Ідентифікація Дорна. Чому таланти перетворюються на манкуртів
Музикант Дорн очевидно живе в своєму світі, де справді нема війни. Точніше, він її просто не хоче помічати. І ось це - найбільш огидне. Бо саме цим небажанням він і підіграє ворогу
Знаєте, дуже важко писати цю колонку. Бо автор цих рядків — теж музикант. Повірте, одна справа, коли мова йде про пряму наволоч типу всяких там Тай Повалій чи Анєй Лорак. Зовсім інше — про справді талановитих та дуже перспективних артистів як Іван Дорн та навіть набагато більш зашквареного Сансея та Бабкіна з 5nizza.
Але зараз часи, які не дозволяють бути й з тими, й з тими. Зараз часи, коли будь-які марення про можливість бути поза чи понад політикою, є навіть не просто інфантилізмом. Ні, це пряма робота на ворога. Головною метою якого є приховати справжню сутність подій останніх 3 років. Тобто, російської агресії проти України.
Отже, Іван Дорн, один з наймодніших та просунутіших українських артистів створив камінг-аут. В повному сенсі цього слова. Він заявив, що між Росією та Україною просто “ссора”, а між українцями і росіянами немає нічого, крім дружби.
"Політикам це не зовсім подобається. Просто сам факт того, що я виступаю в Росії – це обурливо. Ну, саме для тих, хто затятий русофоб, мабуть, їм теж це не подобається. А іншим, насправді, їм, чесно кажучи, по барабану. Мені так здається. Їм важливіша моя музика", - вважає Дорн. У кінці інтерв'ю Дорн додав, що йому подобається думати, що українці і росіяни — брати.
Раніше його концерти в Росії мали антитезу — мовляв, так він же паралельно гроші дає на фронт. Типу, бере гроші у москалів, а потім витрачає на наших хлопців. Але Дорн дезавуював і це.
"Гроші давалися постраждалим у Маріуполі, коли відбувся обстріл. Проте один з волонтерів вирішив розпорядитися цими грошима по-іншому - купив оптичний приціл - і привселюдно подякував мені за це. Я сказав йому: "Давай щось роби. Незручна ситуація вийшла. Видали той пост чи напиши, як все було насправді", - каже Дорн.
Сказати, що це несподіванка — не випадає. Бо повторюся — Дорн активно гастролює РФ весь час україно-російської війни. Щоправда, до цього моменту він мав мозок не висловлюватися про політичні питання. На відміну від згаданого Сансея. Чиї спільні співи з російськими реперами, які підтримують “днр”, вже навіть не дивують після його інтерв’ю LifeNews.
Аж тепер — висловився і Дорн. І доєднався до найбільш огидної категорії — тих, хто “за мир”, “це політики посварили братів”, “нам нічого ділити”.
Питання навіть не в тому, що Дорну хочеться порадити сходити на будь-яке кладовище в Україні — наприклад, Лісове в Києві. Щоб наочно подивитися, що ж саме між українцями та росіянами окрім дружби. А це — купи свіжих могил найкращих синів та доньок українського народу.
І навіть не в тому, що людина очевидно живе в своєму світі, де справді нема війни. Точніше, він її просто не хоче помічати. І ось це — найбільш огидне. Бо саме цим небажанням він і підіграє ворогу.
Бо головна мета РФ — це якраз й довести, що ніякої війни між росіянами та українцями нема. Що то все — просто політики погані, “піндоси прокляті” та якісь там “радикали". А ми й далі маємо жити в єдиному культурному просторі, вважати Москву метрополією, куди треба їхати всім талановитим. І загалом залишатися Малоросією.
Думаю, сам Дорн навіть не розуміє до кінця, як саме й на чий млин л'ють воду його слова. Він є символом саме того мислевірусу, який зараз Кремль намагається настійливо впроваджувати в українське суспільство.
Мислевірус “люди втомилися від війни”, “пора миритися”, “хватит воевать с братьями”. Саме на це працюють всі колони Москви в нашій країні. Вони не злазять з екранів “інтерів” та “ньюзванів”, вони роблять все, щоб вбити волю до спротиву та перемоги в українців.
І це питання не особистого вибору людини чи артиста. Це питання вибору країни. Іван Дорн, на превеликий жаль, здається свій вибір зробив. Не можна бути українським артистом і не визнавати РФ агресором, вбивцею та терористом.
Не можна бути українським артистом і бути поза політикою, не помічати війни. Не тому, що ти упоротий патріот, ні. Просто тому, що кожного разу, коли кожен Дорн черговий раз їде до Москви, він плює на цвинтарі не тільки добровольців.
Ні, простих хлопців з села, які ніколи не думали про війну. Яких просто призвали до армії. Де вони чесно виконували свій обов’язок. Поки пан Дорн з Сансеєм, Потапом й рештою красавців співали для росіян.
Підсумувати хочеться конкретикою. Знаєте, чому в нас й досі виникають подібні срачі? А тому, що в нас подібна “дводумковість” йде з самого верху, від влади.
Яка — так, досі не має сміливості називати війну війною. Продовжує торгувати з окупантом, досі не те що не перевела дипломатичних стосунків з Москвою, а навіть не ввела візовий режим з країною, яка тільки за березень вбила понад 50 українських громадян на фронті. Яка отримує десятки політичних в’язнів-українців.
Я звертаюся зараз до кожного депутата, президента, прем’єр-міністра. Ми маємо перестати займатися словоблуддям. Давайте нарешті приймемо закон, який забороняє будь-які зв’язки з країною-агресором. Й тоді кожен Дорн буде знати, що не можна балансувати на лезі ножа заради великих гонорарів. Поїхав до РФ — все, ти навіть не зрадник.
Просто порушник закону й тобі немає шляху назад. А Дорн... Що ж, людина дуже талановита. Але тепер перед його прізвищем потрібно ставити префікс “Гон”. І писати, що це російський артист, а не український.
- Актуальне
- Важливе