Чому зараз найвигідніший час, щоб покласти гроші на депозит

В червні притік гривневих депозитів серед українських банків збільшився на 447,196 млн грн, тобто 2% в порівнянні з показниками травня. Відсоток малий, але на думку експертів, це свідчить про позитивні зміни в українській економіці.

Пожвавленням депозитних вкладів українські банки завдячують насамперед населенню - за червень частка депозитів від населення зросла на 3,3%. А от український бізнес менше довіряє банківській системі зароблені гривні - лише 0,8% місячного зростання.

Попри те, за словами економіста IMF group Ukraine Григорія Кукурузи, притік депозитів в національній валюті можна назвати значним.

Якщо порівнювати з кількістю вкладів в кризовий квітень 2015 року, коли відбувався відтік вкладів, то різниця вражає - майже 110 млрд. грн або 30%.

Що ж до доларових вкладів, то їх популярність серед українців в червні зросла лише на 0, 46% або ж 13,306 млн грн. Тут уже все навпаки: корпоративний сектор розмістив на 0,7% більше вкладів, аніж в травні, а от домогосподаврства - лише на 0,3%.

Виглядає, що таким чином населення висловлює гривні куди більшу довіру, аніж американській валюті. Проте все не настільки однозначно. На думку Григорія Кукурузи, притік гривневих депозитів до банківської системи відновився ще у 2 кварталі 2015 року і є стійким трендом. Українське населення щомісячно розміщує на короткострокових депозитних рахунках близько 4,1 млрд. грн.

Чому населення не довіряє банкам валюту

Основна причина збільшення вкладів саме в національній валюті доволі банальна - депозитна ставка для гривневих вкладів в рази вища за аналогічні показники для валютних депозитів.

Головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран певен, що навіть за поганих обставин гривня в порівнянні з доларом “просяде” лише до 30 грн за долар. Зараз гривню можна розмістити під 16-17% річних у надійному державному банку чи під 18-19% - у менш надійних, але гарантованих Фондом гарантування вкладів.

На ринку також існують ставки 22-23%, але то вже дещо ризиковано. Закордонні банки мають значно нижчі ставки, але змушені йти назустріч ринку.

“Можна констатувати : банківську кризу в Україні завершено. Тож за умови стабільного та прогнозованого курсу, гривня стає все більш привабливою валютою для заощаджень”, - переконує Шапран.

Та попри це про довіру населення до банків поки не йдеться. Головні причини збільшення попиту на депозити серед населення - відсутність альтернатив інвестування та високі ставки за гривневими вкладами.

А до скорочення популярності валютних вкладів додається ще й банківська політика. Подібна ситуація викликана відсутністю у банків попиту на валютний ресурс.

Як показала банківська криза 2014-2016 років, валютні кредити є найризикованішою нішею кредитування, а рівень проблемних кредитів (припинення відсоткових виплат за кредитом та виплат по тілу) за ними може досягати 70%-80% кредитного портфелю.

Очевидно, що наразі банківська система не зацікавлена у залученні валютного ресурсу, тому розрив між реальною гривневою та валютною ставками залишається таким високим. Таким чином банки регулюють валютну структуру своїх ресурсів, - впевнений Григорій Кукуруза.

Такого рівня “насиченості” депозитами українській економіці мало

Депозити мають для економіки країни фундаментальне значення, адже свідчать про її здоров’я. Відомо, що гроші повинні працювати.

Депозит дає населенню можливість не так збагатитися, особливо в українських реаліях, як “пережити” інфляційні коливання з меншими втратами.

Для держави та банківської системи депозитні вклади важливі насамперед тому, що гроші працюють в системі, тим самим зменшуючи потребу на їх додрук, себто, збільшення інфляції. Також слід пам’ятати про взаємозалежність між кількістю депозитів та кредитів - чим менше перших, тим вища ставка за другі.

Українці ніколи не довіряли банківській системі свої “кровні” сповна, тобто рівень “депозитної насиченості” в українській економіці завжди був недостатнім. Особливо болючими стали економічна криза 2008 року, відносно нещодавні банкопад та націоналізація “Приватбанку”.

В розвинутих країнах рівень залученості депозитних коштів від населення звично доволі високий: 27-60% в країнах ЄС, близько 80% в США, а для японської економіки депозитні вклади населення мають вирішальне значення (рівень залученості аж 220%). Зараз японський уряд навіть змушений з цим боротися, запроваджуючи так звані від’ємні ставки.

Що ж до України зараз, то, на думку Григорія Кукурузи, рівень насичення економіки банківськими вкладами населення в нашій країні є надзвичайно низьким - в середньому він складає 46%. Це при тому, що держава змушує українців сплачувати за депозити податок 18% та 1,5% військового збору.

Звідси такі шалені ставки за кредити для населення, й що найгірше - для бізнесу. Розвивати власну справу з поверненням 25% позики вкрай складно.

То чому варто вкладати саме зараз?

Відсоткові ставки за депозитами на сьогодні продовжують знижуватись і вже є значно нижчими за докризовий рівень 2013 року: середньоринкова ставка в національній валюті терміном понад рік зараз складає 13,51% ( у 2013 можна було збагатитися на 19-25% від суми вкладу за рік).

Якщо ж йдеться про валютні вклади,середньозважена ставка на ринку - 3,85%. Кількома роками раніше вона доходила й до 9% річних.

На користь того, що саме зараз найбільш сприятливий час для вкладення свідчить ще один фактор. Українська банківська система ще не встигла як слід оговтатися після “великої чистки” НБУ. Адже чим більше в країні банків, тим нижче середній показник процентної ставки за депозитами, а зараз конкуренція серед банків порівняно низька.

В розвинутих країнах депозитні ставки сягають максимально 1,5-2% за рік, не дивина там й нульова ставка чи навіть від’ємна. Опитані експерти одностайні в тому, що таке майбутнє незабаром чекає й на українську банківську систему.

“Наразі банківський сектор знаходиться в коматозному стані й фактично не займається своєю основною функцією- кредитуванням, вкладаючи сформовані депозитами ресурси в депозитні сертифікати НБУ й тим самим безризиково отримуючи свої 2%-2,5% річних.

Відсутність у банків необхідності конкурувати за ресурс та все більших надлишок ліквідності у комбінації із зниженням інфляції будуть й надалі знижувати ставки за вкладами як у національній валюті, так і іноземній”, - впевнений економіст Григорій Кукуруза.