live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

100 років революції. Що для росіянина є історичним досягненням, для українця - символ деградації

Росіянин думає не про себе, а про силу держави, яка здатна підкорювати і принижувати інші народи. Для українця держава - лише можливість забезпечити його власну свободу і добробут

У радянські часи чергову річницю Жовтневого перевороту в Петрограді в усіх союзних республіках відзначали абсолютно однаково, шаблонно - як велике свято, яке продовжилося "тріумфальною ходою Радянської влади".

За рамками цих святкувань залишалось те, що історія народів, які складали Російську імперію, пішла різними дорогами навіть не з жовтня, а з лютого 1917 року. Те, що більшовики єдність цієї імперії забезпечували навіть не ідеологією, а кров'ю.

І те, що сама ця нелюдська ідеологія в результаті розвитку нової держави перетворилася в обкладинку для традиційного великоросійського шовінізму. І ми продовжували жити у фальсифікованій, вигаданій історії - і у фальсифікованій, вигаданій реальності.

Саме Жовтневий переворот 1917 року був подією, яка підкреслила відмінність доль росіян і українців, відмінність їхнього минулого і майбутнього.

До жовтня в українських політиків, які думали про перспективи свого народу, ще залишалася надія на знаходження компромісу і взаєморозуміння з російською демократією, на якийсь особливий статус України в новій демократичній державі.

Після перевороту всі ці надії зникли - стало ясно, що відбувається зіткнення зі злом, яке не хоче ніяких компромісів, яке прикривається красивими гаслами про хліб і мир - але несе з собою голод і війну.

Не випадково проголошення державної незалежності Української Народної Республіки було реакцією саме на жовтень, а не на лютий 1917 року. Реакцією не на революцію, а на бандитський переворот - тому що те, що сталося у жовтні в Петрограді, ніякої революцією і навіть повстанням не було і більшовики самі довгий час визнавали цей незаперечний факт.

Про те, чому сталася ця розбіжність доль, можна сперечатися довго, але найголовніше, як на мене - це зневага до імперії і пов'язаного з нею рабства. Те, що для росіянина досі - головне історичне досягнення, для українця - символ гноблення і деградації.

Росіянин думає не про себе, а про силу держави, яка здатне підкорювати і принижувати інші народи - і ця сила компенсує його власні приниження і безпорадність.

Для українця держава - лише можливість забезпечити його власну свободу і добробут. Це - два світи. Світ тих, хто пішов з Єгипту за Мойсеєм і світ тих, хто залишився доживати своє в ланцюгах і кайданах - але в гордості за фараонів, піраміди і гарантовану юшку.

Між цими світами немає і не може бути нічого спільного і близького. Близькість виникала тільки тоді, коли армія рабів перемагала вільних людей. І близькість може з'явитися тільки тоді, коли сусіди відмовляться від обожнювання рабства, коли вони зрозуміють, що людина - особистість, а не гвинтик в державній машині, коли вони навчаться поважати не Леніна, Сталіна чи Путіна, а себе самих.

Тільки тоді у росіян з'явиться можливість усвідомити, чим насправді було потворне чудовисько, яке виникло на руїнах Російської Імперії в жовтні 1917 року.

Тільки тоді наші сусіди зрозуміють, що українські лютий 1918 року, серпень 1991 року і лютий 2014 року були не випадковістю, не змовою проти імперії, не "русофобією», а тим природним людським прагненням до свободи, якому росіянам тільки належить навчитися.

новини партнерів

22 липня, 2018 неділя

21 липня, 2018 субота

22 липня, 2018 неділя

21 липня, 2018 субота

20 липня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати