Даркнет (darknet) або діпнет - місце, де збираються люди, яким є що приховувати. Більшість сторінок тіньового інтернету звичайний браузер не індексує. Серед недосвідчених користувачів даркнет, як і будь-яке «таємне товариство», обросло ореолом таємничості та романтики.
Редакція Еспресо.TV вирішила розібратися, що таке тіньовий інтернет і для чого він потрібен. Нагадаємо також, що будь-яка незаконна діяльність в інтернеті карається законом. Усі розмови з учасниками діпнета здійснювалися анонімно, за допомогою шифрування чату.
Сто одежинок, і всі без застібок
Щоб побачити неіндексовані сайти, не треба володіти глибокими знаннями - достатньо завантажити і встановити Tor - програмне забезпечення для анонімності в інтернеті. Спочатку Tor розроблявся американськими військовими для підтримки дисидентів у авторитарних країнах. Він має вигляд звичайного браузера з логотипом цибулини.
Якщо спрощено, то суть роботи Tor зводиться до того, щоб провести дані через кілька «цибулинних» серверів, перш ніж зв'язатися із сторінкою-запитом. Цей шлях завжди обирається випадково, тому відстежити джерело запиту практично неможливо.
Onion (цибулинні) сайти рідко мають назву домену, яку легко вимовити. Найчастіше це просто набір цифр і букв, тому випадково або просто так потрапити на ці сайти складно. Для входу на деякі сторінки необхідні запрошення або реєстрація. Далі все залежить від профілю сайту. Найбільш відвідувані майданчики в даркнет - це форуми-магазини. Там до звичайних користувачів додаються продавці, покупці й гаранти угод.
Майже немає табу
Тут можна придбати практично будь-який вид наркотиків, зброї, підроблених документів та хакерських послуг. Як і на будь-якому торговельному майданчику, тут є реклама. Тільки зміст рекламних банерів відрізняється: на більшості з них продавець обіцяє заборонені речовини найвищого сорту. На деяких (їх уже менше) розміщують рекламу продавці підроблених документів або зброї.
Звісно, оскільки все відбувається анонімно, складно бути впевненим у якості послуг, що надаються, порядності продавців або платоспроможності покупців. Тут на допомогу приходить адміністрація форуму, яка відсіває «неблагонадійних». Іноді адміністратори виступають гарантами угод, утримуючи оплату до повної передачі товару.
«Є невелика різниця в адмініструванні таких форумів. З технічної погляду адмін Tor-майданчика повинен бути сильніше підкований, так як специфіка товарів, що продаються загрожує йому великим терміном», - розповідає Ens, адміністратор форуму Rash.
Ens
«Що мене приваблює в діпвебі? Все потроху. Дуже багато тут цікавих людей, яких не зустрінеш у звичайному інтернеті. Які багато можуть розповісти корисного, поділитися якимись знаннями або навичками. І спосіб життя теж - тут я можу бути ким завгодно. Ну і невеликий заробіток», - розповідає Ens про своє ставлення до Tor.
Він уже шість років є учасником Tor-спільноти. За його словами, він прийшов сюди, щоб дізнатися, як себе убезпечити, оскільки його діяльність почала активно пресувати держава. На питання, про яку державу йдеться, Ens пояснює, що це не важливо, тому що у них не прийнято обговорювати своє місцезнаходження.
Анонімність стирає такі визначення, як зовнішність, національність, статева приналежність. По суті, це подвійне життя. Вести його не особливо обтяжливо, а близьких він зайвий раз не вплутує.
«Це все через людську балакучість. Є така німецька приказка: "Знають двоє - знає і свиня". Немає ніякої гарантії того, що хтось не проговориться. Та й 99 відсотків знайомих не приймуть того, що ти займаєшся такою діяльністю», - пояснює Ens.
Асорті заборонених товарів
У більшості випадків на форумах відбувається оборот нелегальних товарів: наркотиків, зброї, підроблених документів, банківських карт, послуг хакингу, переведення в готівку і «відмивання» грошей. Невеликі магазини заробляють у середньому 5 тисяч доларів на місяць.
