законодавство досі не має чіткої відповіді. Більше про це розповість Еспресо.

Що сталося?

скрін з відео конфліктної ситуації, що трапилася у Львові 12 березня, фото: фейсбук

У березні у Львові неповнолітні на прокатних електросамокатах жорстоко побили двох військових за зауваження щодо швидкісної їзди через зупинку громадського транспорту.

Про це стало відомо з поста активістки Юлії Гвоздович – доньки одного з постраждалих, який є ветераном війни. 

Бійка трапилася біля ТЦ "Магнус" 12 березня о 20:45, є відповідне відео, яке підтверджує інцидент. 

"Троє хлопці, більшість із яких неповнолітні, їхали на швидкості на прокатних самокатах крізь зупинку громадського транспорту біля Магнуса, де стояв на зупинці мій батько із своїм товаришем. Спершу вони його ледве не збили з ніг (там весь тротуар 1,5м), а на його зауваження – замість того щоб вибачитись, почали бійку. У результаті - один із самокатчиків сильно побив мого тата, вишвирнув його на проїжджу частину, де наносив багато тілесних ушкоджень. Більше того, хулігани бачили одяг мого тата та його колеги – військового, який перебував у відпустці, і якому також дісталось. Ні, вони не були у пікселі, але колір одягу хакі, військові кросівки, могли б дати їм розуміння чи підозру, що вони мають відношення до ЗСУ, але це їх не спинило від того, щоб так сильно  їх бити. Мій тато уже не військовий через вік, але таким був добровільно з першого дня повномасштабки", - пише Гвоздович.

Вона винесла це питання на загал тільки зараз, оскільки попри встановлення поліцією всіх учасників інциденту, за її словами, слідство проходило "вʼяло, неактивно і не неупереджено". Також вона попросила відгукнутися потенційних свідків події.

Як це трактують юристи?

Адвокат Олег Мицик, який захищає інтереси батька Юлії Гвоздович, повідомив, що станом на сьогодні троє підлітків - учасників події надають узгоджені між собою показання, але водночас наявні відеозаписи, пояснення потерпілого та його співслужбовця свідчать про дещо іншу картину подій. 

"Вбачається, що неповнолітні займали бійцівські стійки, демонстрували готовність до конфлікту, а за наявною інформацією окремі з них займаються боксом. Йдеться не про випадкову штовханину, а про дії осіб, які завдавали ударів та тілесних ушкоджень людям, що були втричі старші за них, та буквально кидали їх на землю. По факту побили військовослужбовця у відпустці та недавно звільненого за віком військового фактично за різку реакцію на проїзд трьох самокатів через зупинку громадського транспорту. Напівмілітарний одяг прямо не вказував, що б'ють військового, але вік! Особливо показовим є характер отриманих потерпілим ушкоджень: перелом ноги в трьох місцях навряд чи узгоджується з версією про те, що людина просто необережно оступилася. Саме тому об'єктивні показання сторонніх очевидців можуть мати вирішальне значення для встановлення реального механізму події", - написав Мицик.

Адвокат також додав, що слідство опинилося у складній ситуації. Адже для повідомлення про підозру у хуліганстві необхідно довести не лише сам факт спричинення тілесних ушкоджень, а й те, що дії були грубим порушенням громадського порядку, вчиненим з мотивів явної неповаги до суспільства, з використанням незначного приводу для конфлікту. 

"Саме тому показання випадкових перехожих та осіб, які перебували на зупинці, можуть стати тим доказом, який дозволить відтворити повну картину подій та дати належну кримінально-правову оцінку діям учасників конфлікту. Було б прикро, якби за відсутності незалежних свідчень справа, яка за своїми обставинами очевидно є  хуліганством, у підсумку звелася лише до кваліфікації за статтею 125 Кримінального кодексу України", - наголосив Мицик.

Яка ситуація зараз з ветераном та справою?

У коментарі Еспресо Юлія Гвоздович розповіла, що наразі ніхто із можливих свідків не відгукнувся, однак надійшло кілька пропозицій від організації та працівників, як там поруч працюють. 

"Основний позитив, що слідство нарешті зарухалося. Буде нарешті допитаний мій тато, як потерпілий, бо до цього взяли лише свідчення, коли він був в лікарні в стані шоку. Буде нарешті проведений слідчий експеримент за 4 місяці досудового розслідування. Бо до публікації поста, справа частково стояла на місці. Ситуація сталася 12 березня, а розкадровку відео, яке єдине показує, що відбулося, зробили лиш 2 червня. Хоча мали би зробити за 60 днів. Тому, коли ми дізналися, що хочуть перекваліфікувати цю справу на легкі тілесні ушкодження по 125-й статті Кримінального кодексу, ми хотіли привернути увагу відповідальних за це осіб, щоб більш детально розглянули ситуацію, провели додаткову судмедекспертизу, зробили слідчий експеримент", - зазначила Гвоздович.

Також вона сказала, що її батько три тижні пролежав в лікарні, йому робили операцію та вставляли титанові пластини.. Після - він 1,5 місяця пролежав вдома. Наразі стан батька покращився і він лише зараз починає потрохи ходити. 

