Кривава смерть комуністичного дива. Чому Венесуела палає протестами

Щонайменше 30 людей загинули під час протестів, які значно посилились з середини квітня. Країна охоплена політичною кризою, яка триває на тлі гігантської інфляції та дефіциту найнеобхідніших товарів.

Протести опозиції. Фото: Reuters

Протести опозиції. Фото: Reuters

Як вони дійшли до такого життя

Венесуела у часи правління лідера Боліваріанської революції Уго Чавеса викликала захоплення в багатьох прибічників лівої ідеї. Ексцентричний лідер будував країну згідно з власними уявленнями про комуністичний рай і всіляко допомагав борцям з американськими капіталістами за кордоном.

Секрет міцності режиму Чавеса полягав у нафті, запасів якої в країни було вдосталь. Високий рівень доходів бюджету дозволяв тримати на непоганому рівні соціальні стандарти для бідних верств населення.

Чавес та його Об'єднана соціалістична партія мали широку підтримку серед бідняків. Завдяки їй після смерті лідера від раку в березні 2013 року, більшість венесуельців слухняно проголосувала за його наступника - позбавленого харизми колишнього водія автобуса Ніколаса Мадуро.

Проурядові мітинги також збирають маси народу. Фото: Reuters

Нафтові супердоходи також дозволяли гратися в геополітику. Чавес, наприклад, задешево продавав нафту Кубі, яка потім перепродувала її за більшу ціну і тримала на плаву свою економіку.

Читайте також: Голод в нафтовому раю. Як соціалісти вбивають Венесуелу

Але в 2014 році світові ціни на нафту різко впали і комуністичний рай скінчився. Мадуро ж, який не мав не лише харизми, а й належної освіти, наробив багато помилок у боротьбі з економічною кризою.

У 2015 році інфляція в країні досягла 808%. У лютому 2017 року вона сягнула 741%. У країні почалися постійні перебої з продуктами, миючими засобами, побутовою технікою - черги в магазини вишиковувались на багато метрів. У тому ж таки 2014 році почались перші значні масові протести.

Суддівський переворот

Мадуро на мітингу з нагоди Першого травня. Фото: Reuters

На тлі економічної кризи у 2015 році соціалісти на чолі з Мадуро вщент програли парламентські вибори. Проте, реальної влади опозиція в країні не отримала. Президент зберігає контроль над урядом, армією та більшістю губернаторів.

Та головним ініціатором поглиблення кризи можна вважати вищий суд - у березні 2017 року він ухвалив рішення, яке дозволило йому забрати собі більшість повноважень парламенту. Згодом його скасували на прохання президента, але шкода вже була заподіяна - протестні настрої посилилися.

А на мітингу з нагоди Першотравня Ніколас Мадуро заявив, що вирішив створити спеціальну конституційну асамблею, яка переробить основний закон країни. До неї увійде 500 членів. Опозиційні сили небезпідставно побоюються, що цей новостворений орган влади відтіснить на задній план парламент.

Попередній раз Конституцію Венесуели міняв Уго Чавес 18 років тому, як тільки прийшов до влади. Звістка про появу нового пропрезидентського органу влади надала нової енергії учасникам протестів, спровокувала нові бої з поліцією та викликала хвилю міжнародного засудження.

Бунти опозиції та голодних людей

Якщо два-три роки тому акції протесту проводилися головним чином опозиціонерами, зараз все більше у протестах беруть участь звичайні бідняки, яких не влаштовує економічна ситуація.

"Місцеві жителі говорять, що вони не обов'язково долучаються до антиурядових виступів, але вони розлючені і починають це показувати", - пише репортерка газети The Guardian з Каракаса.

Вона згадує, що 20 квітня вибухнула хвиля протестів, яка переросла в нічні пограбування магазинів. Загинуло 12 людей. Дев'ятеро з них загинули в приміщенні хлібопекарні від удару струмом оголеного проводу. Ще троє людей були застрелені.

Та сама хлібопекарня, де загинуло 12 людей. Фото: Reuters

Загальна цифра щодо загиблих різниться. У різних виданнях згадується кількість жертв від 28 до 32. Це і згадані дев'ять загиблих у хлібопекарні. Також померла жінка, якій поцілили в голову пляшкою із замороженою водою. Серед жертв є також один член національної гвардії, яка розганяє мітинги сльозогінним газом та кийками.

Протести опозиції. Фото: Reuters

Протести опозиції. Фото: Reuters

Протести опозиції. Фото: Reuters

Дострокові вибори

Учасники протестів від опозиції вимагають, аби Мадуро провів дострокові вибори. За графіком наступні президентські вибори мали б відбутися лише наступного року. Сам він не погоджується на такий план.

Він заявляє, що досягти примирення має заснована ним конституційна асамблея, але поки що спостерігаємо протилежний ефект. До того ж половину її членів складають лояльні Мадуро люди.

Також опозиція вимагає провести місцеві вибори, зокрема обрати нових губернаторів. Вони повинні були пройти ще минулого року. Зараз соціалісти на чолі з Мадуро контролюють 20 з 23 штатів країни. Але на виборах більшість губернаторських постів може виграти опозиція.

Мадуро обіцяє, що місцеві вибори відбудуться у першій половині цього року, але точну дату не називає. Натомість він з нагоди 1 травня знову підвищив мінімальну зарплату. За час його правління він робить це вже 15-й раз. Але це не допомагає, бо гроші знецінюються швидче, ніж зростають зарплати.

Наразі ж ситуація така, що опозиція не має інших механізмів впливу на владу, аніж вуличні протести. Кінця їм поки ще не видно. Навпаки, їхня потужність продовжує зростати.

Поліція у вогні. Фото: Reuters

Протести опозиції. Фото: Reuters

Підпалена мітингарями бронемашина поліції. Фото: Reuters