Дипломат у погонах. Як сталося, що послом Росії у США став підсанкційний чиновник

Новий посол РФ Анатолій Антонов відбув до Вашингтону 31 серпня. Напередодні він дав розлоге інтерв'ю у письмовій формі газеті "Коммерсантъ". Воно наповнене стандартними кліше й формулюваннями кремлівської пропаганди: Росія ніколи не йшла на конфронтацію, короткозора логіка переможців, ми ніколи не будемо просити про скасування санкцій і т.п.

Що відбувається в голові у нового посла

Звертає на себе увагу, що Антонов жодного разу в інтерв'ю не згадав прізвища чинного американського чиновника або політика. Зокрема, там ані слова про президента США. Загалом, складається враження, що в Кремлі досі сподіваються на "доброго Трампа" і в усьому схильні звинувачувати "поганий Конгрес".

"Не секрет, що діалог з нинішньою адміністрацією США йде нелегко. З одного боку, позначається важка спадщина, залишена командою Барака Обами. З іншого - у наявності наполегливі спроби певних сил у вашингтонському істеблішменті розігрувати російську карту у внутрішньополітичній боротьбі, у тому числі нескінченно розкручувати інсинуації про наше уявне "втручання" у американські вибори та інші наклепницькі звинувачення", - пояснює Антонов.

Нещодавно підписаний Трампом закон про санкції проти Росії він називає "відображенням гіперактивності русофобського лобі".

Ось із такою людиною матимуть тепер справу американці у себе вдома. Вірний штик Кремля, напханий кремлівськими штампами чиновник радянського вишколу - як пишуть російські ЗМІ, представник "громиківської школи".

Вишенькою на торті є перебування Антонова у санкційних списках Євросоюзу, Швейцарії, Норвегії та Канади.

Незважаючи на цей нюанс, американська сторона погодилась на призначення цього кадра. Що в подальшому може створити непублічні, але цілком реальні проблеми у відносинах між США та Канадою і між США та Євросоюзом.

Засекречений кадр

Біографія нового посла цікава не тим, що там написано, а тим, що там відсутнє. Зокрема, в офіційній біографії на сайті російського МЗС та в російських ЗМІ згадують, що працювати в міністерстві він почав у 1978 році. Наступним пунктом згадується вже 1995 рік, у якому він був призначений на посаду заступника директора департаменту з питань безпеки та роззброєнь МЗС РФ.

Як пише в своїй статті головний редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко, прогалина описується на сайті міністерства фразою "обіймав різні посади в ЦА (центральному апараті. - прим. Ред.) та за кордоном", навіть без згадки про країни.

Можна лише припустити за знанням бірманської мови, що за радянських часів Антонов мав відрядження до Бірми, яка зараз називається Мьянмою і де лише нещодавно військова хунта трохи поступилася владою на користь демократично обраному лідеру.

Вся біографія Антонова свідчить, що він - дипломат з військовою спеціалізацією. Тобто фактично Росія відправила до США такого собі "цивільного генерала".

З 2014 року він має ранг дійсного державного радника 1 класу, що для цивільних чиновників є найвищим можливим аналогом військового звання і дорівнює генералу армії або ж адміралу флота.

Перезавантажник

Вирішальний для кар'єри Антонова період роботи в МЗС припав на "перезавантаження" відносин США та Росії. Як пише BBC, чиновник був "робочою конячкою" на переговорах з підготовки угоди СНВ-ІІІ (угода між Росією та США про заходи з подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь).

"Медведєв отримав в актив один зі своїх головних і успішних зовнішньополітичних проектів. А Антонову ця робота принесла підвищення", - пише видання.

Після цього він перейшов на роботу заступником міністра оборони. BBC з посиланням на свої джерела стверджує, що нова посада стала заохоченням президента Медведєва за виконану роботу. А сам Антонов нібито поставив умову: йому потрібна робота на посаді не нижчій ніж заступник міністра.

Речник по "Боїнгу" та санкції

Після того, як з Міноборони РФ за розкрадання поперли Сердюкова і його місце зайняв Шойгу, Антонов, як пише BBC, почав конфліктувати з новою командою був позбавлений частини повноважень.

Правда це чи ні, але з 2014 року йому була призначена роль рупора для західної аудиторії. Під час анексії Криму "зеленими чоловічками" він називав півострів "найбільш спокійним регіоном України" та стверджував, що російські війська там лише охороняють службовців Чорноморського флоту від "постійних погроз та насильницьких дій ультранаціоналістів".

Вже у квітні 2014 року він намагався переконати Захід не постачати Україні військову техніку, бо "вони можуть бути використані проти мирного населення".

А в інтерв'ю "Комсомольской правде" називав присутніх на Донбасі російських військових "посередниками та миротворцями" (йдеться, звісно, про офіцерів Спільного центру з контролю та координації на контактній лінії, а не "відпускників").

Після того, як російським "Буком" було збито малайзійський "Боїнг" Антонов став одним з головних коментаторів у російському Міноборони з цього питання.

"Було заявлено, що дані технічної розвідки США і фотографії з супутників підтверджують пуск ракети з території, контрольованої повстанцями. Питання: а де ці дані? Чому вони досі не представлені громадськості? Їх, вибачте на слові, ще доробляють?" - казав Антонов у інтерв'ю для телеканалу "Россия 24".

Його зусилля в Євросоюзі оцінили і внесли до санкційних списків у лютому 2015 року, невдовзі після боїв за Дебальцеве. Агентство Reuters тоді повідомляло, що взагалі то санкції хотіли накласти на Шойгу, але "яструби" поступились умовлянням "голубів" та перенесли вогонь на заступника міністра.

Сам Антонов у згаданому вже інтерв'ю для "Коммерсанта" сказав, що йому санкції дискомфорту не приносять: "Я виходжу з того, що у мене немає необхідності літати по роботі в Оттаву чи, наприклад, в Брюссель".

Як сталося, що призначили підсанкційного Антонова

У 2016 році Антонова з Міноборони перевели до МЗС на посаду заступника міністра. Власне, як стверджують російські ЗМІ, вже тоді було вирішено, що він змінить у Вашингтоні посла Сергія Кисляка.

Останній працював на посаді з 2008 року, та під час останніх виборів набув токсичного статусу. Через приховування спілкування з російським дипломатом позбувся своєї посади радник президента США з питань нацбезпеки Майкл Флінн. Також через спілкування з послом неприємні моменти довелось пережити генпрокурору Джеффу Сешнсу.

Сполучені Штати в принципі могли б не погодити кандидатуру посла. Для цього достатньо було б не надавати йому так званий агреман - попередню згоду на прийняття певної особи як керівника дипмісії. Можна було б навіть не робити ніяких заяв, а просто зберігати мовчання.

Проте цього не сталося і в питанні призначення посла США вирішили не йти на конфронтацію з росіянами. Агреман, як повідомляли російські ЗМІ, було надано наприкінці липня.

Можливо, причиною згоди стало те, що американці також мали отримати згоду на призначення нового посла. Джона Теффта восени має змінити Джон Хантсман, який за твердженням як російських, так і західних видань є прибічником жорсткої лінії по відношенню до Росії.

У Канаді та Євросоюзі з приводу призначення Антонова вирішили не робити обурених заяв. Так само вчинила й Україна. Можливо, щоб не дратувати зайвий раз Трампа. Мудро це чи ні - скоро побачимо.