Наркотики і зброю продають за допомогою закладок - так продавець може максимально убезпечити себе і не зустрічатися безпосередньо з покупцем. Схема проста: продавець (або кур'єр продавця - «кладмен») робить «закладку» з товаром. Після внесення потрібної суми покупцеві вказують місцезнаходження «закладки».
«У звичайних бариг вже все під ковпаком. Там відсоток того, що тебе можуть взяти при покупці, досягає 100. При закладці теж ризик є, але менше. Тут все залежить від продавця, кладмена і долі. Можуть і побачити, може і хтось інший забрати. Хороший кладмен на вагу золота. Постійно придумують щось нове. І в основному закладки роблять у безлюдних місцях. Це якщо нормальний продавець, а не сольовий барига, який в під'їздах працює», - пояснює тонкощі «бізнесу» Ens.
На більшості форумів «солі» і «спайс» під забороною, оскільки, за словами торумчанина, сам наркотик дешево коштує, можливість смертельного результату велика, а контингент, який їх приймає нагадує ожилих зомбі, які щось без кінця клянчать.
Через доступність наркотику його приймають переважно підлітки. Саме тому написи «курильні суміші, солі, спайс» із номерами телефонів продавців можна побачити недалеко від шкіл.
При бажанні можна знайти когось для «розбірок» із недоброзичливцями. В основному, це послуги з надання фізичних каліцтв недругам. Кілерів знайти в діпвебі складно: «Ні, тут немає таких, усі подібні послуги тут або шахрайство, або «товариш майор» заробляє собі зірочки. Є більш реальні послуги - хуліганські: побити когось, попсувати майно тощо. Реальних кілерів шукають у реальному житті, серед «братків», а не серед не зрозуміло кого в діпвебі», - пише Ens.
Інший форумчанин ділиться своїми спостереженнями з приводу фальшивих документів. Крім покупки, можна і самому зробити паспорт: на форумах є цілі методички «збери сам» з виготовлення документів.
До слова, теоретичних знань у тіньового інтернету хоч відбавляй. Можна знайти різні публікації та інструкції: від підручника для початківців параноїків, який розповість, як убезпечити себе від «Великого Брата», до методичних вказівок з виготовлення амфетамінів у домашніх умовах. Звичайно, для виробництва подібних речовин необхідні знання з хімії, тому без репетитора тут не обійтися.
Буває, що продають і зовсім незвичайні товари. Серед таких випадків Ens згадує, що був якийсь «колумбієць» Сантос, який продавав бурундангу (шаманський порошок, за допомогою якого можна перетворити людину на зомбі), а також колумбійські алмази.
«Якось навіть продавали викрадений вертоліт. Подейкують, що через гаранта Nikkon, продали ПТУР (протитанкову керовану ракету, - прим. Ред.). А недавно з'явився «мамкін Хітман» (так Ens жартівливо називає самозваного кілера, судячи з усього, підлітка). Він пропонував послуги, але після того, як він описав свої способи вбивства в силіконовій масці і рукавичках, то його перестали сприймати серйозно», - розповідає адміністратор.
Чумацький Шлях
Скріншот з закритого онлайн-магазину Silk Road
Усе почалося з того, що 2011 року американець Вільям Росс Ульбрихт під ніком Dread Pirate Roberts відкрив у Tor-просторі онлайн магазин Silk Road. Тільки, на відміну від eBay або Amazone.com, крім звичайних товарів, в ньому продавали психоактивні та інші нелегальні речовини. Як валюту використовували криптовалюту Bitcoin.
На сайті були і свої заборони: не можна було продавати зброю, дитячу порнографію, надавати послуги рекету і фізичної розправи.
Ульбрихт вважає, що основною метою сайту був не продаж наркотиків, а трансляція повідомлення від тіньової спільноти інтернету: «Ми бачимо потенціал принципово іншого розподілу влади. Люди тепер можуть контролювати потоки інформації, грошей і їх розподіл. Сектор за сектором держава втрачає роль монопольного розподільника благ. Влада повертається до окремо взятої людини», - пише Ульбрихт у своєму інтерв'ю для Forbes.
Герой Darknet
Ульбрихт любив порадувати учасників форуму Silk Road (Чумацький Шлях) своїми лібертаріанськими міркуваннями і критикою існуючого державного устрою. Через його маніфести він отримав славу революціонера, а успіх його «стартапу» став причиною заздрості багатьох учасників діпнету. Не обійшлося і без уваги державних спецслужб.
Однак, крім ідеології, Ульбрихт ще й непогано заробляв на своїй революції. Сайт брав комісію з кожної угоди і, за даними прокуратури, за два роки існування мав оборот у 200 млн доларів, а власник сайту збагатився, як мінімум, на 18 млн доларів. За даними Washington Post, дві третини наркоманів чули про «Чумацький Шлях», а 18 відсотків зізналися, що здійснювали покупки наркотиків через нього.
Ульбрихта спіймали 2013 року і засудили до довічного. Сайт був заарештований того ж 2013 року, після чого відкрився Чумацький Шлях v2.0, який вважався провокацією з боку держави, для упіймання інших учасників наркотрафіку.
Наслідки
Після «успіху» Ульбрихта багато авантюристів вирішили випробувати удачу і відкрити власний магазин. Тепер таких торгових майданчиків багато. А мода на маніфести прижилася, кожен відомий хакер або форум мають свій маніфест. Робиться це для того, щоб хоч якось облагородити свою діяльність і показати, що за жагою наживи є ще й ідеали: «Ну нікому ж не хочеться виглядати просто баригами, хочеться додати собі романтичний ореол», - пише Ens.
Через посилену увагу до тіньового інтернету, він вже і не такий «тіньовий». Власники форумів, як, наприклад, адміністратор одного з найбільших торгових російськомовних майданчиків Darkside, дають інтерв'ю, в мережі з'являються про них міфи і легенди.
Багато учасників відчувають себе особливими через причетність до «таємного товариства». З'являються цілі групи «паломників» - нетсталкерів, які полюють за прихованими знаннями. Наприклад, є легенда про «Тихий дім» - місце в мережі, з якого неможливо повернутися, але в якому знаходиться вся інформація або особа диявола (тут трактування легенди може змінюватися).
«У популяризації Tor винні ЗМІ - розказали, що тут все легко купити. А всі ці всі байки запустили самі школярі. У моєму дитинстві ходили страшилки про Червону Руку і Чорне Простирадло, тепер ходять чутки про Тихий Будинок і Червону кімнату», - розповідає Ens.
Він не особливо схвально відгукується про нових героїв діпнету. «Дарксайд - розпіарений героїновий наркоман, який, як кажуть, вже помер. Героєм був Росс Ульбрихт, він ніс якісь ідеї лібертаріанства, хотів побудувати вільний ринок, у нього була філософія. А дарксайд просто жадібний барига. Немає тут героїв, всі зайняті тільки зароблянням грошей», - каже Ens.
Хто його роздягає, той сльози проливає
Спіймати продавців у мережі практично нереально. В основному накрокур'єрів затримують у реальному житті, а вже потім, при перевірці, виявляють їхній зв'язок з інтернет-ресурсами. У самій же Tor-мережі у спецслужб поки що не вироблена успішна схема дії.
«Їхній рівень технічних знань практично нульовий, багато хто не знає Windows, як влаштовані мережі та інше, не кажучи вже про Linux та інші Unix-подібні операційні системи. Відмінності з тим же ФБР і АНБ колосальні. Ті хоч примудрилися знайти і посадити Росса Ульбрихта та й закрили безліч європейських підпільних сайтів, включаючи педофілічні майданчики. Але денонімізувати учасників іноді намагаються. Наприклад, намагаються будь-що "продати", щоб потім взяти на закладці, іноді питання хитрі ставлять, намагаючись вивідати особисті дані. Але швидко палятся. Народ тут в основному параноїдальний, за винятком якихось школярів», - пише Ens.
