Україна-Польща. Москва зосередилася насамперед на спробах підірвати "спільний фронт безпеки"

На це звертає увагу оглядач Rzeczpospolita Марек Козубель.

Росія використовує суперечку довкола надання підрозділу українських військ імені героїв УПА для побудови фальшивого образу стратегічного розпаду партнерства Польщі та України — попереджають аналітики

Оскільки українська символічна політика викликає в Польщі спротив і відчуття порушення пам’яті про жертв Волині, Польща повинна обмежити військову та політичну підтримку України — на такий вигідний для Москви висновок з аналізу операцій впливу вказує Войцех Покора, головний редактор Disinfo Digest.

Надання президентом України Окремому центру спеціальних операцій "Північ" ССО ЗСУ почесного найменування "Героїв УПА" стало однією з "найінтенсивніше експлуатованих тем у російському та проросійському інформаційному просторі" — зазначають аналітики фонду, який протидіє російській дезінформації.

"Поєднання справжньої історичної травми, сильних суспільних емоцій і поточного контексту війни призвело до того, що російський пропагандистський апарат розцінив цю справу як особливо корисний інструмент операції впливу, спрямованої проти польсько-українських відносин", — акцентує авторка аналізу Катажина Войда.

І тут не має такого великого значення те, що польська реакція не зводилася до заперечення стратегічного значення підтримки України у війні проти Росії. 

На це звертали увагу, зокрема, Міністерство закордонних справ Польщі та президент Кароль Навроцький, який пояснював, що підтримка України в її боротьбі проти Росії залишається стратегічною метою Польщі.

Водночас польський наратив "вказував на необхідність врахування польської історичної чутливості в українській символічній політиці, особливо в питаннях, пов’язаних з ОУН-УПА та Волинським злочином (так у Польщі трактують волинську трагедію, - ред.)".

Росія використовує суперечку щодо "Героїв УПА", щоб переконати, що Польща повинна обмежити або припинити підтримку України

На думку аналітиків, Москва зосередилася насамперед на спробах підірвати "спільний фронт безпеки", тобто на просуванні наративу: "Польща повинна обмежити або припинити підтримку України".

"Російський інформаційний апарат наголошував на тих фрагментах польської дискусії, які посилювали образ приниження, гніву та розриву з Києвом, і водночас замовчував ті, що вказували на необхідність збереження стратегічної єдності перед обличчям Росії", — звертає увагу Катажина Войда.

Водночас Москва намагалася просувати тезу про нібито "героїзацію нацизму". Вона пов’язала цю суперечку з перепохованням Андрія Мельника та планами перевезення в Україну останків Євгена Коновальця як елементів "відродження нацизму".

Одночасно рішення української сторони було представлено як доказ "ментальної неготовності" України до вступу в Європейський Союз.

Російський меседж, адресований польській аудиторії, ґрунтувався на тезі про нібито невдячність України: "Польща допомагала Україні, приймала біженців, підтримувала Київ політично та військово, а натомість була символічно принижена через вшанування формування, яке в Польщі асоціюється з відповідальністю за Волинський злочин", — пояснює аналітикиня.

Польща не повинна дозволити Росії перехопити тему Волині як інструмент розколу коаліції, що підтримує оборону України, та послаблення безпеки всього східного флангу НАТО.

Росіяни також акцентували на вимозі обмежити військову допомогу Україні. І саме це, на думку Катажини Войди, є суттю російської операції впливу.

"Російські пропагандистські центри інтенсивно висвітлювали висловлювання депутата Влодзімєжа Скаліка, представляючи його як заклик заблокувати транзит західної зброї через Польщу. Цей мотив з’являвся в кількох матеріалах, зокрема в контексті зняття українського прапора з ратуші в Любліні та вимоги вибачень від Зеленського", — описує Катажина Войда.

Російські пропагандисти також підхопили повідомлення західних медіа про цей інцидент, "надаючи їм більш різкого змісту". У цьому контексті вони, зокрема, послуговувалися повідомленнями агентства Reuters та публікацією в газеті The Financial Times.

Московські медіа робили акцент на делегітимізації України як партнера Заходу.

Суперечка щодо "героїв УПА". Які найважливіші цілі російської пропаганди

У чому насправді полягала мета?

"Це елемент ширшої стратегії: Росія намагається показати Україну як державу "неєвропейську", "націоналістичну", "радикальну" та нездатну до відповідального діалогу із сусідами. У цій логіці суперечка навколо УПА стає інструментом послаблення підтримки європейської інтеграції України та підриву її місця у спільноті демократичних держав", — пояснює аналітикиня.

Російські медіа також намагалися створити враження масової зміни суспільних настроїв у Польщі.

"Пропаганді не потрібно доводити, що більшість поляків відвертається від України. Достатньо створити враження тенденції: черговий політик критикує Зеленського, черговий символ усувають, чергова заява говорить про кінець терпіння. З таких елементів формується образ "наростальної хвилі", яка має послаблювати суспільну стійкість до російських операцій впливу", — пояснює механізм російської пропаганди аналітикиня Disinfo Digest.

І додає, що найбільш маніпулятивним елементом цього наративу є спроба представити Росію як захисника "історичної правди".

"Росія порушує цю тему не для того, щоб підтримати ексгумації, примирення, діалог між істориками чи гідне вшанування жертв. Її мета — загострення напруженості між поляками та українцями й перенесення суперечки про історичну пам’ять на рівень поточних стратегічних рішень", — пояснює вона.

Отже, йдеться про інструмент інформаційної війни. 

Якою має бути комунікаційна відповідь з польського боку?

На думку Катажини Войди, представники держави повинні "послідовно й рішуче вимагати поваги до правди про Волинський злочин, згоди на проведення ексгумацій, гідного вшанування жертв, а також уникати символічних рішень, які можуть поглиблювати напруження у польсько-українських відносинах".

Водночас Польща не повинна дозволити Росії перехопити тему Волині як інструмент для розколу коаліції, що підтримує оборону України, та послаблення безпеки всього східного флангу НАТО.

Переклад з польської