Реакція міста на проблему використання електросамокатів

Після розголосу справи, міська влада Львова також відреагувала на ситуацію стосовно регулювання руху електросамокатів у місті, що стало причиною конфлікту між підлітками та військовими. 

12 червня в ЛМР повідомили, що "через велику кількість травмувань в місті посилять заходи безпеки щодо користування електросамокатами". Вони навели статистику, що понад 100 дітей травмувалися за останні три місяці під час катання на електросамокатах, а минулого року троє дітей, які зазнали тяжких травм внаслідок падіння з електросамокатів, навіть стали посмертними донорами після констатації смерті мозку. 

Тому міський голова Львова Андрій Садовий запропонував з 1 липня внести зміни у роботу операторів електросамокатів у місті. За його словами, оператори прокату повинні будуть забезпечити верифікацію віку користувачів, а прокат електросамокатів має стати доступний лише з 16 років. Також буде визначено аварійно небезпечні ділянки, де швидкість електросамокатів буде обмежена до 15 км/год. Крім цього мають  зробити використання захисних шоломів обов’язковим. 

"Багато хто питає, чому місто просто не заборонить електросамокати. Бо місто сьогодні не має таких повноважень. Можна оголосити заборону хоч завтра. Але якщо самокати після цього продовжать їздити містом, це буде не рішення, а його імітація. Тому ми робимо те, що реально можемо зробити вже зараз: посилюємо правила, обмежуємо швидкість у небезпечних місцях та наполягаємо на змінах до державного законодавства", - наголосив Садовий.

Натомість Юлія Гвоздович, яка після інциденту з її батьком пропонувала заборонити використання самокатів у історичному ареалі міста Львова, відзначила Еспресо, що запропоновані містом зміни не надто допоможуть вирішити питання. 

"Як на мене, те, що зараз було запропоновано ЛМР, воно нічого не змінить, тому що і так є певне обмеження по віку щодо користування самокатами. Наприклад, хлопці, які побили мого батька, двоє з них неповнолітні, і вони взяли самокати на прокат. Нацполіція їм нічого взагалі не зробила, і оператор прокат також, тому це не проконтролюєш, особливо оформлюючи групову поїздку на електросамокаті. А по тротуарах – це ж давно вже не можна їздити. Але все рівно їздять. Також питання до обов’язкового шолому. Бо тоді зникне сенс шерингку самокатів, бо, очевидно, з собою їх ніхто постійно не носитиме. Загалом моя позиція зводиться до тією, яку прийнято у багатьох великих містах Європи – заборонити використання електросамокатів у певних зонах, де велике скупчення пішоходів і водіїв на вузьких ділянках", - відзначила Гвоздович додаючи.

Вона додала, що потрібні системні законодавчі зміни.

Що каже уряд і як збирається регулювати питання електросамокатів?

Ще у 2020 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №3023, який запроваджує чіткі правила для електросамокатів. Якби його прийняли тоді, можливо вдалося б уникнути багатьох конфліктних ситуацій та травм. Однак документ майже шість років пролежав у комітеті. І лише нещодавно його "реанімували".

Віце-прем'єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба днями повідомив, що комітет Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №3023, який вперше комплексно врегулює використання персонального легкого електротранспорту в Україні.

"Його головна мета – визначити користувачів такого транспорту повноцінними учасниками дорожнього руху та встановити зрозумілі правила для всіх", - каже міністр.

Цей документ, зокрема, передбачає:

• рух велосипедними доріжками та велосмугами, а за їх відсутності – правим краєм проїзної частини або узбіччям;
• заборону керування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
• заборону користування телефоном під час руху;
• обов’язкове використання освітлення та світлоповертальних елементів у темну пору доби.

"Важливо, що законопроєкт не передбачає запровадження окремої категорії водійських посвідчень для користувачів такого транспорту. Також документ закладає основу для відповідальності за порушення правил та визначає розподіл відповідальності між користувачами і сервісами прокату", - додав Кулеба.

Як зараз регулюється рух на електросамокатах? 

Станом на сьогодні в Україні рух електросамокатів регулюється насамперед Правилами дорожнього руху, хоча окремого повноцінного закону про електросамокати поки що немає. Після змін до законодавства користувачів електросамокатів віднесли до учасників дорожнього руху, а самі електросамокати – до категорії легкого персонального електротранспорту. Це означає, що їхні водії зобов'язані дотримуватися ПДР і можуть нести адміністративну або навіть кримінальну відповідальність у разі ДТП.

На практиці водіям електросамокатів рекомендується рухатися велосипедними доріжками, а за їх відсутності – узбіччям або якомога ближче до правого краю проїзної частини. Їзда серед пішоходів на високій швидкості вважається небезпечною, а на пішохідних переходах самокат слід переводити вручну. Поліція також радить використовувати шолом, світловідбивачі та ліхтарі під час руху в темну пору доби. За керування у стані сп'яніння або створення аварійної ситуації можуть застосовуватися ті самі норми відповідальності, що й до інших учасників дорожнього руху.

Читайте також: Війна в Ірані змусила Садового заблокувати пільгові ЛеоКарт: як глобальна криза вдарила по українських пільговиках і хто за них має платити