НАТО не поспішає робити Україну своїм членом, а Україна не надто старається туди вступити. Чому нам ще далеко до Альянсу

Україна стала на крок ближче до НАТО, стверджують у Блоці Порошенка. Депутат від БПП Ірина Фріз у себе на Facebook написала, що Парламентська Асамблея НАТО ухвалила резолюцію, яка дозволить Україні почати підготовку до вступу в Альянс.

"Резолюція ПА НАТО де-юре створює підстави для того, щоб ми приступили до обрання алгоритму щодо підготовки набуття членства в НАТО", - пише Фріз.

У червні цього року Україна проголосила повноправне членство у Північноатлантичному Альянсі своїм національним приорітетом. Тепер же, як видається зі слів народного депутата, ми отримали сигнал про готовність країн-членів НАТО дати нам "зелене світло".

Повернення до Бухаресту

У 2008 році Україна була за крок до початку процедури вступу до НАТО. На саміті Альянсу в Бухаресті нам мали надати ПДЧ - план дій по членству. Це, власне, перший щабель на шляху до дверей, за якими - повноправне членство в блоці.

Проте через втручання Росії ПДЧ ми тоді так і не отримали. Лишилася лише обіцянка, що в довгостроковій перспективі Україна та Грузія зможуть стати членами Альянсу.

А вже в 2010 році, коли президентом був Янукович, було оголошено про позаблоковість України й згадка про вступ до НАТО зникла з усіх законів. Ситуацію Верховна Рада виправила лише в червні 2017 року.

І ось зараз, в тому ж таки Бухаресті, Парламентська Асамблея НАТО ухвалила резолюцію з українською поправкою. Документ має назву "Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні".

А в поправці, яка стала його частиною, наголошується, що асамблея сприятиме політичним рішенням, які стосуються подальших кроків на шляху імплементації рішень бухарестського саміту 2008 року.

Також ПА НАТО збирається продовжити стратегічне обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки та посилити співпрацю в рамках діяльності НАТО, що спрямована на зміцнення безпеки в регіоні.

Чому радість передчасна

Не варто вважати, що в НАТО нам дали "зелене світло" на вступ. Парламентська асамблея НАТО - це, власне, не зовсім НАТО. Головний орган, який ухвалює рішення від імені блоку - це Північноатлантична рада.

ПА - це дорадча організація, який слугує таким собі майданчиком для спілкування парламентарів країн-членів НАТО та їхніх союзників. Верховна Рада України є асоційованим членом асамблеї.

Звісно, що організація, яка збирає депутатів країн-членів НАТО може сприяти вирішенню певних питань для співпраці в рамках Альянсу, але загалом її голос не є вирішальним. Принципові рішення ухвалюються саме Північноатлантичною Радою.

Загалом українське педалювання теми вступу до Альянсу цілком логічне. Після позитивного рішення про асоціацію з ЄС та безвіз владі потрібна нова стратегічна мета "для народу".

Вступ до ЄС - занадто далека й важко здійсненна ціль. А от вступ до НАТО, за певних умов, може бути реалістичним орієнтиром.

Проте, на сьогодні є одна важлива проблема - це небажання самих країн-членів НАТО говорити про інтеграцію України. Альянс готовий до широкої співпраці по дуже багатьох напрямках, але не хоче вести переговори про вступ.

Проблема, до речі, взаємна - незважаючи на гучні декларації українська влада не виконує багатьох взятих на себе в рамках співпраці з НАТО зобов'язань. Не лише нинішня - цій традиції вже багато років.

Практична співпраця замість балачок

Ірина Фріз також анонсувала, що в 2020 році у Києві відбудеться весняна сесія ПА НАТО. Це, звісно, престижно, так само, як і візит до української столиці в липні генсека НАТО та членів Північноатлантичної Ради.

Проте, без доданої вартості це жодним чином не наближає нас до Альянсу і, що важливіше, не сприяє зміцненню нашої армії, яка гостро цього потребує.

Читайте також: Чорногорія в НАТО. Балканський провал Путіна

Набагато більшого значення мають практичні кроки нашої співпраці з Альянсом, а там не все добре.

Зокрема, досі не підписана президентом розроблена спільно з представництвом НАТО в Україні реформа СБУ, нагадав у коментарі для сайту Еспресо аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

За словами Віктора Муженка, маємо вже дев'ять батальйонів, сумісних з військами країн НАТО. Проте, цього мало. І так далі, є ще багато сфер, де наша практича співпраця мала б розвиватися інтенсивніше.

Бєлєсков зауважує, що розділяє точку зору колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера. А той вважає, що перша мета, за яку має боротися Україна - це збереження принципу відкритих дверей в НАТО.

"На сьогодні в Америці вже висуваються ідеї "прикрити" ці двері. Потрібно, аби рішення бухарестського саміту лишалося в силі", - пояснює Бєлєсков.

Друга мета, про яку говорить Пайфер - це робити наголос на практичній співпраці та реалізації тих домовленостей, які ми вже маємо з НАТО. Цікаво буде глянути, в якому стані буде наша співпраця з НАТО у 2020 році, вважає аналітик: "І в плані інституційного нашого розвитку, тобто реформи оборонного сектору, і в плані практичних моментів - реформування нашого ВПК, запровадження стандартів НАТО, щоб було не дев'ять батальйонів, а трошки більше".

Довгострокова мета вступу України до НАТО - гарна стратегічна задача. Але без практичного наповнення їй буде гріш ціна. А працювати в цьому напрямку мають і Украна, і її партнери по НАТО. Лише за умови взаємного зустрічного руху заявлена мета стане реальністю.