Попередники "Правого сектору": вісім невдалих референдумів від політичних партій

На своєму закритому з'їзді партія "Правий сектор" висунула вимогу про проведення всеукраїнського референдуму. На порядку денному - недовіра Верховній Раді, Кабміну та президенту. Ситуація виглядає нетиповою. Раніше партії, що виступали з намірами організувати референдуми з того чи іншого питання, належали до лівих сил. Зараз до справи стала права радикальна партія.

Поки що підготовка до референдуму з ініціативи "ПС" не розпочалась, але досвід попередніх років вказує, що політсилам жодного разу не вдавалось втілити в життя свої ініціативи. До того ж заяви про бажання організувати референдум частіше за все були суто політичними деклараціями. Таким чином привертали увагу виборців, залякували опонентів, демонстрували активність.

Еспресо.TV пригадало найяскравіші приклади партійних ініціатив.

2005 рік

Вступ України до НАТО та Єдиного економічного простору

Ініціатива: Соціал-демократична партія (об'єднана) заявила про збір 4,6 млн підписів на користь проведення референдуму. Тоді її представник у парламенті нардеп Володимир Заєць заявив, що референдум має бути проведено в березні 2006 року (разом з виборами в Верховну Раду). Він також наголошував, що українці стануть в НАТО "гарматним м'ясом". Свою підтримку референдуму висловили Партія регіонів та Комуністична партія України.

За задумом СДПУ (о), українці мали б відповісти на два запитання: чи згодні вони, аби Україна приєдналась до НАТО, чи підтримують вони участь в Єдиному економічному просторі з Росією, Казахстаном та Білоруссю.

Результат: Центральна виборча комісія (ЦВК) передала президенту документи щодо збору підписів на користь референдуму. Віктор Ющенко проігнорував це подання. В 2009 році за позовом Віктора Медведчука суд визнав протиправною бездіяльність Ющенка. Згодом право на оголошення референдуму перебрав на себе його наступник - Віктор Янукович. Він не віддав відповідного наказу.

2006 рік

Український SMS-референдум "За російську мову"

Ініціатива: Партія регіонів упродовж двох місяців, з січня по березень, проводила опитування щодо надання російській мові статусу другої державної. Не приховувалось, що вона була частиною підготовки до парламентських виборів 2006 року.

Результат: За даними організаторів, в опитування взяли участь 315 тис. людей. На користь російської, як другої державної, висловили 81% опитуваних. Це дозволило знову використати ідею про російську, як другу державну, в якості передвиборчої заяви.

Зміни до Конституції

Ініціатива: БЮТ оголосив про необхідність визначитись з такими питаннями, як всенародні вибори суддів, відміна недоторканності для депутатів, суддів та президента, посилення боротьби з корупцією. В 2007 році лідер блоку Юлія Тимошенко прозвітувала, що зібрано 7 млн підписів за проведення референдуму.

Результат: Центральна виборча комісія не змогла ухвалити рішення про реєстрацію ініціативної групи. Також в представників ЦВК були заперечення щодо відповідності референдуму законодавству. Зокрема, на думку деяких з них, зміни до Конституції не могли бути реалізовані через референдум з народної ініціативи.

2012 рік

Зміна Кримінального кодексу, що дозволило б звільнити Юлію Тимошенко

Ініціатива: На той час БЮТ висловив вимогу відмінити статтю 365 Кримінального кодексу, за якою було засуджено Тимошенко. "Так, ми розуміємо, що ніде в світі не проводили референдум для звільнення однієї людини, але ситуація в Україні критична", - заявив нардеп Юрій Одарченко.

Результат: Верховна Рада декриміналізувала частину економічних злочинів, але статтю, за якою судили Тимошенко не змінили. В самому БЮТ далі наміру справа не рушила.

2013 рік

Мажоритарна виборча система та двопалатний парламент

Ініціатива: Регіональні представництва Партії регіонів запропонували зняти депутатську недоторканність, скоротити кількість депутатів в парламенті до 300 обранців. Вибори проводити лише за мажоритарною системою, утворити другу палату ВР, до якої увійшли б представники регіонів. Опозиція в парламенті на той час постійно блокувала трибуну. Вибори за такими принципами мали звести до мінімуму їх шанси потрапити до ВР.

Результат: ЦВК розпочав підготовку до референдуму, але політичного рішення щодо його проведення так і не було ухвалено.

Приєднання України до Митного союзу

Ініціатива: Комуністична партія України та "Український вибір" зібрали понад 3 млн підписів на користь проведення референдуму. Лідер КПУ Петро Симоненко тоді заявив, що цей процес має припинити "однобічну агітацію за асоціацію з ЄС".

12 вересня КПУ відправили до Центрвиборчкому документи про проведення референдуму.

Результат: ЦВК відмовилась зареєструвати ініціативні групи з проведення референдуму. Також тоді журналісти з'ясували, що "Український вибір" передав на користь цього референдуму підписи, які були зібрані СДПУ(о) ще в 2006 році.

Заборона Компартії

Ініціатива: Депутат ВР від фракції УДАР Едуард Гурвіц, колишній депутат Юрій Кармазін і лідер політичної партії "Братство" Дмитро Корчинський заявили про намір організувати референдум про заборону Комуністичної партії та почати розслідування комуністичних злочинів. Ідея пролунала одразу після заяв Компартії про організацію референдуму щодо Митного союзу.

Результат: Незважаючи на те, що пролунали лише заяви, ідея заборони отримала втілення в якості закону про декомунізацію. Його парламент ухвалив навесні 2015 року. Наразі Міністерство юстиції сформувало комісію, яка вивчає відповідність символіки КПУ закону про декомунізацію. Її можуть заборонити саме за його нормами.

2014 рік

Вступ України до НАТО

Ініціатива: Партія "Батьківщина" повідомила про те, що зібрано 3 млн підписів на користь проведення референдуму про вступ України до НАТО. 5 вересня відбулись збори громадян. Лідер партії Юлія Тимошенко вимагала, аби референдум було проведено 26 жовтня, разом з виборами до Верховної Ради.

Результат: Центрвиборчком відмовив у реєстрації. Згідно з законодавством, на ініціативних зборах громадян щодо референдуму мав бути присутнім представник ЦВК. Але йому заборонив відвідати збори Окружний адміністративний суд Києва.