Тільки прийди: Як українські політики стали пішаками російської пропаганди

Вже стільки говорилося про те, наскільки руйнівний вплив на інформаційну ситуацію в країні мають не прямі канали ворога, а приховані. Такі як передовсім телеканали Інтер, NewsOne, сайти “Страна.юа”, газета “Вести”.

Тут ми навряд чи зможемо прийти до якихось нових висновків. Однак варто проговорити ще раз про те, як купа, здавалось би, непоганих людей допомагають цим каналам дезінформації легалізовуватись та легітимізуватись. Ба більше — ставати популярними та нібито поважними виданнями.

Чимало патріотичної громадськості продовжує шукати головного ворога в російських телеканалах масової дезінформації. Розчарую — вони вже давно набагато менш небезпечніші за приховані канали. Наші, типу українські. Які сумлінно слідкують за тим, щоби напряму не порушити законодавство, але непрямими методами вкладати в голову українцям всі меседжи кремлівської пропаганди.

Але ок, давайте визнаємо, що ці канали/сайти/газети — вже існують. І нема підстав чи політичної волі їх закрити. От наприклад телеканал 112, який був організований на гроші “Сім’ї” восени 2013 року. Чиїм офіційним власником був кривавий керівник МВС часів Майдану Віталій Захарченко. І який, тим не менш, за ці 3 роки став дуже поважним виданням.

Навіть, згідно рейтингів — найпопулярнішим інформаційним каналом країни. Куди прийти на ефір вважає за обов’язок будь-який депутат, експерт чи політолог. Та ж сама історія сталася з телеканалом NewsOne, власником якого є прямий сепаратист та регіонал Євген Мураєв.

То що ж з ними робити? Ігнорувати? Чи навпаки приходити до них, намагатися й там висловлювати свою думку?

На жаль, абсолютна більшість українських політиків та opinion-мейкерів зробило вибір на користь другого шляху. Хибного. Тобто, такого, який й допомагає російським агентам впливу успішно реалізовувати свою програму. Їх аргументація наступна. Мовляв, все одно ті ж канали вже існують, в них є своя аудиторія.

Так чого я доб’юся ігноруванням? Це ж типу теж електорат, на який треба впливати і до якого треба доносити свої думки. Чи навіть не так. От не піду я на цей, так, проросійський канал. Значить, там будуть сидіти одні Мураєви, Рабіновічі, Савченки та Червоненки, які будуть штовхати тільки проросійські тези.

А якщо я прийду, то буде кому їм опонувати, доносити проукраїнську позицію, тези та світогляд. Саме тому кожний вечір 112 та NewsOne заповнюють депутати нібито з проукраїнських та державних фракцій. Які абсолютно не гребують сидіти в студіях з піховшеками та ганнами герман.

Найгірше, що навіть ті одиниці з політиків, які, може, й справді мають високе бажання боротися з ворожим впливом, ніяк не хочуть зрозуміти, що їх участь в діяльності цих так званих ЗМІ вже є перемогою цих ворожих сил.

Власне, від цих політиків й потрібна просто участь. На першому етапі існування цих ЗМІ участь політиків типу з іншого пулу потрібна для легітимації. Тобто, мовляв, які ж ми сепаратисти, якщо до нас он депутати з президентської партії ходять?

Ну й що, що у нас власники регіонали — зате у нас повна свобода слова, ми даємо можливість висловитися всім. Й, на відміну від патріотичних медіа, нікому рота не закриваємо. Саме так і сталося зі 112 та NewsOne. Так само продовжується і з фірташівсько-льовочкінським Інтером. Який ніби всі хають, але як тільки отримують запрошення на чергове “Чорне дзеркало” (маніпулятивне політичне ток-шоу, що виходить на цьому каналі) — то біжать, висолопивши язика.

І це ми не говоримо вже про те, що переважна більшість українських політиків взагалі немає ніякого поняття інформаційної гігієни. Й готові йти будь-куди, де їм дадуть комфортний майданчик для “віщання”.

Насправді, ця технологія родом знову ж таки з Кремля. Яка таким чином свого часу легалізовувала на допоки більш-менш незалежних ЗМІ своїх паяців типу Кургіняна. А тепер перенесла її й на Україну.

Як це діє? Ось як. Росіянам конче потрібні в їх істероїдних п’ятихвилинках ненависті українці. Спочатку, 2014-2015-го, коли шал бойової пропаганди досягав максимуму, їм був потрібен “тупий хохол”, цап-відбувайло. Якого всім світом можна мочити, перекрикувати, навіть бити. Але як тільки стало ясно, що швидкої перемоги не буде, московські сценаристи змінили тактику. 

Тепер їх мета — це показати, що вони насправді ніяка не імперія зла, що вони - звичайні люди, й що до українців нормально ставляться.

Тому тепер, окрім клоунів для биття, насамперед потрібні реальні люди, бажано навіть з проукраїнською позицією. Адже вони мають виступити в тій самій ролі легітимізатора. Не важливо, що людина з України буде там говорити.

Навіть краще, якщо типу у неї проукраїнська позиція. Важливий сам факт приїзду та появи в ефірі. Мовляв, бачите, які ми демократи - у них там хунта, а у нас - будь ласка, кажіть що хочете. Ще краще, якщо гість-українець посвариться з кимось з колабораціоністів чи втікачів з тієї-таки України, які тепер там відпрацьовують свої 30 срібняків - от які вони, тупі українці. Без старшого брата розібратися ніяк не можуть ні в чому.

Скажіть — це хоч чимось відрізняється від того ж таки NewsOne? Риторичне питання, враховуючи, що й гроші, й ідеї в цих засобів масової дезінформації — абсолютно з ідентичного джерела.

Тому, коли ви в черговий раз побачите типу проукраїнського політика чи експерта в ефірі проросійських каналів — не вірте, що він проукраїнський. Він або самозакоханий позер, якому без різниці, де світити своєю пикою. Або просто ідіот, який не розуміє, де і як підіграє російській пропаганді.