"Ескорт": Зустрілися дві самотності

Зав'язкою сюжету виступає зустріч представників двох найдавніших професій, Мітча (Майкл Донегер) і Наталі (Ліндсі Фонсека). Високий рівень інтелекту, педагогічні здібності і диплом Стенфордського університету не допомогли Наталі знайти роботу краще тієї, яку вона воліє називати "ескорт-послугами". Вона досягає успіху в якості високооплачуваної повії і збирається через два-три роки - якщо вціліє, - вкласти зароблені гроші в який-небудь поважний бізнес. Мітч в якості журналіста куди менш успішний. Претендуючи на статус універсального автора, здатного освоїти будь-яку тему, він не є фахівцем в жодній і виконує в зубожілій газеті головним чином обов'язки автора некрологів. Втім, його звільняють і з цієї посади, тож йому доводиться терміново шукати новий медіапритулок для своїх талантів.

Особистість красуні і розумниці, випускниці престижного університету, що заробляє настільки малошанованим заняттям, захоплює Мітча можливістю написати гострий матеріал, який дозволить йому влаштуватися на нове місце.

Наталі зовсім не в захваті від перспективи бути прославленою в своїй професійній якості в журнальній статті. Але врешті-решт героїня вирішує, що, оскільки вона працює без сутенера, супровід молодого міцного чоловіка дозволить їй відчувати себе у більшій безпеці, тож вона погоджується на вмовляння Мітча і пропонує йому на правах журналістського розслідування взяти участь в її нічному полюванні за клієнтами.

Відповідно до сюжету, оповідання набуває характеру "бадді-муві" - історії про вимушені взаємини двох вельми несхожих людей, які по ходу дії долають розбіжності і поступово переймаються симпатією один до одного (зрозуміло, в даному випадку симпатія є лише прелюдією до романтичних почуттів). При цьому перепоною до спільного щастя героїв виявляється не лише ремесло Наталі, яке не надто сприяє встановленню серйозних відносин, а й особливості сексуального життя самого Мітча - еротомана, який надає перевагу випадковим зв'язкам, що він заводить завдяки спеціальному інтернет-додатку.

Особисті проблеми, інтимні переживання і комплекси персонажів поєднуються з соціальною проблематикою, пов'язаною в першу чергу з засиллям Інтернету - впливом мережевих записів на людські та професійні відносини, занепадом друкованої журналістики. При такому різноманітті і значенні зачеплених тем "Ескорт" справляє достатньо бентежне враження, не справляючись з жодним із заявлених предметів обговорення. Відчувається, що автори мають дуже туманне уявлення про трудові будні як журналістів, так і повій. Нічне життя барів і мотелів видається гранично стерильним, сексуальна залежність Мітча виглядає награною, в діалогах можна відшукати забавні репліки, але в цілому вони здаються вимученою, ходульною балаканиною. Спроби ж авторів надати тому, що відбувається, оригінальність, обігруючи штампи подібних історій про взаємини повії і хлопця, здатного розгледіти у ній скарб, не викликають нічого, крім жалості. При цьому оповідь занадто блякла, щоб спонукати когось піддати її розгромній критиці - хвалити ж її нема за що.

"Ескорт" можна назвати прекрасним прикладом фільму, необов'язкового для перегляду, хоча ті, хто з ним все-таки познайомляться, погодяться, що причина, яка спонукала головну героїню зайнятися проституцією, є найбезглуздішим поясненням подібного кроку в історії кінематографу.